про відмову у забезпеченні позову
12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2943/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву селянського фермерського господарства “Березень” про забезпечення позову у справі за позовом селянського фермерського господарства “Березень” до головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування приписів, -
05 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов селянського фермерського господарства “Березень” до головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії та рішення відповідача під час проведення перевірки 12 червня 2020 року та скасувати припис відповідача від 02 липня 2020 року реєстраційний номер № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Гончаровим Ю.Є.;
визнати протиправними дії та рішення відповідача під час проведення перевірки 12 червня 2020 року та скасувати припис відповідача від 02 липня 2020 року реєстраційний номер № 268-ДК/0108Пр/03/01/-20, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Гончаровим Ю.Є.
Ухвалою суду від 07.08.2020 позовну заяву селянського фермерського господарства “Березень” до головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування приписів, - залишено без руху.
12 серпня 2020 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд зупинити дію приписів № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20, № 268-ДК/0108Пр/03/01/-20, винесених 02.07.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Гончаровим Ю.Є., до прийняття рішення та набуття ним чинності.
В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено, що припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Невиконання оскаржуваних приписів тягне за собою адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу, про що вказано і в самих оскаржуваних приписах. Виходячи з зазначеного, з метою запобігання винесення відповідачем постанов про накладення адміністративного стягнення за невиконання приписів, виникла необхідність в забезпеченні позову.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому позов згідно з частиною першою статті 151 КАС України може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із позовної заяви, між сторонами виник спір щодо правомірності дій відповідача під час проведення перевірки селянського фермерського господарства “Березень”, за наслідками якої державним інспекторому у сфері державного контролю за використанням та охороною земель 02.07.2020 було винесено приписи № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20, № 268-ДК/0108Пр/03/01/-20.
Слід зазначити, що питання правомірності приписів № 267-ДК/0107Пр/03/01/-20, №268-ДК/0108Пр/03/01/-20 від 02.07.2020, тобто питання дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при їх винесенні належить з'ясувати саме під час судового розгляду справи.
Наразі заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність дій відповідача.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заява про забезпечення позову не містить обгрунтування які саме права, свободи та інтереси заявник вважає порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її порушених прав та інтересів.
Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Оцінка спірним приписам відповідача згідно предмету спору буде надана судом при вирішенні справи по суті.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви селянського фермерського господарства “Березень” про забезпечення позову у справі за позовом селянського фермерського господарства “Березень” до головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування приписів, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.Є. Петросян