Іменем України
12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2486/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за позовом адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
30 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ Луганської області) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною та скасувати відмову Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у виплаті ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії батька ОСОБА_2 , яка викладена у листі від 02.03.2020 №1520/03-22/св;
- зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 , суму пенсії, яка залишалась недоотриманою батьком - ОСОБА_2 - за період з 01.08.2014 по 26.06.2019 року.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську Луганської області помер батько позивачки ОСОБА_2 . За життя батько перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, де отримував регулярне пенсійне забезпечення по липень 2014 року. Однак, із серпня 2014 року бойові дії на сході України посилилися, в зв'язку з чим робота усіх державних органів та установ в тому числі управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Луганська припинилась. Під час життя через незадовільний стан здоров'я ОСОБА_2 не зміг переміститися на територію, яка підконтрольна українській владі, не оформив статус внутрішньо переміщеної особи внаслідок чого, з 01.08.2014 пенсію на території України не отримував. Отже, після смерті батька позивачки - ОСОБА_2 - залишилась недоотримана пенсія.
25.11.2019 представник позивачки звернувся до Сватівського відділу обслуговування громадян Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою на виплату недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До заяви ним було додано документи, які передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.
Проте листом Білокуракинського об'єднаного управління від 02.03.2020 у виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_2 було відмовлено. Відмова мотивована тим, що надані представником документи не містять доказів сумісного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на момент смерті.
В подальшому, представник позивачки звертався зі скаргами до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України. Однак, питання щодо виплати недоодержаної пенсії вирішено не було.
Позивачка вважає відмову Білокуракинського ОУПФУ Луганської області, яка викладена у листі від 02.03.2020 № 1520/03-22св незаконною та такою, що порушує її права, адже при поданні заяви були дотримані всі вимоги, передбачені Порядком № 22-1, надані всі необхідні документи.
Твердження відповідача про відсутність доказів сумісного проживання ОСОБА_1 разом з батьком на момент його смерті, на думку позивачки, не заслуговують на увагу, оскільки до 30.09.2019 остання проживала разом із батьком за адресою АДРЕСА_1 .
Також представник позивачки зазначив, що відповідач грубо порушив права ОСОБА_1 та норми діючого законодавства, не розглянувши заяву про виплату недоодержаної пенсії у 10-денний термін, а виніс відмову у виплаті недоотриманої пенсії у термін в понад три місяці.
На підставі викладеного, представниця позивачки просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03 липня 2020 року позовну заяву адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху (а.с. 22-23).
Ухвалою суду від 13 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку прощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 29-30).
27.07.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 37-38), в якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
25 листопада 2019 року до управління звернувся представник за довіреністю ОСОБА_4 із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 (до настання шестимісячного терміну після смерті, тобто без свідоцтва про право на спадщину за законом) спадкоємицею ОСОБА_1 .
До заяви були надані наступні документи: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 29.10.2019, копія довідки № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.09.2019, копія паспорта на ім'я ОСОБА_1 , копія с свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копія свідоцтва про укладення шлюбу, копія довіреності, копія паспорту ОСОБА_4 , копія довідки №930-5000235592 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2019.
До цього часу ОСОБА_2 на обліку в Білокуракинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області не перебував.
Згідно частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області розраховано суму недоотриманої пенсії відповідно до вимог ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за три роки з дня звернення, тобто з 25.11.2016 по 30.06.2019 (по місяць смерті - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), загальна сума становила 168 579,30 гривень.
Оскільки сума перевищувала 50 тисяч гривень весь пакет документів було відправлено для погодження суми та періоду недоодержаної пенсії до ГУ ПФУ в Луганській області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №1200-010202-9/3681 від 26.02.2020 відмовлено у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії з огляду на те, що згідно довідки тимчасово переміщеної особи від 30.09.2019 № 905- 5000203220 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо підтвердити факт проживання на момент смерті з померлим за однією адресою.
Оскільки підтвердити факт проживання (реєстрації) разом з померлим пенсіонером можливо за умови надання довідок або іншого документу про склад сім'ї, виданого відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документу про реєстрацію місця проживання (разом з померлим за однією адресою), виданого згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підтвердити факт сумісного проживання разом з померлим ОСОБА_2 згідно наданих документів, не можливо.
Листом Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №1520/03-22/св ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоодержаної пенсії в зв'язку з тим, що неможливо встановити факт спільного проживання на момент смерті та рекомендовано звернутися за вищевказаною виплатою зі свідоцтвом про право на спадщину за законом. До цього часу звернень до управління не надходило.
На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с. 48-50).
Позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.09.2019 № 905-5000203220 (а.с. 10).
Батько позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 11) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка ГТУЮ у Луганській області складено відповідний актовий запис № 421 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , дата видачі 29 жовтня 2019 року (а.с. 13).
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання останнього АДРЕСА_1 (а.с. 14).
25.11.2019 представник позивачки за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до Сватівського відділу Білокуракинського ОУПФУ Луганської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (а.с. 45).
До заяви було додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 29.10.2019, копію довідки № 905-5000203220 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.09.2019, копію паспорта на ім'я ОСОБА_1 , копію с свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію довіреності, копію паспорту ОСОБА_4 , копію довідки № 930-5000235592 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2019 (а.с. 46-56).
16.12.2019 Сватівський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Білокуракинського ОУПФУ Луганської області звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з листом № 7391/03-20/3с в якому просив підтвердити правильність періоду та нарахування суми недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 Період недоотриманої пенсії: з 25.11.2016 по 30.06.2019 у сумі 168 579,30 грн (а.с. 58).
Листом від 26.02.2020 ГУПФУ в Луганській області повідомило Сватівський відділ Білокуракинського ОФУПУ Луганської області, що згідно довідки тимчасово переміщеної особи від 30.09.2019 року № 905-5000203220, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо підтвердити факт проживання на момент смерті з померлим за однією адресою, з огляду на те, що не можливо встановити факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 на момент його смерті за однією адресою, ГУПФУ в Луганській області вважає, що для виплати недоотриманої пенсії померлого, ОСОБА_1 необхідно надати свідоцтво про право на спадщину (а.с. 59-60).
Білокуракинське ОУПФУ Луганської області листом від 02.03.2020 № 1520/03-22/св відмовлено ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії в зв'язку з тим, що неможливо встановити факт спільного проживання на момент смерті та рекомендовано звернутися за вищевказаною виплатою зі свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с. 61-62).
Як зазначає позивачка та не заперечується відповідачем, ОСОБА_2 до серпня 2014 року перебував на обліку як отримувач пенсії в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська. Пенсію не отримував з серпня 2014 року.
На теперішній час недоотриманою залишилася пенсія за період з серпня 2014 року по 26.06.2019.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовано ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч.ч. 1 та 2 якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Оскільки спірні правовідносини виникли з дати звернення - 25.11.2019, представника позивачки до Білокуракинського ОУПФУ з заявою про виплату недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , члену сім'ї - доньці - ОСОБА_1 , такі правовідносини врегульовано частинами першою та другою статті 52 Закону № 1058, а не частиною третьою статті 52 зазначеного Закону. Недоотримані суми пенсії на той час не ввійшли до складу спадщини, оскільки не сплинув шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.
Згідно з п. 1.5 розд. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 , заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
У позовній заяві зазначено, що нарахування та виплату їй пенсії ОСОБА_2 здійснювало УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська, однак, починаючи з серпня 2014 року виплата пенсії припинена.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Згідно з частиною третьою статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у яких у розділі Луганська область включено м. Луганськ, де зареєстрований позивач.
Крім того, суд зазначає, що 06.08.2014 Правління Національного банку України прийняло Постанову № 466, якою постановлено: 1. Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. 2. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
Таким чином, з урахуванням наведеного, органами Пенсійного фонду України зупинено виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи з серпня 2014 року, у зв'язку з проведення на території м. Луганська антитерористичної операції, оскільки відсутній порядок виплати пенсій без використання банківської системи України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська є місто Луганськ, Жовтневий район, вулиця Фрунзе, будинок 121.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників визначено, що обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, зокрема здійснення обліку платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в установах АТ Ощадбанк , прийняття звітності, передбаченої законодавством, зняття з обліку страхувальників в органах Пенсійного фонду України, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, здійснювати управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаним управлінням Донецької та Луганської областей згідно з додатком до цієї постанови (далі - управління Фонду, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників).
Відповідно, цим нормативно-правовим актом повноваження управлінь Пенсійного фонду України, що знаходяться на території, яка непідконтрольна українській владі, щодо нарахування та виплати раніше призначеної цими управліннями пенсії, управлінням Пенсійного фонду України, що знаходяться на контрольованій українською владою території Донецької та Луганської областей, не передавалися.
Відповідно до роз'яснень Пенсійного фонду України, які містяться на офіційному вебпорталі https://www.pfu.gov.ua, якщо померлий пенсіонер на час смерті не перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулися особи, які мають право на отримання таких виплат відповідно до законодавства. До заяви про виплату допомоги на поховання необхідно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, виданий територіальним органом Міністерства юстиції України у порядку, визначеному чинним законодавством щодо проведення державної реєстрації смерті, а також документи, що підтверджують статус заявника. Якщо одержувач допомоги на поховання або недоотриманої пенсії є внутрішньо переміщеною особою, додатково до вищезазначених документів надається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував на обліку як отримувач пенсії за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська. Виплату пенсії останньому зупинено у серпні 2014 року, у зв'язку з проведенням бойових дій на території міста Луганська.
За життя ОСОБА_2 у якості внутрішньо переміщеної особи не зареєстрований, на облік у будь-якому пенсійному органі, на території, яка контрольована українською владою не взятий.
Згідно даних вебпорталу https://www.pfu.gov.ua, станом на теперішній час Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська з непідконтрольної українській владі території не переміщено, повноваження іншому пенсійному органу не передано.
Отже, ОСОБА_1 , як одержувач недоотриманої пенсії через свого представника звернулась до Сватівського відділу Білокуракинського ОУФПУ із заявою від 25.11.2019 про виплату недоотриманої пенсії свого батька ОСОБА_2 .
Щодо доводів відповідача про неможливість встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 разом з батьком на момент його смерті, суд зазначає таке.
Пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що представником позивачки до заяви про виплату недоотриманої пенсії було додано:
копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 29.10.2019,
копія довідки № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.09.2019 на ім'я ОСОБА_1 ,
копія паспорта на ім'я ОСОБА_1 ,
копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ,
копія свідоцтва про укладення шлюбу,
копія довіреності від 30.09.2019 посвідченої приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Даровською Н.М., якою ОСОБА_1 за попередньою домовленістю сторін, уповноважує ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , представляти його інтереси, зокрема, з питань оформлення спадкових прав на майно та недоотриману пенсію, що залишились після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
копія паспорту ОСОБА_4 ,
копія довідки № НОМЕР_3 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.11.2019 на ім'я ОСОБА_4 .
Відповідно до пункту 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.
З переліку документів, визначених пунктом 2.26 Порядку № 22-1, представником надано свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про народження ОСОБА_1 ) та копію паспорту, в якому зазначено зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ), тобто вимогу щодо надання членами сім'ї паспорту або інших документів, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті виконано.
Також суд, вважає за необхідне зауважити, що відповідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання останньої АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , довідка видана 30.09.2019, тобто фактичне місце перебування зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_3 , в той час як батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже посилання відповідача на те, що не можливо підтвердити факт проживання позивачки на момент смерті з померлим за однією адресою, у зв'язку з тим, що відповідно до довідки тимчасово переміщеної особи від 30.09.2019, місцем реєстрації позивачки є АДРЕСА_2 , суд вважає необґрунтованими.
Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції").
Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
З огляду на вищевикладене та досліджені письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.09.2019 № 905-5000203220, відповідно до якої ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не спростовують встановлених судом обставин, що остання є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті.
Оскільки ОСОБА_1 є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті, і звернулась до Пенсійного органу за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня смерті пенсіонера, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з посиланням на те, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера у даному випадку можлива за умови проживання разом з пенсіонером на день його смерті.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені нею доводи не було спростовано відповідачем. Доводи відповідача не спростовують доводів позивача, не ґрунтуються на нормах законодавства і тому судом до уваги не беруться.
Щодо посилання відповідача про необхідність виплати недоодержаної пенсії лише за останні 3 роки суд зазначає, що органом Пенсійного фонду України до спірних правовідносин помилково застосовані інші положення - положення ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які не регулюють спірного питання, а регулюють питання виплати пенсії за минулий час пенсіонеру, який мав право її отримати, але не отримав своєчасно з власної вини.
Стосовно твердження відповідача про необхідність подання свідоцтва про право на спадщину, то суд зазначає, що спеціальним Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не передбачено надання свідоцтва про право на спадщину у разі наявності у померлого членів сім'ї.
Пунктом 2.26 розд. ІІ Порядку визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
З аналізу наведеної норми, судом встановлено, що обов'язок надання свідоцтва про право на спадщину покладається на особу, яка бажає отримати невиплачені суми пенсії у випадку відсутності членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначені конкретні способи судового захисту.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
З огляду на наведене, з метою ефективного захисту порушених прав позивачки, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Білокуракинського ОУПФУ щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її батька ОСОБА_2 , викладеної у листі від 02.03.2020 № 1520/03-22/св та зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.08.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права позивача як прийняття рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання його вчинити певні дії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обранням належного способу захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 95022 від 10.07.2020 (а.с. 26).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії її батька ОСОБА_2 , викладеної у листі від 02.03.2020 № 1520/03-22/св.
Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246789, місцезнаходження: 92200, Луганська обл., смт. Білокуракине, вул. Історична, 81) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 06.07.2005 Жовтневим РВУМВС України в Луганській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) суму недоотриманої її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за період з 01.08.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246789, місцезнаходження: 92200, Луганська обл., смт. Білокуракине, вул. Історична, 81) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 06.07.2005 Жовтневим РВУМВС України в Луганській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова