Справа № 366/1781/20
Провадження № 1-кс/366/270/20
12 серпня 2020 року смт. Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , (секретар судового засідання ОСОБА_2 ), з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання начальника Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження № 12020110180000345 від 02.08.2020, внесеного в ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
Прокурор із посиланням на ст. ст. 98, 170 КПК України з метою збереження речових доказів та проведення судових експертиз просить накласти арешт на транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору, велосипед марки «АРДИС», оранжевого кольору, які знаходяться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів по вул. Ковпака в с. Дружня Бородянського району Київської області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та посвідчення водія серія НОМЕР_4 , до проведення судових експертиз, оскільки вони є речовими доказами, а отже, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2020 о 15.00 год. водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору, на автодорозі «Київ - Овруч» в напрямку м. Овруч, в межах с. Обуховичі Іванківського району Київської області, навпроти господарства № 77 по вул. Шляхова, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який перетинав дорогу на велосипеді марки «АРДИС», оранжевого кольору, зправа на ліво, відносно руху автомобіля. Внаслідок ДТП велосипедиста доставлено до дитячої лікарні № 7, а у подальшому госпіталізовано до неврологічного відділення Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня».
01.08.2020, в період часу з 15 год. 30 хв. по 18 год. 10 хв., проведено огляд місця події, а саме: відкритої ділянки місцевості, що знаходиться на автодорозі «Київ - Овруч» в напрямку м. Овруч, в межах с. Обуховичі Іванківського району, Київської області, навпроти господарства № 77 по вул. Шляхова,під час якого було виявлено автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору, велосипед марки «АРДИС», оранжевого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та посвідчення водія серія НОМЕР_4 .
Після закінчення 01.08.2020 огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору та велосипед марки «АРДИС», оранжевого кольору - вилучено до майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Дружня, вул. Ковпака, 5; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 - вилучено до Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області.
Зазначений транспортний засіб, велосипед, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія можуть бути використані як докази фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Постановою слідчого від 02.08.2020 автомобіль, велосипед, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія визнані речовими доказами у справі.
Слідчий просить накласти арешт на «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору, велосипед марки «АРДИС», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та посвідчення водія серія НОМЕР_4 до проведення судових експертиз.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені вище. Зазначили, що не наполягають на накладенні арешту на посвідчення водія.
Власник майна ОСОБА_5 не заперечував щодо накладення арешту на транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, до проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки наявні достатні підстави вважати, що транспортний засіб, який зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, і може бути використаний як доказ обставин кримінального правопорушення, клопотання підлягає задоволенню.
Слідчий суддя приймає до уваги, що наявність чи відсутність складу злочину у діях водія автомобіля, буде вирішене, в т.ч. за результатами проведених судових експертиз судом під час ухвалення судового рішення, яким буде закінчуватися кримінальне провадження, а частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді у разі задоволення клопотання про арешт майна застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відтак, арешт майно має бути накладено до проведення судових експертиз, а після їх проведення, зазначене майно може бути передане на відповідальне зберігання власнику.
В той же час, прокурором у судовому засіданні не доведено необхідність накладення арешту на посвідчення водія серії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та посвідчення водія серія НОМЕР_4 , у зв"язку з чим в цій частині у задоволенні клопотання слід відмовити.
Ч.1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що «1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у абзаці 3 п. 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст.ст. 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » синього кольору, велосипед марки «АРДИС», оранжевого кольору, які знаходяться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів по вул. Ковпака, 5, в с. Дружня Бородянського району Київської області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , шляхом заборони його відчуження до проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми при її оголошенні з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1