про залишення позовної заяви без руху
10.08.2020 р. справа № 914/1934/20
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Головного управління ДФС у Львівській області, м.Львів
до Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», м.Львів
про стягнення 320582,57 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про стягнення 320582,57 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Долучені до позовної заяви докази подано в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.
В силу вказівки п.9 ч.3 ст.162 Кодексу, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Таку ж норму містить і ч.1 ст.124 ГПК України - разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В позовній заяві позивач не вказав жодних відомостей стосовно попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, лише зазначив у прохальній частині позовної заяви вимогу покласти судові витрати на відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. (ч.1 ст.172 ГПК України)
Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем долучено фіскальний чек і накладну АТ «Укрпошта» та опис вкладення у цінний лист про надсилання Державному підприємству «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» позовної заяви та копій документів щодо заборгованості, проте з вказаного неможливо встановити, які саме документи надсилались позивачеві, чи є вони тими документами, які в дійсності додані до позовної заяви, та чи було надіслано позивачеві всі додатки до позовної заяви, як цього вимагає законодавство.
Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд вважає за необхідне зазначити те, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством встановлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам.
Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
При огляді матеріалів позовної заяви судом встановлено, що додатки до неї, які подані в копіях, засвідчені відбитком печатки позивача та відміткою, що складається зі слів «З оригіналом згідно», посади, прізвища і підпису особи. Разом з тим до позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження наявності у особи, яка посвідчувала копії письмових доказів, повноважень вчиняти такі дії від імені позивача.
Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України стосовно зазначення в позовній заяві: відомостей про оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а також вимог щодо належної форми долучених доказів та додання до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вказане, відповідно до даних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:
- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів відправлення відповідачеві копій доданих до позовної заяви документів;
- доказів наявності повноважень у особи, яка засвідчувала додані до позовної заяви копії документів (або шляхом надання суду копій документів, засвідчених повноважною особою).
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя З.П. Гоменюк