вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2017/20
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 17 821, 51 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих про стягнення у розмірі 17 821, 51 грн з них: 11 930, 89 грн пені, 1 828, 83 грн 3% річних та 4 061, 79 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачеві строк - 5 днів після настання події (закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на подання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.07.2020, в зв'язку з прийняттям Закону України № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідачу встановлено строк до 06.08.2020 для подання відзиву.
Від відповідача 06.08.2020 надійшли заява про зменшення неустойки.
Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 4713/1617-ТЕ-5 від 12.09.2016 постачання природного газу в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Позиція відповідача
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування заяви про зменшення розміру пені відповідач посилається, що заборгованість сплачена несвоєчасно, у зв'язку із скрутним фінансовим станом підприємства відповідача. Також, відповідач вказав, що його підприємство є єдиним підприємством у місті Кривому Розі, яке забезпечує робочі місця для осіб із інвалідністю зі зору та інших нозологій. Основною діяльністю відповідача є соціальна, медична та трудова реабілітація осіб з інвалідністю, праця яких не є конкурентоспроможною на ринку праці.
Крім того, відповідач зазначає, що ним борг за спожитий природній газу сплачено у повному обсязі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
12.09.2016 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, постачальник) та Підприємством об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (далі - відповідач, споживач) було укладено договір постачання природного газу № 4713/1617-ТЕ-5 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору).
Згідно пункту 3.1 договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів-передачі.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач за період жовтня 2016 - березень 2017 прийняв газ на загальну суму 765 561, 25 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами (арк. с.24-29).
Відповідно до пункту 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається з розрахунку позивача (арк. с. 10-12), відповідач оплатив поставлений природний газ у повному обсязі, але з прострочкою.
Відповідач факту надання йому природного газу на загальну суму 765 561, 25 грн не заперечує. Але відповідач в частині вимог про стягнення пені просить суд зменшити її розмір.
Наведені обставини і стали причиною виникнення даного спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.
Щодо суми пені, 3% річних та інфляційних втрат
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з розрахунку позивача, за спожитий природний газ відповідач розраховувався несвоєчасно.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано пеню у розмірі 11930, 89 грн за період з 27.12.2016 по 19.12.2017.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, розгляд питання про зменшення сум штрафних санкцій, заявлених до стягнення, є правом господарського суду, яке може бути реалізовано судом, з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Як вбачається, відповідач є заснованою на державній формі власності непідприємницькою установою, а саме - учбово-виробничим підприємством, що діє з метою залучення до трудової діяльності інвалідів по зору та інвалідів інших захворювань, створення умов, забезпечуючи соціальний захист інвалідів, виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг) з метою отримання прибутку та забезпечення розвитку виробництва, підвищення життєвого рівня робітників підприємства. Підприємство відповідача засновано на власності громадської організації - Українського товариства сліпих.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За частинами першою - третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.
Тож, з урахуванням всіх обставин даної справи, суд вважає за доцільне зменшити належну до стягнення з відповідача пеню на 90%.
Покладення на відповідача додаткових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій не матиме позитивного економічного ефекту. Таким чином, враховуючи часткове покриття майнових втрат позивача за рахунок стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача за час прострочення виконання ним грошового зобов'язання за договором, суд вважає, що зменшення суми стягуваної пені на 90% цілком узгоджується із завданнями та засадами господарського судочинства, а також принципами добросовісності, розумності і справедливості.
Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1 193, 09 грн, з відмовою в частині стягнення пені в розмірі 10 737, 80 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 828, 83 грн за період з 27.12.2016 по 19.12.2017 та інфляційних втрат у сумі 4 061, 79 грн за період з лютого 2017 по березень 2017.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 4 061,79 грн, 3% річних у розмірі 1 828,83 грн та пені у розмірі 1193, 09 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з оплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2102 грн.
Керуючись статтями 2, 73-74, 75-79, 86, 91, 129, п. 6 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Підприємства об'єднання громадян Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (50072, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Шмідта, буд. 6; ідентифікаційний код 05477592) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 1 193, 09 грн, 3% річних у розмірі 1 828, 83 грн, інфляційні втрати у сумі 4 061, 79 грн та 2 102 грн витрат із оплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 10 737, 80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК.
Суддя В.І. Ярошенко