вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/956/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 81 607 грн. 01 коп. за договором поставки від 17.09.2019 № 46
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 03.02.2020 № 10, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" заборгованість в сумі 81 607 грн. 01 коп., з яких: 66 900 грн. 00 коп. - передплата за товар, 8 017 грн. 01 коп. - пеня, 6 690 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки від 17.09.2019 № 46.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині поставки оплаченого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" протягом семи днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, надавши до суду докази сплати судового збору на вірні реквізити для зарахування судового збору.
11.02.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.
Крім того, згідно із п. 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).
У подальшому строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 31.07.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641).
30.06.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог від 24.06.2020, мотивована частковою оплатою відповідачем основного боргу після звернення позивача із даним позовом до суду, відповідно до якої просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" заборгованість в сумі 61 607 грн. 01 коп., з яких: 46 900 грн. 00 коп. - передплата за товар, 8 017 грн. 01 коп. - пеня, 6 690 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки від 17.09.2019 № 46.
Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 16.03.2020 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно з матеріалами справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до поштового повідомлення № 4930011628020, що повернулося до суду 06.05.2020, відповідачем ухвалу суду від 16.03.2020 отримано 05.05.2020.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Господарський суд зазначає, що відзив на позовну заяву або клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
17.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" (замовник) укладено договір поставки № 46 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - «товар»), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі.
Згідно із п. 5.1 договору товар має бути поставлений постачальником впродовж 40 робочих днів з моменту отримання оплати, згідно пункту 7.2 даного договору поставки у кількості, яка зазначена у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною.
За умовами п. 5.3 договору представник замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність, що підтверджує право представника на отримання даного товару.
Відповідно до п. 6.1 договору замовник оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у Специфікації. Ціна зміні не підлягає.
Ціни на товар встановлюються в національній валюті України (п. 6.2 договору).
Пунктом 6.3 договору визначено, що загальна сума по договору 133 800,00 грн. (сто тридцять три тисячі вісімсот гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% 22 300,00 грн. (двадцять дві тисячі триста гривень 00 коп.).
За умовами п.п. 7.2, 7.2 договору розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за товар (поставка і оплата) здійснюються на умовах 50% передплата, 50% протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару та видаткової накладної.
Сторони, після виконання своїх зобов'язань, складають акт звірки взаєморозрахунків (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.
У п. 11.3 договору сторони погодили, що постачальник за даним договором несе наступну відповідальність:
- у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки;
- за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має також сплатити штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від суми непоставленої в строк продукції;
Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від взятих на себе зобов'язань (п. 11.4 договору).
Згідно із п. 16.2 договору термін дії договору з моменту його підписання до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань.
Сторонами укладена Специфікація № 1 до договору, відповідно до якої узгодили поставку трансформатору силового транзисторного ТМ-630/6/0,69 У1 Д/Ун-11 вартістю 133 800 грн. 00 коп. у строки та на умовах, визначених договором.
На виконання умов договору відповідач виставив позивачу до сплати рахунок від 17.09.2019 № 46 на суму 133 800 грн. 00 коп., на підставі якого ТОВ "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" здійснило попередню оплату в сумі 133 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18.09.2019 № 967 (а.с. 14, 15).
Відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач повинен був поставити оплачений позивачем товар у строк до 15.11.2019.
Позивач зазначає, що 18.11.2019 відповідачем надано гарантійний лист від 18.11.2019 № 1/18, в якому підтвердив свої зобов'язання щодо поставки товару не пізніше 27.11.2019 (а.с. 16).
Оскільки у зазначений у гарантійному листі строк відповідачем поставку товару не здійснено, позивач звернувся до ТОВ "Південенерго груп" із претензією від 29.11.2019 № 125, в якій вимагав негайно поставити оплачений товар (а.с. 17, 18).
29.11.2019 відповідачем надано гарантійний лист від 29.11.2019 № 1/29 щодо підтвердження зобов'язань з поставки товару у термін до 04-05.12.2019, а у випадку не відвантаження товару, відповідач гарантував повернення грошових коштів у повному обсязі протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги про повернення коштів (а.с. 19).
Позивач зазначає, що оскільки у вказаний строк відповідачем поставка товару не здійснена, позивачем надіслано вимогу від 20.12.2019 № 133 про повернення протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги, передплати за товар у повному обсязі (а.с. 20, 21, 22).
Відповідачем підтверджено отримання вимоги 15.01.2020, про що свідчить підпис представника на вказаній вимозі (а.с. 23).
20.01.2020 відповідачем здійснено часткове повернення вартості товару у розмірі 66 900 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2020 №3-20/01 (а.с. 24).
Позивач стверджує, що станом на час звернення позивача із даним позовом до суду, відповідача решту передплати у розмірі 66 900 грн. 00 коп. позивачу не повернув, визначений Специфікацією № 1 товар не поставив.
На підставі п. 11.3 договору позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача пеню в сумі 8 017 грн. 01 коп. за період з 16.11.2019 по 31.01.2020 та штраф в сумі 6 690 грн. 00 коп.
Під час розгляду справи позивач подав до суду докази часткового повернення відповідачем суми передплати у розмірі 20 000 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення від 03.03.2020 № 40 та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" заборгованість в сумі 61 607 грн. 01 коп., з яких: 46 900 грн. 00 коп. - передплата за товар, 8 017 грн. 01 коп. - пеня, 6 690 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки від 17.09.2019 № 46.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, встановлення факту здійснення позивачем попередньої оплати, правомірності вимоги позивача про стягнення попередньої оплати товару та штрафних санкцій.
На підтвердження обставин, викладених позивачем у позові, останнім надано до матеріалів справи такі докази:
- копію договору поставки від 17.09.2019 № 46;
- копію специфікації № 1 до договору;
- копію рахунку на оплату від 17.09.2019 № 46;
- копію платіжного доручення від 18.09.2019 № 967;
- копії гарантійних листів від 18.11.2019 № 1/18, від 29.11.2019 № 1/29;
- копії претензій від 29.11.2019 № 125, від 20.12.2019 № 133 та докази їх направлення відповідачу;
- копії платіжних доручень від 20.01.2020 № 3-20/01, від 03.03.2020 № 40
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем або поставки товару позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За нормами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
У цьому зв'язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред'явлення вимоги.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 133 800 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов'язання виконані не були, доказів повернення залишку суми передоплати у розмірі 46 900 грн. 00 коп. чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" в частині стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 46 900 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 8 017 грн. 01 коп. та штрафу в сумі 6 690 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов договору в частині поставки оплаченого позивачем товару у визначений договором строк, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, відповідно до умов п. 11.3договору є обґрунтованою.
Суд, перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є арифметично невірним.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 16.11.2019 по 31.01.2020 становить 7 990 грн. 34 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 900 грн. 00 коп. попередньої оплати, 7 990 грн. 34 коп. пені та 6 690 грн. 00 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, офіс 5, код ЄДРПОУ 40074990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод ізоляційних та будівельних матеріалів" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10, код ЄДРПОУ 30754372) 46 900 грн. 00 коп. (сорок шість тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.) попередньої оплати, 7 990 грн. 34 коп. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 34 коп.) пені, 6 690 грн. 00 коп. (шість тисяч шістсот дев'яносто грн. 00 коп.) штрафу, 2 101 грн. 09 коп. (дві тисячі сто одну грн. 09 коп.) витрат по сплаті судового збору.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 12.08.2020
Суддя І.А. Рудь