Справа № 2-117/09Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/35/20 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
10 серпня 2020 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,
розглянувши без повідомлення сторін заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ПАРУЛЬ Юлії Олегівни про ухвалення додаткової постанови у справі № 2-117/09 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання дубліката виконавчого листа, який виданий в цивільній справі №607/7887/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, таким, що не підлягає до виконання,
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про визнання дублікату виконавчого листа №607/7887/14 від 24 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суми неповернутого основного боргу в розмірі 4089907.50 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 216409.29 грн., 1700.00 грн. сплаченого держмита та 30.00 грн. витрат за ІТЗ судового процесу, таким, що не підлягає виконанню.
06 червня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив виконання за вказаним виконавчим документом зупинити .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2019 року вказану заяву задоволено та зупинено виконання за даним виконавчим листом, на підставі ч.3 ст.432 ЦПК України, - до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про визнання дубліката виконавчого листа, таким, що не підлягає до виконання у зв'язку із повним та фактичним виконанням рішення суду - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Кметик В.С. подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання дубліката виконавчого листа, який виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 29 вересня 2014 року, згідно ухвали суду від 25 липня 2014 року, в цивільній справі № 607/7887/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, таким, що не підлягає виконанню, з підстав посилання заявником на:
- протокол спільної наради з питань погашення заборгованості за виконавчим листом від 29 травня 2015 року;
- договір про повернення боргу від 03 липня 2015 року;
- заяву про повернення виконавчого документу від 03 червня 2015 року;
- висновки експертиз Тернопільського відділення КНДІСЕ від 10 та 26 серпня 2015 року №384/385/15-22 та №443/444/15-22 та НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області від 16 жовтня 2015 року №1.1-382/15 - скасовано та провадження у справі в даній частині - закрито.
В решті ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2019 року - залишено без змін.
21 липня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Паруль Ю.О. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки при виготовленні резолютивної частини постанови судом апеляційної інстанції не вирішено питання відновлення виконання за виконавчим листом.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що вказану заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.432 ЦПК України до розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом, що, за своєю суттю, є заходами забезпечення, які вживаються на час розгляду справи.
Таким чином, законодавством надано можливість суду зупинити виконання за виконавчим документом лише на час розгляду справи (до набарання судовим рішенням законної сили). В подальшому, у разі задоволення заяви, виконавчий документ визнається таким, що не підлягає виконанню, а у разі відмови в задоволенні заяви, залишення її без розгляду чи закриття провадження в справі - виконання за виконавчим документом відновлюється (після набрання відповідним судовим рішенням законної сили).
Однак, при ухваленні постанови від 10 липня 2020 року апеляційним судом питання відновлення виконання за виконавчим документом вирішено не було.
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з частиною п'ятою ст.55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників.
Наприклад, у п.75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.
Цивільне судочинство здійснюється із дотриманням принципу пропорційності, закріпленого в ст.11 ЦПК України, згідно якої суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі, враховуючи завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Вказаний принцип належить до загальновизнаних принципів міжнародного права, що відображає необхідність дотримання необхідного балансу інтересів у разі втручання держави у приватноправову сферу. Цей принцип повинен бути спрямований на забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів у сфері відправлення правосуддя в цивільних справах, відповідно до чого під час розгляду справи у порядку цивільного судочинства та ухваленні рішення у справі цілі обмежень прав людини повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Принцип пропорційності у цивільному судочинстві, за своєю суттю, полягає в тому, аби забезпечити реалізацію найбільш доцільних прав та обов'язків під час розгляду цивільної справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
З огляду на те, що апеляційним судом не вирішено питання про відновлення виконання за виконавчим документом, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності цивільного судочинства, а також необхідності забезпечення ефективного захисту прав стягувача у виконавчому провадженні колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову, якою відновити виконання за дублікатом виконавчого листа № 607/7887/14 від 24 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суми неповернутого основного боргу в розмірі 4089907.50 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 216409.29 грн., 1700.00 грн. сплаченого держмита та 30.00 грн. витрат за ІТЗ судового процесу, яке було зупинено ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17 липня 2019 року.
Керуючись ст. ст.11, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову, якою відновити виконання за дублікатом виконавчого листа №607/7887/14-ц, виданим Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 29 вересня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суми неповернутого основного боргу в розмірі 4089907.50 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 216409.29 грн., 1700.00 грн. сплаченого держмита та 30.00 грн. витрат за ІТЗ судового процесу, яке було зупинено ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2019 року.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту додаткової постанови - 10 серпня 2020 року.
Головуючий
Судді