Справа № 740/5005/19
Провадження № 1-в/740/120/20
07 серпня 2020 рокум. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині подання Ніжинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_3 у відповідність із Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»,
установив:
До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло подання Ніжинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області (далі - відділ пробації) про перегляд на підставі Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), зокрема, п. 188 цього Закону, міри покарання, призначеного ОСОБА_3 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року, щодо зниження покарання до максимальної межі або пом'якшення призначеного покарання.
Подання обґрунтоване, зокрема, приписами п. 13 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ч. 1, 3 ст. 5, ч. 3 ст. 74 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
У судовому засіданні представник відділу пробації - ОСОБА_4 подання підтримав та зазначив про необхідність перегляду міри покарання, присудженого вказаним вироком суду, зокрема, що стосується ч. 1 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 проти задоволення подання не заперечував.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання, посилаючись на положення ст. 72, 74 КК України, оскільки відсутні підстави вважати, що з прийняттям нового законодавства становище засудженого покращилося, навпаки, на його думку, воно погіршилося.
Перевіривши зміст подання, матеріали справи з урахуванням пояснень учасників судового процесу, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року у справі № 740/5005/19 (провадження № 1-кп/740/373/19) ухвалено, зокрема, ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 2 ст. 310 КК України і призначити міру покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України - у вигляді двох років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 310 КК України - у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк три роки. Вирок набрав законної сили 17 грудня 2019 року.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 2 КПК України регламентовано завдання кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 КК України з акон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України к лопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого (ч. 3 ст. 539 КПК України).
01 липня 2020 року набрав чинності Закон № 2617-VIII, яким внесені зміни до ч. 1 ст. 309 КК України (п. 188 цього Закону), якими пом'якшена кримінальна відповідальність та виключено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим у наступному 189 пункті вказаного Закону зазначено таке: «в абзаці першому частини другої статті 310 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень». Інших змін до статті 310 КПК України цим законом не внесено.
На теперішній час ч. 2 ст. 310 КК України передбачає таке: «незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних.
Розглядаючи заявлене подання, суд враховує принцип остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року, яким остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Новим кримінальним законом пом'якшено покарання того злочину, за який призначено менш суворе покарання, тому ч. 3 ст. 74 КК України не застосовується, оскільки призначене засудженому остаточне покарання фактично не пом'якшується і не поліпшується становище такої особи.
Таким чином, представник відділу пробації не довів, що набрання 01 липня 2020 року чинності Законом № 2617-VIII пом'якшує призначене остаточне покарання ОСОБА_3 , поліпшує його становище.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Принцип юридичної визначеності (res judicata) є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип передбачає повагу до остаточного рішення суду, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру, однак таких обставин у цій справі не встановлено.
З огляду на вказане підстави для задоволення подання органу пробації та приведення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_3 у відповідність до Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» - відсутні.
Керуючись ст. 74, 75 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
ухвалив:
Подання Ніжинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_3 у відповідність із Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1