Справа № 766/1258/19
н/п 2/766/1316/20
10.08.2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Головчиної А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.07.2010 року у розмірі 16812,08 грн. станом на 25.12.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 17.07.2010 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву б/н від 17.07.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 25.12.2018 року має заборгованість в сумі 16812,08 грн., яка складається з: 4007,04 грн. - заборгованості за кредитом, 6514,75 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, 5013,52 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 776,77 грн. штраф (процентна складова).
Ухвалою від 26.05.2020 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, інших заяв чи клопотань не надходило.
Відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином, поштовою кореспонденцією (ухвала, копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів) з штриховим ідентифікатором №7300307729589, які повернулись до суду не врученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та оголошенням про виклик учасника справи від 03.08.2020 року розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву на позовну заяву у строк встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідачка не надала, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі, інших заяв та клопотань не подавала.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи. Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Як встановлено з оглянутих судом анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 17.07.2010 року та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» по договору вбачається, що вказані документи підписані ОСОБА_2 , в той час як позивачем зазначено, що з заявою з метою отримання банківських послуг до банку зверталась ОСОБА_1 та позов подано саме до ОСОБА_1 .
З наданих розрахунків заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що станом на 31.05.2015 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 16812,08 грн., яка складається з: 4007,04 грн. - заборгованості за кредитом, 6514,75 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, 5013,52 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 776,77 грн. штраф (процентна складова). Розрахунки підписані представником Приватбанку без вказання будь-яких даних, що його ідентифікують, а саме: без зазначення посади, прізвища і без підтвердження наявності у цієї особи повноважень на підписання документів АТ «КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
З вказаних норм Цивільного кодексу України слідує, що істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів). За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За правилами встановленими п/п 1 п. 6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ від 04.07.2018 №75 (далі за текстом Положення) банк зобов'язаний забезпечити документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку).
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 42 є первинні документи.
Пунктами 45, 46, 50, 51, 52 Положення встановлено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування банку, від імені якого складений документ; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції
Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Згідно п. п. 60, 62 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, виписок операцій по банківському рахунку відповідача або інших первинних документів, які б підтверджували видачу кредиту, здійснення інших операцій по рахунку, наявність заборгованості та її розмір позивачем суду не надано.
Як вбачається з копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить відомостей про укладення саме ОСОБА_1 з позивачем кредитного договору від 17.07.2010 року та отримання кредиту у розмірі 4000 грн., а також будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитний ліміт, даних про строк кредитування. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За правилами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факт укладення кредитного договору.
Інших доказів на підтвердження обставин щодо фактичного надання відповідачу кредитних коштів, їх розміру, дати видачі, строку користування та повернення заборгованості відповідачем, до матеріалів справи не додано. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» є недоведеними, необґрунтованими, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 626, 628, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 76, 78, 81, 83, 84, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 ).
Суддя: Т.І. Рядча