2-369\07
м. Донецьк 5 березня 2007 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Кузнецова В.О.
при секретарі Ребровій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
11 січня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з тих підстав, що з відповідачем втратив почуття любові та взаємної поваги друг до друга.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу й в обгрунтування сі|оєї позиції пояснив, що розлад у родині виник в результаті небажання його надалі проживати з ОСОБА_2. З 01 липня 2005 року вони спільно не проживають. Не бажає надалі підтримувати з відповідачем сімейні відносини.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 погодилась з позовом і в обгрунтування своєї позиції пояснила, що з 01 липня 2005 року між нею та позивачем внаслідок втрати почуття любові і взаємної поваги друг до друга склалися неприязні відносини. Та з липня 2005 року родина фактично не існує , вони стали проживати окремо. Вважає, що надалі вони не можуть підтримувати шлюбні відносини з позивачем і наполягає на розірванні шлюбу.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28 серпня 1999 року, що було підтверджено свідоцтвом про шлюб.
Від данного шлюбу мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що вбачається зі свідоцтва про народження.
Відповідно до вимог зі ст. 111 Сімейного Кодексу України і разъяснениями постанови Пленуму Верховного Суду України (п.5) від 31 серпня 1979 рік №8 зі змінами , внесеними постановами Пленуму від 24 квітня 1981 року №4, 25 березня 1988 року від 25 грудня 1992 року, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд зобов'язаний приймати всі передбачені законом міри для всебічного, повного й обьективного встановлення їхніх взаємин і інших обставин справи, а також приймати всі міри до примирення подружжя.
Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає , що між подружжям внаслідок розладу і конфліктів виникли неприязні відносини, та з 01 липня 2005 року вони не проживають одною родиною, один з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можливо. Приймаючи в увагу сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, тривалість їх спільного не проживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємини, суд вважає , що збереження їхньої родини стало неможливим, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення про розподіл судових витрат , суд бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє матеріальне становище , інші обставини справи та вважає за необхідне покласти їх на ОСОБА_1.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 10,11, 60,208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України,-
2
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 серпня 1999 року в міському відділі реєстрації актів громадського стану м. Донецька Донецької області, актовий запис НОМЕР_1 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 до доходу держави держмито в розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати даних судових витрат звільнити.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження в
Будьоннівський районний суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м.Донецька Протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.