5 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Скиби В.В.
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку з Сєвєродонецьким міським судом Луганської області апеляційну скаргу захисника Скиби Валентина Віталійовича та ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 9 січня 2020 року, якою
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 26 жовтня 2019 року близько 01.40 год. в м. Києві по вул. Спаській, 6, керував транспортним засобом «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Скиба В.В. та Байдуш К.Е. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянти вказують на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Так, апелянти наголошують на тому, що місцевим судом свідомо, всупереч процесуальним вимогам ст.ст. 251 та 252 КУпАП, повністю проігноровані наявні у матеріалах справи докази, а також наявні порушення з боку працівників поліції при їх складанні.
Суд не дослідив всі докази, наявні у матеріалах справи, а дослідив тільки протокол та висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 жовтня 2019 року, але відео з нагрудної камери АА - 00341, яке надано суду на оптичному носії у вигляді 4 файлів з номерами 20191026094349002983,20191026094353002984,20191026094442002986, 20191026094445002887 у відео-форматі МР4 залишив поза увагою та без повного перегляду.
Також, на думку апелянтів, судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про виклик працівників поліції.
Крім того, на переконання апелянтів, суд також проігнорував відсутність обов'язкового документа у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу у заклад охорони здоров'я, яке відповідно до сформованої суддівської практики є обов'язковим. Огляд водія проведено з порушенням норм Закону, що також підтверджується відеофіксацією.
Особливу увагу апелянти звертають на те, що ОСОБА_2 жодного разу не ознайомлено з його правами та не надано інформації, яким засобом та відповідно до якої процедури ОСОБА_2 буде оглянутий, що також є порушенням вимог Інструкції, якою керуються працівники поліції.
Щодо висновку лікаря-нарколога, то апелянти акцентують увагу на тому, що ОСОБА_2 прибув на огляд о 02.30 год., висновок оформлений о 02.35 год., а проведення безпосередньо огляду о 2.35 або 02.45 годині, після якого лікар повинен скласти акт медичного огляду. Після складання акту складається висновок. Таким чином висновок не може бути складено одночасно з часом проведення огляду, і тому, на переконання апелянтів, висновок складено раніше проходження самого огляду.
Також апелянти зазначають про те, що працівника поліції протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, оскільки всупереч вимог Інструкції протокол прописом.
З посиланням на практику Європейського суду з прав людини, апелянти вважають, що наявні порушення додержання процедури отримання доказів, а отримані докази виконані з порушенням законодавства є недійсними, а належні докази у матеріалах справи вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення зовсім відсутні.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтримав апеляційні вимоги, пояснив про те, що, коли був зупинений працівниками поліції, був втомлений, працівники поліції звинуватили його в тому, що він ( ОСОБА_2 ) проїхав з порушенням 3 дорожні знаки. На його ( ОСОБА_2 ) переконання, підстав у працівників поліції для зупинки його транспортного засобу не було взагалі. Одразу після того, як він був зупинений, працівники поліції почали звинувачувати його в том, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Також на місці події працівники поліції його принижували, говорили робити певні маніпуляції. Він намагався розмовляти українською мовою, розгубився, і у подальшому це стало підставою для його огляду. На переконання ОСОБА_3 , це було на меті у працівників поліції. Спочатку очікували інший патруль, який мав привезти прилад «Драгер», але прилад так і не привезли. Також працівники поліції запропонували пройти огляд в медичному закладі. Відповідно у медичному закладі була велика черга, але там також проходив огляд за допомогою приладу «Драгер». В медичному закладі лікар також йому міряв тиск. Він напередодні святкував, але в день керування транспортним засобом алкогольних напоїв не вживав, перебував у депресії. Коли перебував у медичному закладі, після того, як дихнув у прилад, підписав протокол через те, що поліцейські сказали, що не вилучать водійське посвідчення.
Захисник Скиба В.В. підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі. Зазначив про те, що огляд було проведено пізніше ніж сам висновок. Докази, які наявні в матеріалах справи, містять в собі розбіжності. Сам протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 було складено раніше, а акт огляду було складено раніше, ніж проведено сам огляд ОСОБА_2 . Працівники поліції ввели ОСОБА_2 в оману, оскільки сказали останньому про те, що, якщо ОСОБА_2 погодиться, то працівники поліції залишать йому водійське посвідчення. Працівники поліції некоректно себе повели. Прямих доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять. У працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Працівники поліції здійснювали тиск на ОСОБА_2 . Одразу, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 почали його звинувачувати в перебуванні у стані сп'яніння. Первинний загальний огляд ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу був проведений, але працівники поліції так і не надали ОСОБА_2 прилад «Драгер». Працівники поліції не дотримались вимог Інструкції. Захисник, з посиланням на положення ст. 62 Конституції України, зазначає про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. На переконання захисника, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та захисника, дослідивши наявні у справі докази, а також додатково долучені за клопотанням сторони захисту під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону, та рішення суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції, є обґрунтованим та підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 008638, відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (0,80‰), відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (ас. 35-36), і з таким висновком погоджується колегія суддів.
Так, відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно з відеозаписами, наявними на диску, долученому до матеріалів справи, перший запис розпочинається з 00.58 год. Працівник поліції підходить до автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_2 , та зазначає, що автомобіль ОСОБА_2 рухається на зустріч транспортним засобам. ОСОБА_2 на це повідомлення реагує тим, що вимагає показати йому знак. Працівник поліції повідомляє, що також сюди забороняється заїжджати, знак 3.27, можете вийти подивитись. ОСОБА_2 зазначає, що він звернув сюди, саме коли його викликали працівники поліції. На запитання працівника поліції, як вони його викликали, ОСОБА_2 не відповідає, однак вказує, що він не бачив знаки. Поліцейський просить ОСОБА_2 надати пред'явити документи: посвідчення водія, реєстраційні документи, а також поліс обов'язкового страхування. ОСОБА_2 надає посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль, та знову наголошує, що не звернув увагу.
Другий файл розпочинається о 00.59 год. З відео вбачається, що поліцейський перевіряє ОСОБА_2 по базі, а ОСОБА_2 шукає щось шукає в автомобілі, після чого повідомляє поліцейським, що він згадав, що останній поліс страхування у нього в електронному виді. Після цьго поліцейський запитує у ОСОБА_2 , що його спонукало порушити ПДР. ОСОБА_2 відповідає, що просто на дорозі шукав шлях , як звідси правильно вирулити. На запитання, звідки і куди він направляється, ОСОБА_2 зазначає, що їде додому, трохи заблукав, хотів заїхати сюди, розвернутися та поїхати в інший бік, та те, що він не пам'ятає, чи є тут знак «кирпич». Поліцейський пропонує ОСОБА_2 вийти і пересвідчитися в наявності знаку. ОСОБА_2 на це говорить, що він їде з репетиції до дому, що він музикант, і на Подолі була репетиція. Поліцейський запитує у ОСОБА_2 , чи вжив щось останній сьогодні. ОСОБА_2 заперечує. Йому пропонується пройти тест. ОСОБА_2 виходить з автомобіля, і поліцейський пропонує йому пройти певні вправи. Після чого ще раз запитує, чи вживав щось ОСОБА_2 , на що останній знову заперечує. ОСОБА_2 пропонується проїхати для огляду до лікаря нарколога, на що останній погоджується.
Третій відеозапис починається о 01.28 год., на якому зафіксована розмова поліцейських, з якої встановлено, що ОСОБА_2 переговорив з адвокатом, бажає проїхати до лікаря нарколога.
Четвертий відеозапис розпочинається о 02.29 год. поліцейський оголошує зміст протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснює ОСОБА_2 , що прийде повістка в суд або повідомлення на телефон. При цьому поліцейський, оголошуючи зміст протокол, зачитує що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, огляд проведений у лікаря нарколога по вул. П.Запорожця, 20, до протоколу додається висновок лікаря, те, що ОСОБА_2 проходив огляд саме тут (показує на установу), і що згідно з висновком - 0,8 проміле, що у 4 рази перевищує допустиму норму. Працівник поліції роз'яснює ОСОБА_2 , що в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_2 може писати визнає він провину або не визнає, знаходився у стані сп'яніння або не знаходився, коротке пояснення. ОСОБА_2 самостійно пише свої пояснення у зазначеній графі, запитує, чи досить, після чого додатково дописує у протоколі. ОСОБА_2 видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та роз'яснюється, за яких обставин він може керувати транспортним засобом. Одночасно працівник поліції зазначає, що до протоколу додається висновок лікаря та відеозапис, передає ОСОБА_2 реєстраційний талон та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, пояснивши на запитання ОСОБА_2 , що суд, куди вони надсилають матеріали, вирішує всі інші питання.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 008638 від 26 жовтня 2019 року, який складений на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 008638, складеному 26 жовтня 2019 року о 02.35 год., ОСОБА_2 , направлений 26 жовтня 2019 року о 02.30 год. інспектором ПП Симіновичем С.П., оглянутий лікарем ОСОБА_5 у КМНКЛ «Соціотерапія», висновок огляду ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (0,80‰). ОСОБА_2 ознайомлений з даним висновком, будь-яких зауважень або заперечень від нього не зазначено (ас. 2).
За результатами проведеного ОСОБА_2 медичного огляду на стан сп'яніння 26 жовтня 2019 року о 02.53 год. працівником поліції складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 серії № 341066, відповідно до якого 26 жовтня 2019 року близько 01.40 год. в м. Києві по вул. Спаській, 6, ОСОБА_2 керував транспортним засобом державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проходив у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас.1).
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_2 зроблений власноручно запис: « Знаходився в стані алкогольного сп'яніння».
Відповідно до долучених під час апеляційного розгляду документів встановлено наступне.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 26 жовтня 2019 року о 02.30 год. ОСОБА_2 направлений на огляд до КМНКЛ «Соціотерапія» у звьязку з виявленням поліцейськими ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук (кінцівок) (ас. 62).
Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0008638, дата заповненням 26 жовтня 2019 року о 02.35 год. вбачається, зовнішній вигляд обстежуваної особи - ОСОБА_2 : одяг охайний, без видимих травматичних пошкоджень; поведінка балакуча, метушлива; увага порушена, розгальмований, лабільний, знижена здатність тверезо міркувати, скарг не виказує; свідомість ясна, дезорієнтований в календарній даті; змазаність мови, ін'єковані склери, гіперемія шкіри обличчя, дихання незмінне, пульс 95 уд/хв.., артеріальний тиск 147/92 ммртст; зіниці розширені, реакція на світло млява; ністагм при погляді вбік - присутній; рухова сфера - збережена; міміка жвава; поза Ромберга - стійкий з похитуванням; пальце-носова проба з корекцією; ЧМТ заперечує; зі слів 3 години тому вжив 0.75 л пива; запах алкоголю з рота присутній на відстані, значний; час обстеження, назва спеціального технічного засобу - 26 жовтня 2019 о 02.49 год., «Drager Alkotest 6820» ARKL-2587, результат обстеження 0,80 ‰; інші прояви та симптоми відсутні; висновок та діагноз за результатами огляду: стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю; заключний діагноз: стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю (ас. 60).
Роздруківкою з алкотестеру «Драгер» підтверджується результат тесту 0,80 ‰, який підписаний ОСОБА_2 без будь-яких застережень (ас. 61).
До суду апеляційної інстанції викликався з метою перевірки доводів апеляційної скарги лікар ОСОБА_5 , проте, згідно з листом КМНКЛ «Соціотерапія» лікар-нарколог ОСОБА_5 звільнений з посади 12 травня 2020 року (ас. 82).
За клопотанням сторони захисту в судове засідання викликався працівник поліції ОСОБА_7 , проте, до суду апеляційної інстанції він не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Оцінюючи та аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 п. 2.9 «а» ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, знайшли своє підтвердження відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи.
Доводи ОСОБА_2 та його захисника, викладені в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду, є безпідставними і спростовуються у повному обсязі відеозаписами, долученими до матеріалів справи Управлінням патрульної поліції, на яких зафіксована послідовність дій, які відбувались 26 жовтня 2019 року з моменту зупинки ОСОБА_2 за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом до моменту вручення ОСОБА_2 тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
При цьому вказаними відеозаписами у повному обсязі спростовуються доводи сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений до складання висновку щодо ОСОБА_2 , а висновок складений до проведення огляду ОСОБА_2 .
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційним судом не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушення порядку направлення водія для огляду на стан наркотичного сп'яніння, які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення.
Таким чином під час апеляційного розгляду справи не встановлена невідповідність постанови місцевого суду вимогам закону, матеріалам чи обставинам справи, а всі обставини вчинення адміністративного правопорушення місцевим судом досліджені повно та об'єктивно.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні, а, відтак, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 9 січня 2020 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Скиби Валентина Віталійовича та ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва