Рішення від 04.08.2020 по справі 489/2171/20

04.08.2020

Справа № 489/217120

Провадження №2/489/1762/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.08.2010 в розмірі 8 518 грн. 48 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до кредитного договору № б/н від 06.08.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, однак за час життя порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів позивачу. Спадкоємцем, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачка у справі. Банком була направлена претензія кредитора до Другої миколаївської державної нотаріальної контори. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки відповідачка не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором становить 8 518,48 грн., у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

06 серпня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено договір про надання банківських послуг згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 12 000,00грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Унаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_2 виникла заборгованість, розмір якої згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості складає: загальний залишок заборгованості за тілом кредиту 8 518,48 гривень.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.11.2017 серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина.

02 листопада 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направило до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори претензію кредитора, в якій просило повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті позичальника, та про осіб, які вже прийняли спадщину.

Державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори 06 листопада 2018 року за вих. № 2671/02-14, надано відповідь на претензію, відповідно до якого зазначено, що претензію кредитора долучено до спадкової справи.

09 вересня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» направило ОСОБА_2 претензію про добровільне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 1282 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки боржниця померла, то відповідати перед АТ КБ «Прибатбанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач зазначає, що спадкоємцем ОСОБА_2 у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач ОСОБА_2 . На підтвердження даної обставини позивач посилається на копію паспорта позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання.

Судом від Другої Миколаївської державної нотаріальної контори було витребувано копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_2 за завою ОСОБА_1 , доньки померлої, про прийняття спадщини заведена спадкова справа №53/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріусом не видавалося.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

ОСОБА_2 за життя взятих на себе за договором позики зобов'язань належним чином не виконала, правовими наслідками чого згідно вимог чинного законодавства є стягнення зі спадкоємця ОСОБА_1 в межах вартості отриманого у спадщину майна суми боргу за договором позики від 06 серпня 2010 року.

Проте, позивач не надав суду доказів, які підтверджують, його частку у спадщині та її вартість, що унеможливлює стягнення з відповідачки заявлених позивачем грошових коштів.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «04» серпня 2020 року.

Попередній документ
90902355
Наступний документ
90902357
Інформація про рішення:
№ рішення: 90902356
№ справи: 489/2171/20
Дата рішення: 04.08.2020
Дата публікації: 12.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.10.2020)
Дата надходження: 06.10.2020
Предмет позову: за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Патіоха Лаліти Євгеніївни про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця
Розклад засідань:
02.11.2020 13:10 Миколаївський апеляційний суд