Справа № 344/8056/20
Провадження № 33/4808/395/20
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Васильєв
11 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника адвоката Галівця Я.О.,
розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника адвоката Галівця Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2020 року о 00 год. 30 хв. по вул. Івасюка, 24, в м. Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21140 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Зазначає, що суд, в порушення вимог ст.268 КУпАП, розглянув справу без його участі, тим самим позбавив його можливості особисто надати суду свої пояснення.
Вказує на те, що у вказаний день він не керував транспортним засобом, а транспортним засобом керувала його дружина. Коли транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, його дружина попросила його вийти з автомобіля та повідомити, що саме він керував транспортним засобом, а не вона. Вона керувала транспортним засобом без прав і дуже перелякалась.
Працівники поліції, не розібравшись в ситуації, зразу почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд в резолютивній частині постанови не конкретизував за які саме дії його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Звертає увагу на те, що з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається. Що саме він керував транспортним засобом і що саме він виходив з місця водія автомобіля.
Таким чином, доказів, які б вказували прямо на те, що саме він керував транспортним засобом, а потім відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку відсутні.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення ним не підписаний.
Суд формально підійшов до розгляду справи без з'ясування всіх обставин справи.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Заслухавши захисника адвоката Галівця Я.О., який просив скасувати постанову суду першої інстанції у зв'язку із істотними порушеннями закону та закрити провадження по справі, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню і постанову судді необхідно скасувати з наступних підстав.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.
Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання, однак з'явився його захисник - адвокат Галівець Я.О., який подав клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки жодних доказів про те, що ОСОБА_1 хворіє і його стан здоров'я, є таким, що унеможливлює явку на розгляд справи, до клопотання захисником не подано, а тому вважав, що дії ОСОБА_1 мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема правом на відкладення розгляду справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, але за участю його захисника, на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 призначався на 09.07.2020 року та 22.07.2020 року.
06 липня 2020 року захисником адвокатом Галівець О.Я. було подано заяву до Івано-Франківського міського суду про надання ознайомлення з матеріалами справи, з якими він був ознайомлений 06.07.2020 року, про що свідчить його власноручний запис на його ж заяві (а.с.11) та додано до матеріалів справи ордер та договір про надання правової допомоги від 03.07.2020 року (а.с.12-15).
09.07.2020 року захисником Галівець Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 було подано клопотання (а.с.18) про відкладення розгляду справи відносно ОСОБА_1 , розгляд якої був призначений на 09.07.2020 року, у зв'язку із тим, що він перебуває за межами області. Розгляд справи було відкладено на 22.07.2020 року та вручено захиснику Галівець Я.О. повідомлення про розгляд справи під розписку, а правопорушнику ОСОБА_1 10.07.2020 року направлено судове повідомлення про розгляд справи рекомендованим поштовим відправленням (а.с.20).
Окрім того, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 , підписане ним 21.07.2020 року про те, що він просить розгляд справи перенести з 22.07.2020 року на інший час, у зв'язку із його перебуванням на лікуванні.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про перебування ОСОБА_1 на лікуванні та вказують на те, що останній з поважних причин не мав можливості зьявитися до суду першої інстанції.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчила про зловживання ним правом на відкладення розгляду справи та свідчила про намагання уникнути відповідальності за правопорушення, шляхом затягування розгляду справи, а тому обґрунтовано розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся в судові засідання суду першої інстанції, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.
За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов'язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.
Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав щодо розгляду справи без участі правопорушника, але за присутності в судовому засіданні його представника - захисника адвоката Галівець Я.О.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що поняття «кримінальне обвинувачення», яке використовується у статті 6 Конвенції, має автономний характер і його необхідно розуміти лише виходячи з положень Конвенції.
Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки , мати захисника та інші.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №274751 від 19.06.2020 року (а.с.1), ОСОБА_1 19 червня 2020 року о 00 год. 30 хв. по вул. Івасюка, 24, в м. Івано-Франківськ керував транспортним засобом ВАЗ 21140 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків на місці та відмовився від огляду в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення не була вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, чим порушено її право на захист.
Зокрема, обидва екземпляри протоколу про адміністративне правопорушення (оригінал та копія) знаходяться в матеріалах справи, що свідчить про грубе порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП.
В той же час, вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред'явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП обов'язок вручити протокол про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності покладається на відповідний орган, який складав протокол.
Так, обов'язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію і не повідомляючи про це сторону захисту (Матоцці проти Італії, Чічліан і Єкіндюєн проти Франції)
Апеляційний суд звертає увагу на те, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення протоколу про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, обов'язок вчинити які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення та складає протокол про адміністративне правопорушення.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про вручення копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та ознайомлення зі змістом протоколу є правовою підставою для повернення матеріалів для належного оформлення, оскільки свідчить про істотне порушення права на захист.
Справа про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути розглянута судом за відсутності даних про повідомлення особи, яка притягається до відповідальності про обвинувачення у встановленому законом порядку.
Європейський суд неодноразово вказував на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі, оскільки обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Камасінський проти Австрії, Пеліссієр і Сассі проти Франції)
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про те, чи може справа бути розглянута у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлене законом правом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не підписувати протокол про адміністративне правопорушення не позбавляє її права на отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі неможливості вручення копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності безпосередньо особі, яка притягається до адміністративної відповідальності з поважних причин, відповідна посадова особи або компетентний орган повинні рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення та з описом вкладення направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за фактичним місцем її проживання.
Факт навмисної відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення повинен бути доведений органом( посадовою особою), який складав протокол.
Зокрема, якщо недотримання обов'язку повідомити у встановленому законом порядку про обвинувачення, трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (Ердоган проти Туреччини, Камбел і Фелл проти Сполученого Королівства)
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Приймаючи до уваги недосконалість існуючого КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності, апеляційний суд вважає, що при виконанні вимог щодо обов'язку вручити копію постанови про адміністративне правопорушення необхідно забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності реальну можливість ознайомитися зі змістом висунутого обвинувачення з метою організації ефективного захисту своїх інтересів.
Зміст висунутого обвинувачення сформульовано відповідною посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення, копія якого повинна бути вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про повернення матеріалів справи для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення.
З метою перевірки доводів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників Управління патрульної поліції, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 внаслідок чого було встановлено, що вони не містять даних про те, що працівник поліції вчиняв активні дії щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення і не зміг вручити копію протоколу з вини ОСОБА_1 .
Таким чином, працівником поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про обвинувачення у вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у встановленому законом порядку та не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про повернення матеріалів справи для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративні правопорушення.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №274751 від 19.06.2020 року (а.с.2) знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення і не вручена ОСОБА_1 , що свідчить про істотне порушення права на захист.
За таких обставин, суд першої інстанції повинен був повернути матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст. 254 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Апеляційний суд вважає, що невручення копії протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчить про істотне порушення права на захист і є безумовною підставою для скасування рішення про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи стадію, на якій знаходиться розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що на даний час не закінчився встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, виходячи з принципу верховенства права, який визначає правосуддя проявом вищої справедливості, апеляційний суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 251, 278, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв