Житомирський апеляційний суд
Справа №292/436/20 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.
Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М.
11 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №292/436/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Гуц О.В. в смт Пулини,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.05.2016 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 11.05.2019 вони разом не проживають, припинили подружні стосунки та не ведуть спільного господарства. Зазначала, що дитина проживає з нею і перебуває на її утриманні. Коштів на дитину відповідач не надає, участі у її вихованні не приймає. Для забезпечення їх спільної дитини коштів не вистачає, а відповідач має можливість сплачувати аліменти. Враховуючи вищевикладене, просила суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн, щомісячно, починаючи з 31.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір стягнутих аліментів до 889,50 грн щомісячно, починаючи з 31.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що отримує заробітну плату в розмірі не вище 4266,50 грн та винаймає житло, вартість якого 2000,00 грн щомісячно, а також сплачує комунальні послуги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позові вимоги, суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів, врахував майновий стан відповідача та стягуючи аліменти в сумі 1500,00 грн, дійшов висновку, що такий розмір буде достатнім для гармонійного розвитку дитини та не буде непосильним тягарем для відповідача.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.05.2016, виданого виконавчим комітетом Івановицької сільської ради Червоноармійського району Житомирської області. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії довідки №204 від 23.03.2020, виданої виконкомом Пулинської селищної ради Пулинського району Житомирської області, на утриманні ОСОБА_1 знаходиться дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею.
Із довідки про доходи позивача за №2 від 13.05.2020 вбачається, що вона працює у Житомирському дошкільному закладі №44 помічником вихователя та загальна сума її доходу за період з лютого по квітень 2020 року становить 11626,26 грн, без вирахування ПДФ.
Згідно платіжних доручень за відвідування дитиною дитсадка, ОСОБА_3 , було сплачено в період з листопада 2019 року по травень 2020 року- 2167,57 грн.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід ураховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Встановлено, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, інших осіб, які перебувають на утриманні у платника аліментів немає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції належним чином врахував матеріальний та сімейний стан сторін, їх стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів та дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1500,00 грн щомісячно, починаючи з 31.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правої оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що, рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Безпідставними є посилання ОСОБА_2 на те, що ухвалюючи судове рішення суд не врахував його матеріальне становище.
Тому, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які відповідач посилається, як на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався у своєму рішенні.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді