Справа № 761/23545/20
Провадження № 2/761/7095/2020
06 серпня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та стягнення збитків,
03.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно з вимогами ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано дві вимоги, одна із них немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, а інша майнового характеру про стягнення збитків.
Однак, стороною позивача не визначено суму збитків та ціну позову від якої в порядку ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» обчислюється розмір судового збору. Крім того, позивач в заяві зазначає, що суму нанесених збитків суду буде надано пізніше, з урахуванням розрахунку експертного висновку виконаного на замовлення позивача.
При цьому, положенням ч.2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Таким чином, оскільки на час подання позову точну суму ціни позову визначити не можливо, суд попередньо визначає позивачу до сплати судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 840,80 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача -
UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Також, варто вказати, що позивачем у змісті позову вказується про інших спадкоємців ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) квартири АДРЕСА_1 , проте не визначено їх статус відповідно до вимог ЦПК України.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
В решті ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: