11 серпня 2020 року
м. Київ
справа №711/9006/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21384/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради; зобов'язання перерахувати постачальникам/виробникам комунальних послуг 4774 грн. 16 коп. - суму не нарахованої субсидії за період з травня 2015 року по вересень 2016 року; стягнути судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. та витрати на поштові, банківські послуги, роздруківку та ксерокопії матеріалів справи в сумі 157 грн. 09 коп. (з урахуванням уточнень).
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року скасовано, та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради при проведенні розрахунку розміру житлової субсидії ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по вересень 2016 року.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради провести перерахунок розміру житлової субсидії ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по вересень 2016 року.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем правильно проведено розрахунок субсидії за період з травня 2015 року по квітень 2016 року із застосуванням чинного, на момент проведення розрахунку субсидії, законодавства. До обрахунку сукупного доходу враховано доходи позивача від здійснення підприємницької діяльності згідно Книги обліку доходів та витрат.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є отримувачем субсидії в Управлінні соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради та отримувала субсидію по квітень 2015 року включно.
Позивач звернулася до відповідача в квітні 2015 року із заявою про призначення субсидії на період з травня 2015 року по квітень 2016 року. До заяви було додано: декларацію про доходи і витрати; копію повідомлення про проведення державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності від 11.03.2015.
В результаті проведеного розрахунку розмір призначеної субсидії з травня 2015 року по квітень 2016 року склав - 0,00 грн., про що позивачку було повідомлено листом.
Як видно з розрахунку субсидії відповідачем було враховано наступне: розмір оплати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання - 242 грн. 13 коп.; середньомісячний сукупний дохід сім'ї - 3957 грн. 26 коп.; середньомісячний дохід на одного члена сім'ї 3957грн. 26 коп.; визначена частка середньомісячного сукупного доходу (25,24%) - 998 грн. 81 коп.
З даного розрахунку субсидії вбачається, що до середньомісячного сукупного доходу було включено: розмір пенсійної виплати за 2014 календарний рік - 18827 грн. 97 коп.; заробітну плату без урахування податку з доходів фізичних осіб за 2014 календарний рік - 3124 грн. 80 коп. (нарахована ПАТ «Черкасицивільпромпроект»), 24837 грн. 84 коп. (нарахована ТОВ СК «Оріон-гласс»), 342 грн. (нарахована ПП «Трапезна»), дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2014 календарний рік - 354 грн. 45 коп.
Вказані виплати, в тому числі, дохід від підприємницької діяльності (зарплата) були включені до середньомісячного сукупного доходу, оскільки такий визначався за попередній 2014 рік, а повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності датовано 11.03.2015 року.
Вважаючи розрахунок субсидії, та як наслідок відмову в її призначенні протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд погодився з висновками та розрахунком відповідача про відсутність підстав для призначення субсидії з травня 2015 року.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд вказав про безпідставність включення до сукупного доходу сім'ї коштів, отриманих від реалізації товару та зазначених в Книзі обліку доходів та витрат. Відтак розрахунок субсидії є протиправним.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Положення, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Пунктом 3 Положення визначено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Відповідно до п. 13 Положення, з 01.05.2015 для призначення субсидії громадяни подають структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації: заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення; договір найму (оренди) житла (за наявності). Всі інші документи, в тому числі і дані про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків надаються на запити структурних підрозділів соціального захисту населення.
Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи із розміру середньомісячного сукупного доходу осіб.
Доходи, які включаються до середньомісячного сукупного доходу сім'ї та період, за який здійснюється розрахунок середньомісячного доходу, визначено п. 12 вищезгаданого Положення (в редакції постанови КМУ № 106 від 28.02.2015 року), відповідно до якого середньомісячний сукупний дохід визначався за перші три квартали попереднього року, якщо субсидія призначається у І кварталі року, в інших випадках - за попередній календарний рік.
За бажанням громадян субсидія могла бути призначена на основі середньомісячного (за 6 місяців, що передують місяцю звернення) сукупного доходу після подання довідок про доходи за встановленими формами.
Для обчислення доходу непрацюючих громадян, яким призначено субсидію вперше або якщо вони залишили роботу в період, за який враховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії та особистого селянського господарства, в сукупному доході на розсуд пенсіонера враховувався дохід за зазначений період або розмір призначеної щомісячної пенсії.
Судами встановлено, що субсидія призначалася ОСОБА_1 у ІІ кварталі, відтак відповідачем середньомісячний сукупний дохід визначався з урахуванням отриманих доходів за попередній календарний рік, а саме за 2014 рік, відомості про які було отримано відповідачем з ДФС в електронній формі, в порядку передбаченому Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою КМУ від 21.10.1995 №848, та Порядком надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 431/447.
Згідно розрахунку субсидії відповідачем було враховано наступне: розмір оплати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання - 242 грн. 13 коп.; середньомісячний сукупний дохід сім'ї - 3957 грн. 26 коп.; середньомісячний дохід на одного члена сім'ї 3957грн. 26 коп.; визначена частка середньомісячного сукупного доходу (25,24%) - 998 грн. 81 коп.
Безпосередньо до середньомісячного сукупного доходу було включено: розмір пенсійної виплати за 2014 календарний рік - 18827 грн. 97 коп.; заробітну плату без урахування податку з доходів фізичних осіб за 2014 календарний рік - 3124 грн. 80 коп. (нарахована ПАТ «Черкасицивільпромпроект»), 24837 грн. 84 коп. (нарахована ТОВ СК «Оріон-гласс»), 342 грн. (нарахована ПП «Трапезна»), дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2014 календарний рік - 354 грн. 45 коп.
Вказані виплати, в тому числі, дохід від підприємницької діяльності (зарплата) були включені до середньомісячного сукупного доходу, оскільки такий визначався за попередній 2014 рік, а повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності датовано 11.03.2015 року.
Однак судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивач не перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Черкасицивільпромпроект», ТОВ СК «Оріон-гласс» та ПП «Трапезна», які були лише її контрагентами, що підтверджується договором на поставку продукції, накладними та податковою звітністю.
Відтак, відповідачем помилково обраховано до сукупного доходу виручку від реалізації продукції, що не є ані заробітною платою, а ні чистим доходом, а є коштами, отриманими за продаж продукції.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області №6638/23-01-17-0214 від 31.03.2015 (а.с.38), згідно якої загальна сума чистого доходу ОСОБА_1 складає 417,00 грн. Враховуючи викладене, відповідач при розрахунку субсидії ОСОБА_1 , взяв недостовірні відомості про доходи останньої за 2014 рік, що безпосередньо вплинуло на розмір житлової субсидії, що, в свою чергу свідчить, про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно правомірності розрахунків Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
На противагу встановленим судами попередніх інстанцій обставин позивачем жодних доказів не надано, будь-яких доречних аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук