ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 серпня 2020 року м. Київ № 640/8123/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особаКиївського міського військового комісаріату Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 04.03.2020, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії, а саме: доплата за вчене звання - доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад 250 арк. - 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідно до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 04.03.2020: посадовий оклад - 9 020, 00 грн., оклад за військове звання - 1 480, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 250,00 грн., як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці;
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 04.03.2020, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: доплата за вчене зв. доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад - 250 арк. 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідних до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 04.03.2020: посадовий оклад - 9 020,00 грн., оклад за військове звання - 1 480,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 250.00 грн., як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що він проходив службу у Збройних Силах України. У 2011 році позивач звільнений у запас з посади начальника кафедри економіки та фінансового забезпечення інституту оперативного забезпечення та логістики Національного університету оборони України, а на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту - Закон 2262 ХІІ). 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103, відповідно до якої внесено зміни у пункт 5 та додаток №2 Порядку №45, яким визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року позивачу здійснено перерахунок його пенсії. Крім того, у позовній заяві зазначено, що з 05 березня 2019 року на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, норма, яка обмежувала складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, перестала діяти як така, що нечинна.
Так 05.03.2020 позивач звернувся до Київської міського військового комісаріату із заявою про видачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, в якій просив зазначити основні та додаткові види грошового забезпечення, врахувати основні види грошового забезпечення та обрахувати вказані додаткові види грошового забезпечення (відповідно довідки ПФУ): доплата за вчене зв. доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад 250 арк. - 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, у розмірах, відповідних до розмірів основних видів грошового забезпечення, як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці. Крім того, позивач просив відповідача перерахунок його пенсійного забезпечення провести також з врахуванням змін розміру посадового окладу за займаною ним перед звільненням посадою, а саме: за 52 тарифним розрядом, що складає 9 020,00 грн за посадою начальника кафедри Національного університету оборони України, станом на 01.03.2018, який визначений відповідно додатку 23 Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України», та затверджений Схемою розмірів тарифних розрядів осіб офіцерського складу Національного університету оборони України за 52 тарифним розрядом. Також позивач просив направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України України в місті Києві за адресою: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, для проведення подальшого перерахунку пенсії. Проте, листом від 13.03.2020 №ВСЗ/1304 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/8123/20 та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 на підставі пункту 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження в адміністративній справі №640/8123/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 13.05.2020 від відповідача відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив про те, що у зв'язку з прийняттям Постанови №704, станом на березень 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. На думку представника відповідача, останній діяв правомірно, порушень прав позивача не вчиняв, протиправних дій чи бездіяльності не допустив, а тому правові підстави для зобов'язання Київського міського військового комісаріату видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відсутні, оскільки після 01.03.2018 року грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінетом Міністрів України не приймалися інші рішення щодо перерахунку пенсій військовослужбовців.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2020 поновлено провадження у справі №640/8123/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, продовжено розгляд адміністративної справи №640/8123/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (письмового провадження).
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу, є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві з жовтня 2011 року.
Як свідчать матеріали справи, з 01.12.2017 пенсія позивача розраховувалась із наступних сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 1760, 00 грн;
- оклад за військове звання - 135,00 грн;
- процентна надбавка за вислугу років 40% - 758, 00 грн;
- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці у т.ч. - 3 188, 84 грн;
- доплата за вчене звання доцент (ст. наук. співробітник) 25%;
- доплата, науковий ступінь доктор наук в ін. підрозділах 25%;
- надб. за охорону таємниць в пресі, понад 250 арк.6%;
- робота з таємн. виробами, носіями, док. 15% 15%;
- надбавка за особливо важливі завдання 50%;
- премія 105%.
Як зазначено позивачем, йому з 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".
Адвокат Матерова Віолета Петрівна в інтересах позивача, листом від 04.03.2020 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила надати ОСОБА_1 нову довідку про його грошове забезпечення і включенням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (з урахуванням їх відсоткового розміру при звільнені) у співвідношенні до окладу за посадою, окладу за військовим званням, вислугу років, станом на 04.03.2020 за відповідною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби, а саме, у довідці щодо основних та додаткових видів грошового забезпечення позивача врахувати види грошового забезпечення: просив зазначити основні та додаткові види грошового забезпечення та обрахувати вказані додаткові види грошового забезпечення (відповідно довідки ПФУ): доплата за вчене зв. доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад 250 арк. - 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, у розмірах, відповідних до розмірів основних видів грошового забезпечення, як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці. Крім того, позивач просив відповідача перерахунок його пенсійного забезпечення провести також з врахуванням змін розміру посадового окладу за займаною ним перед звільненням посадою, а саме: за 52 тарифним розрядом, що складає 9 020,00 грн за посадою начальника кафедри Національного університету оборони України, станом на 01.03.2018, який визначений відповідно додатку 23 Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України», та затверджений Схемою розмірів тарифних розрядів осіб офіцерського складу Національного університету оборони України за 52 тарифним розрядом. Також позивач просив направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України України в місті Києві за адресою: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, для проведення подальшого перерахунку пенсії.
Листом від 13.03.2020 №ВСЗ/1304 відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви представника позивача від 04.03.2020.
Позивач, вважаючи бездіяльність Київського військового міського комісаріату щодо ненадання вищезазначеної довідки протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі- Закон №2262-ХІІ) .
Статтею 9 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі- Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
При цьому, суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Тобто, до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення (04.03.2020) пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому суд враховує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови №704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також суд враховує, що 04.09.2019 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою постановлено: «Установити, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року», тобто визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, однак, суд зазначає, що зазначена постанова Уряду не впливає на функціональний обов'язок відповідача по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов та порядку для такого перерахунку.
До того ж, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі № 826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19.
Крім того, постановою Великої Палати Верховного Суду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 залишено без змін.
В той же час, суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення з військової служби, не підлягають задоволенню, оскільки, як було встановлено судом, відповідачем були вчинені саме протиправні дії щодо відмови у складанні та поданні до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, а не бездіяльність, у зв'язку з чим такі позовні вимоги є безпідставними.
Однак, на переконання суду, підставою для відмови позивачу у підготовці оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 04.03.2020 стали саме протиправні дії відповідача, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Київського міського військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 04.03.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
З приводу позовних вимог в частині зобов'язання Київського міського військового комісаріату скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 04.03.2020, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: доплата за вчене зв. доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад - 250 арк. 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідних до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 04.03.2020: посадовий оклад - 9 020,00 грн., оклад за військове звання - 1 480,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 250.00 грн., як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, з огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне вимогу позивача про зобов'язання Київського міського військового комісаріату скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 04.03.2020, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: доплата за вчене зв. доцент (ст. наук, співробітник) - 25%, доплата, науковий ст. доктор наук в ін. підрозділах - 25%; надбавка за охорону таємниць в пресі, понад - 250 арк. 6%; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%; надбавка за особливо важливі завдання - 50%; премія - 105%, обрахувавши вказані додаткові види у грошових розмірах, відповідних до грошових розмірів основних видів грошового забезпечення станом на 04.03.2020: посадовий оклад - 9 020,00 грн., оклад за військове звання - 1 480,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 250.00 грн., як середньомісячну суму додаткових видів ГЗ за 24 місяці, задовольнити у спосіб, зобов'язання Київського міського військового комісаріату підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 04.03.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати підлягають поверненню в частині, а саме 420, 40 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністартивний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 04.03.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
3. Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 04.03.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
4. Стягнути з Київського міського військового комісаріату ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420, 40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.