11 серпня 2020 року справа № 580/2336/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
01.07.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу з єдиного податку на загальну суму 146454,45грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує самостійно задекларовані податкові зобов'язання та узгоджене, визначене податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) від 06.11.2018 №0053395013.
Ухвалою суду від 03.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними розписки вказану ухвалу позивач отримав 07.07.2020. Відповідачу ухвала направлена за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак повернулась суду 09.07.2020 з довідкою поштового відділення про причини невручення - адресат відсутній за вказаною адресою, а отже, відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України ухвала вважається врученою належним чином.
14.07.2020 позивач надав суду клопотання, в якому повідомив, що вищевказане ППР відповідачем не оскаржувалося.
Відповідач відзиву суду не надав, про причини його неподання суд не повідомив.
14.07.2020 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи деталізованого розрахунку донарахованих зобов'язань та завірені облікові карти відповідача.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що згідно з даними ЄДРПОУ відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець 02.11.2017 (РНОКПП НОМЕР_1 ), основний вид діяльності «Підготовчі роботи на будівельному майданчику», перебуває на податковому обліку позивача.
З даних інтегрованої картки відповідача з єдиного податку з фізичних осіб суд встановив, що відповідач має непогашену недоїмку згідно з наступними документами:
1) податкової декларації платника єдиного податку від 19.10.2018 №90191 терміном сплати 19.11.2018 на суму 31238,41 грн.;
2) ППР від 06.11.2018 №0053395013 у сумі 8907,55 грн., прийнятого на підставі акту від 06.09.2018 №2073/23-00-13-0723/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань по єдиному податку (далі - Акт);
3) податкової декларації платника єдиного податку від 09.01.2019 №2871 терміном сплати 21.02.2019 на суму 18851,65 грн.;
4) податкової декларації платника єдиного податку від 19.04.2019 №43542 терміном сплати 20.05.2019 на суму 19500,00 грн.;
5) податкової декларації платника єдиного податку від 09.08.2019 №65923 терміном сплати 19.08.2019 на суму 3468,47 грн.;
6) податкової декларації платника єдиного податку від 11.11.2019 №80777 терміном сплати 21.11.2019 на суму 7595,45 грн.;
7) податкової декларації платника єдиного податку від 07.02.2020 №21885 терміном сплати 20.02.2020 на суму 42638,76 грн.
Залишок несплаченої пені згідно з даними інтегрованої картки відповідача складає 3354,16 грн. Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.
Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).
Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Отже, грошові зобов'язання, визначені вищевказаними документами, не сплачені у встановлений строк, є податковим боргом відповідача.
Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.
Суд звернув увагу, що вищевказаний Акт направлений відповідачу за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак не вручений за закінченням терміну зберігання. Водночас прийняте на його підставі ППР відповідно до даних рекомендованого повідомлення вручене відповідачу особисто 13.11.2018.
На підставі п.58.3. ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пункт 56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаного ППР відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначеного ним грошового зобов'язання.
Тому суд дійшов висновку, що несплачені грошові зобов'язання, є податковим боргом відповідача.
З урахуванням викладеного згідно з підставами позову податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 146454,45 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача (а.с.16 на звороті) щодо обліку недоїмки.
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу «Ф» від 13.12.2018 №7430-50 на суму 40145,96 грн., яку направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану в ЄДРПОУ щодо відповідача.
На підставі п.58.3. ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу.
В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.
На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 146454,45грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд також врахував, що сплата єдиного податкуз фізичних осіб входить до складу податку, який згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку стягнути вищевказаний податковий борг на користь місцевого бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 146454,45 грн. (сто сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні сорок п'ять копійок).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 11.08.2020.