11 серпня 2020 року справа № 580/2353/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
01.07.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу з плати за землю в сумі 18729,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання згідно з деклараціями з плати за землю №6956, №5580, податковим повідомленням-рішенням №135613-5254-2305 (далі - ППР)та пеню.
На поданий судом відповідно до ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача Виконавчий комітет Монастирищенської міської ради листом від 13.07.2020 №284 (вх. від 15.07.2020 №17075/20) повідомив, що відповідач зареєстрований за вищевказаною адресою.
Ухвалою суду від 16.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 КАС України за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними розписки вказану ухвалу позивач отримав 17.07.2020. Інформацією рекомендованого повідомлення підтверджується, що відповідачу не вручено із-за закінчення строку зберігання поштової кореспонденції.
05.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому він повідомив, що вказане вище ППР відповідачем не оскаржувалося, а визначене ним податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого.
Відповідач відзиву суду не надав, про причини його неподання суд не повідомив.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З Витягу з ЄДРПОУ суд встановив, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.07.2000, перебуває на обліку як платник податків. Має об'єкт та базу оподаткування податку з плати за землю, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
З даних інтегрованої картки відповідача суд встановив, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб, що виник на підставі:
1) податкових декларацій з плати за землю:
від 13.03.2018 №6956 терміном сплати 13.03.2018 за 4 місяці з щомісячним платежем 934,88грн., на загальну суму 3739,52грн;
від 20.08.2018 №5580 терміном сплати 30.01.2019 за 10 місяців (30.03.2018 - 30.12.2018) з щомісячним платежем 934,88грн., на загальну суму 10283,72грн.
2) ППР від 10.06.2019 форми "Ф" від 10.06.2020 №135613-5254-2305, яким відповідачу визначене грошове зобов'язання з орендної плати за 2019 рік у сумі 3739,51грн.
Залишок несплаченої пені складає 966,81 грн.
Обліковуючи недоїмку на вказану суму, позивач звернувся зі вказаним вище позовом.
Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).
Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Отже, грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, не сплачені у встановлений строк, є податковим боргом відповідача.
Згадане вище ППР, яким відповідачу визначене грошове зобов'язання з орендної плати за 2019 рік у сумі 3739,51грн., отримане відповідачем особисто, що підтверджується його підписом (а.с.8).
Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пункт 56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки докази оскарження вищевказаного ППР у встановлений ПК України строк відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначеного ним грошового зобов'язання.
Недоїмка відповідача з орендної плати становить 18729,00грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача (а.с.13 на звороті).
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд врахував, що позивач прийняв податкову вимогу форми "Ф" від 05.08.2017 №93804-23 на суму 23800,00грн., яка направлена відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, проте не була вручена та повернулись позивачу з довідками поштового відділення з поміткою, що за вказаною адресою він не проживає.
На підставі п.58.3. ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу.
В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.
З даних зворотного боку облікової картки суд також встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у тому числі, яка виникла після прийняття податкової вимоги.
Пунктом 95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 18729,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд також врахував, що плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку стягнути вищевказаний податковий борг на користь місцевого бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю в сумі 18729,00грн. (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень нуль копійок).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 11.08.2020.