номер провадження справи 15/75/20
04.08.2020 Справа № 908/1087/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича розглянувши
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, 69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8А
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І.,
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Пуліна М.А., довіреність № б/н від 06.05.2020;
від відповідача: Хілько А.В., адвокат, ордер серія АР № 1018795 від 06.07.2020.
Суть спору
28.04.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м. Запоріжжя про стягнення пені за договором № ПР/П-19687/НЮ від 09.10.2019 у розмірі 30 239,40 грн.
28.04.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 04.05.2020 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
12.05.2020 на адресу Господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1087/20, присвоєно справі номер провадження 15/75/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 15.06.2020.
Ухвалою суду від 15.06.2020 продовжено строк розгляду справи на час загальнонаціонального карантину. Оголошено у судовому засіданні перерву до 09.07.2020.
Ухвалою суду від 09.07.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2020.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом до суду зазначеного неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору про виконання програм проведення дослідного вилову водних біоресурсів № 18/16 від 14.03.2016, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 44 416,00 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, позивач враховуючи приписи діючого законодавства нарахував та просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 13 142,69 грн та 3% річних у розмірі 3 975,53 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 509, 530, 610, 626, 612, 625, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України.
В судовому засіданні 04.08.2020 позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові № НЮс-01/102 від 10.04.2020.
Відповідач у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання б/н від 24.07.2020 про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 відсотків. Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що збитки позивачу завдані не були, а також однією із підстав не виконання зобов'язання були неправомірні дії позивача, вважаємо, що застосування до підприємства санкцій у розмірі визначеному позивачем, призведе до сплати надмірно великих штрафних санкцій. Просив стягнути пеню за порушення умов договору №ПР/П-19687/НЮ від 09.10.2019 у сумі 3023,94 грн.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу “Оберіг”.
В судому засіданні 04.08.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
09.10.2019 Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Дніпровська дистанція колії» регіональної філії
«Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця (позивач, замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Квік» (відповідач, виконавець) укладено договір № ПР/П-19687/НЮ.
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами, надати послуги з ремонту колісних пар,згідноз обсягом послуг з ремонту колісних пар (Додаток № 1) та переліком послуг з ремонту колісних пар (Додаток № 2), а замовник - прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.
Відповідно до п. 4.4. договору надання послуг проводиться партіями протягом строку дії договору тільки па підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.
Згідно з п. 4.8. договору, строк надання послуг з ремонту колісних пар становить не більше 90 календарних днів, з моменту отримання виконавцем письмової рознарядки від замовника та підписання Акту приймання-передачі в ремонт, дата підписання якого є датою початку падання послуг з ремонту, але не пізніше 27.12.2019, якщо Акт приймання-передачі в ремонт підписаний після 27.09.2019.
Згідно з п. 4.13. договору, після закінчення надання послуг виконавець зобов'язується негайно повідомити про це замовника та провести комісійне випробовування відремонтованих колісних пар за участю представників замовника та виконавця, результати якого оформлюються протоколом випробувань. Усі виявлені недоліки (дефекти) у разі їх наявності зазначаються у вказаному протоколі з рекомендаціями та термінами щодо їх усунення.
Відповідно до п. 4.1 договору, доставка колісних пар до місця падання послуг та відправка колісних пар після наданих послуг з ремонту здійснюється виконавцем власними силами та за його рахунок.
Згідно з п. 8.1. договору, усі спори та розбіжності, що виникатимуть між сторонами за цим договором або у зв'язку з ним, вирішується шляхом переговорів. Сторони встановили, що досудове врегулювання спорів є обов'язковим.
Як свідчать матеріали справи, 28.10.2019 замовником на адресу виконавця було направлено Новою поштою рознарядку № 1131-90/156 від 25.10.2019 (накладна № 59000457957114), яка була отримана 29.10.2019.
Згідно з Актои приймання передачі № 1 від 30.10.2019 позивачем відповідачу в ремонт було передано 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 2205, по структурному підрозділу «П'ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Згідно з Актом приймання передачі № 1 від 30.10.2019 позивачем відповідачу в ремонт було передано 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 4037 (№ 591349, № 191417481), по структурному підрозділу «Дніпровська дистанція колії» регіональної філії «Придиіпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Згідно з Актом приймання передачі № 1 від 31.10.2019 позивачем відповідачу в ремонт було передано 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 3326, по структурному підрозділу «Хортицька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Листом від 10.12.2019 № 495-12/2019 виконавець повідомив замовника, що не має можливості виконати ремонт колісних пар в термін встановлений договором, а також про можливість продовження дії договору до 31.03.2020.
26.12.2019 замовник надав відповідь № 2444 про відсутність підстав продовження терміну договору згідно Закону України «Про публічні закупівлі».
На виконання умов п. 8.1 договору, 28.12.2019 на адресу виконавця направлено претензію № 2464 від 28.12.2019 з вимогою повернути колісні пари згідно умов договору та сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості послуг.
28.12.2019 виконавцем було повернуто 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 3326, згідно з Актом повернення колісних пар № 1 від 28.12.2019 до структурного підрозділу «Хортицька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (товарно-транспортиа накладна від 28.12.2019).
10.01.2020 виконавцем було повернуто 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 2205, згідно з Актом повернення колісних пар № 1 від 10.01.2020 до структурного підрозділу «П'ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (товарно-транспортна накладна від 09.01.2020).
11.01.2020 виконавцем було повернуто 2 одиниці колісних пар для ДГКу № 4037 (№ 591349, № 191417481), згідно з Актом повернення колісних нар № 1 від 11.01.2020 до структурного підрозділу «Дніпровська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (товарно-транспортна накладна від 09.01.2020).
21.01.2020 на адресу відповідача повторно направлено претензію № 116 від 21.01.2020 з вимогою сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, що станом на 11.01.2020 складає 30 239,40 грн.
Послуги з ремонту колісних пар в терміни передбачені договором виконані не було, станом на 26.03.2020 виконавець відповіді на претензію не надав, пеню у розмірі 30 239,40 грн не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Нормами ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За порушення виконання відповідачем зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 28.12.2019 по 11.01.2020 в сумі 30 239,40 грн = (503 990,00 грн. х 2х 1 х 0,1% = 1007,98 грн (за період 28.12.2019)+503 990,00 грн х 2 х 14 х 0,1% = 14 111,72 грн (за період з 28.12.2019 по 10.01.2020) + 503 990,00 грн х 2 х 15 х 0,1% = 15 119,70 грн).
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що застосування господарських санкції повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно п. 6.4. договору, за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 30 239,40 грн такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, на 90 %, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначає, що збитки позивачу не були завдані, а також те що однією із підстав не виконання зобов'язання були неправомірні дії позивача, вважає, що застосування до підприємства санкцій у розмірі визначеному позивачем, призведе до сплати надмірно великих штрафних санкцій.
Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов'язань за договором № ПР/П-19687/НЮ від 09.10.2019.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість виконавця належним чином виконати свої зобов'язання за договором. Крім того, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково.
На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 202, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік” (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, 8А; ідентифікаційний код юридичної особи 38284929) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) пеню в розмірі 30 239,40 грн (тридцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 40 коп.), судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10 серпня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов