29 липня 2020 року м. Рівне №460/3121/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник О.В.Тимошенко, відповідача: представник В.А.Вінничук, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 243 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 20 березня 2020 року; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 45 о/с "По особовому складу" від 27 березня 2020 року в частині звільнення оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 , зі служби в поліції; поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 07.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 11 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 11.06.2020 підготовче засідання відкладено на 14 липня 2020 року у зв'язку з неотриманням представником позивача відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2020 у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.
Ухвалою суду від 23.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.07.2020 у зв'язку з наданням часу представнику позивача для підготовки письмових пояснень щодо заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 29.07.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.
Згідно з позовом і поясненнями представника позивача, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що накази відповідача, якими ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що полягало у його відсутності на службі протягом робочого часу у період з 16.01.2020 по 20.03.2020 видані без достатніх на те правових підстав і з порушенням процедури їх видачі. Зокрема, представником зауважено, що у всі, вказані у них дати, позивач або був присутній на роботі, або проходив медичний огляд, або був тимчасово непрацездатний, тобто відсутній з поважних причин, а тому він не порушував службову дисципліну. Крім того, відповідачем безпідставно було призначене службове розслідування щодо позивача і порушено визначений законодавством місячний строк на притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також представником зазначено, що відповідач не повідомив позивача про проведення службового розслідування, призначеного за фактом порушення ним дисципліни і, як наслідок позбавив можливості надати свої пояснення, що у свою чергу призвело до неврахування обставин його відсутності на робочому місці. Зауважено, що звільнення поліцейського під час його тимчасової непрацездатності не допускається, а тому відповідач протиправно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності протягом його перебування на лікарняному. З тих підстав сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнала. В обґрунтування заперечень покликалася на те, що службове розслідування було проведено відповідно до наказу начальника ГУНП в Рівненській області, який виданий на підставі рапорту 04.03.2020 т.в.о. начальника Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Кушика А.В. в якому він доповів, що лейтенант поліції ОСОБА_1 з 16.01.2020 по 04.03.2020 відсутній на службі без поважних причин і просив призначити службове розслідування з даного приводу. На виконання вказаного наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, яким підтвердились ці факти. Вказано, що проступок було виявлено 20.03.2020, тобто у дату затвердження висновку, а тому строк встановлений для притягнення позивача до відповідальності не закінчився. Повідомлено, що відсутність ОСОБА_1 на службі з 16.01.2020 по 20.03.2020 є грубим порушенням службової дисципліни і підтверджується комісійними актами складеними посадовими особами відповідача за кожен робочий день окремо. Факт відсутності позивача на робочому місці також засвідчується тим, що у журналах, які ведуться у відділі поліції немає його підписів за згаданий вище період. Поряд з цим, вважає, що позивача належним чином було повідомлено про проведення службового розслідування про що свідчить відстеження рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, позивач на службу не прибув, пояснень щодо своєї відсутності на роботі не надав. Стороною відповідача наголошено, що позивача було правомірно звільнено протягом його тимчасової непрацездатності, оскільки у відповідача була інформація, що ОСОБА_1 на лікарняному не перебуває, а листків непрацездатності останній не надав. З тих підстав просила у позові відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив у якому вказав, що він, як співробітник оперативного підрозділу має широкий спектр повноважень, виконання частини з яких в приміщенні роботодавця є неможливим. Пояснив, що для виконання своїх трудових функцій йому необов'язково постійно знаходитись на робочому місці. Зауважив, що з 16.01.2020 по 17.01.2020, 20.01.2020 по 24.01.2020 і з 27.01.2020 по 28.01.2020 він займався своєю повсякденною роботою, а саме допитом свідків, що підтверджується протоколами здійснення такої слідчої дії, а також забезпечував дотримання правопорядку на залізничній станції у м.Здолбунів. Жодними документами для оперуповноваженого не визначено певного робочого місця. Також повідомив, що 29.01.2020 він проходив медичний огляд, що є поважною причиною для нез'явлення в цю дату на службі. Інші наведені аргументи зводяться до тих, які вже викладені у позовній заяві.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що протоколи допиту свідків за згадані вище дати підроблені позивачем, оскільки ОСОБА_1 доручень щодо проведення таких допитів не давались, а матеріали відповідних кримінальних проваджень їх не містять. Суть інших доводів зводяться до наведених у відзиві.
Позивач подав письмові пояснення, де зазначив, що доручення про проведення допитів свідків давались керівником підрозділу у якому він працював і розподілялись серед оперуповноважених. Протоколи ним не долучені до матеріалів кримінальних справ у зв'язку із його тимчасовою непрацездатністю і подальшим звільненням зі служби в поліції. Наголосив, що без прямої вказівки керівника він би зазначених слідчих дій не проводив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
ОСОБА_1 з 28.08.2015 по 27.03.2020 працював в органах внутрішніх справ, має звання лейтенант поліції, з 07.11.2015 обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління поліції у Рівненській області (далі-ГУНП в Рівненській області) (а.с.40 т.1, а.с.57-61 т. 1).
З 26.01.2018 місце його проживання зареєстроване Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.157 т.1).
Згідно з довідкою про грошове забезпечення позивача виданою ГУНП в Рівненській області від 30 червня 2020 №764 за січень-лютий 2020 року йому було нараховано 6116,47 грн (січень - 2298,64 грн, лютий - 3817,83 грн) заробітної плати, а його середньоденна заробітна плата складає 101,94 грн (а.с.164 т.1).
04.03.2020 т.в.о. начальника Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Кушика А.В. подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Рівненській області, в якому доповів, що лейтенант поліції ОСОБА_1 з 16.01.2020 по 04.03.2020 відсутній на службі без поважних причин (а.с.71 т.1). Просив призначити службове розслідування по даному факту. Водночас вказав, що в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що перебуває на лікарняному, проте в якому саме медичному закладі та з яким діагнозом повідомити відмовився.
05.03.2020 на підставі такого рапорту начальником ГУНП в Рівненській області Самчуком В. виданий наказ №487, яким призначено службове розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 з 16.01.2020 по 05.03.2020 на робочому місці без поважних причин (а.с.70 т.1).
На виконання вказаного наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП ГУНП у Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 і за його результатами прийнято висновок від 20.03.2020 (а.с.36-39 т.1).
У межах цього розслідування 12.03.2020 до Т.в.о. начальника Здолбунівського ВП Острозького ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Годуна О. надійшли рапорти, на той час начальника СКП Здолбунівського відділення поліції майора Броча С. , начальника СВ Здолбунівського відділення поліції капітана Калюша П., заступника начальника Здолбунівського відділення поліції старшого лейтенанта Самкова В. щодо виявленого грубого порушення службової дисципліни з боку оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП ГУНП у Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: його відсутність з 16.01.2020 по 12.03.2020 на робочому місці без поважних причин (а.с.73-75 т.1).
Поряд з цим, були складені акти про засвідчення факту відсутності лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі від: 16.01.2020, 17.01.2020, 20.01.2020, 21.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020, 24.01.2020, 27.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020, 30.01.2020, 31.01.2020, 03.02.2020, 04.02.2020, 05.02.2020, 06.02.2020, 07.02.2020, 10.02.2020, 11.02.2020, 12.02.2020, 13.02.2020, 14.02.2020, 17.02.2020, 18.02.2020, 19.02.2020, 20.02.2020, 21.02.2020, 24.02.2020, 25.02.2020, 26.02.2020, 27.02.2020, 28.02.2020, 02.03.2020, 03.03.2020, 04.03.2020, 05.03.2020, 06.03.2020, 10.03.2020, 11.03.2020, 12.03.2020, 13.03.2020, 16.03.2020, 17.03.2020, 18.03.2020, 19.03.2020 (а. с. 73-120 т.1). Зі змісту цих документів вбачається, що факт відсутності позивача на службі підтверджується відсутністю його підписів у «Журналі обліку опечатування приміщень і переданих під охорону Здолбунівському ВП» від 03.01.2020 №2063 за вказані вище дати.
Також у висновку зазначено, що зі слів ОСОБА_1 він з 16.01.2020 перебуває на лікарняному, однак рапорт на ім'я керівництва він не писав, про місце лікування нікого не повідомляв. Водночас відповідно до службової характеристики за період служби він зарекомендував себе переважно з негативної сторони, неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. Також, вказано, зокрема, що наказом Острозького ВП ГУНП від 26.09.2019 №69 ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана. Проте, цей наказ скасований рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №460/2899/19, яке набрало законної сили 17.03.2020, тобто до дати винесення висновку за результатами службового розслідування (20.03.2020).
З метою встановлення обставин щодо тимчасової непрацездатності позивача дисциплінарною комісією був направлений запит до начальника управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації від 10.03.2020 за №780/116/12/01-2020 стосовно того чи перебував ОСОБА_1 на лікарняному за згаданий вище період (а.с.121 т.1).
Згідно з інформацією від 16.03.2020, отриманою за цим запитом відомості щодо перебування на лікуванні чи зверненні за медичною допомогою позивача за період з 16.01.2020 по 16.03.2020 від лікувально-профілактичних закладів області не надходили (а.с.122 т.1)
Для з'ясування обставин та запрошення для надання письмових пояснень ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 направлявся лист від 10.03.2020 №775/12/03/2020 з повідомленням про призначення службового розслідування за фактом порушення останнім службової дисципліни. Проте, позивач для надання своїх пояснень у межах службового розслідування до ГУНП не прибув (а.с.123 т.1).
У висновку зазначено, що у ході проведення службового розслідування позивач не надав жодних підтверджуючих документів щодо перебування його на лікарняному та причини відсутності його на роботі за вказані вище періоди. Відтак, встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги службової дисципліни, пункту 1 статей 1, 3 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1,2 частини 1статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у його тривалій відсутності на робочому місці без поважних причин. Тобто, своїми діями позивач вчинив дисциплінарний проступок, за вчинення якого дисциплінарна комісія рекомендувала керівництву звільнити його зі служби у поліції.
Судом з'ясовано що позивач був тимчасово непрацездатний у періоди: з 30.01.2020 по 07.02.2020 включно згідно з довідкою №1 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 30.01.2020 Рівненською центральною міською лікарнею (а.с.22 т.1) з 11.02.2020 по 21.02.2020 згідно з довідкою №2 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 11.02.2020 Рівненською центральною міською лікарнею (а.с.21 т.1), з 24.02.2020 по 06.03.2020 включно згідно з довідкою №24 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 24.02.2020 Центром первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» (а.с.19 т.1), з 11.03.2020 по 20.03.2020 включно згідно з довідкою №70 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 11.03.2020 Рівненською центральною міською лікарнею (а.с.20), з 23.03.2020 по 27.03.2020 включно згідно з довідкою №71 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 23.03.2020 Рівненською центральною міською лікарнею (а.с.18 т.1).
У журналі обліку опечатування приміщень і переданих під охорону Здолбунівського відділення поліції, який ведеться з 03.01.2020 немає підписів позивача про здачу ним службового кабінету під охорону з 16.01.2020 по 19.03.2020. Проте, його підписів немає і за попередній період його роботи з 03.01.2020 по 15.01.2020 (а.с.162-178 т.1).
Згідно з журналом реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Здолбунівського відділення поліції за 2020 рік, який ведеться з 01.01.2020 ОСОБА_1 такі інструктажі у період з 16.01.2020 по 19.03.2020 не проходив. Однак цей документ не містить його підписів і за попередній період служби з 03.01.2020 по 15.01.2020 (а.с.179-226 т.1).
Водночас відповідно до змісту листа Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області» Медичної (військово-лікарської) комісії ОСОБА_1 згідно з направленням УКЗ ГУНП в Рівненській області від 27.01.2020 направлений 29.01.2020 для проведення медичного огляду щодо визначення його придатності для подальшої служби в поліції. Однак постанова комісії про визначення його придатності прийнята не була, у зв'язку з ненаданням позивачем медичних та інших документів за результатами його лікування у приватній медичній клініці (а.с.25-32 т.1).
ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування матеріалів щодо вчинення кримінальних правопорушень здійснював допит свідків 16.01.2020 - ОСОБА_5 , 17.01.2020 - ОСОБА_6 , 20.01.2020 - ОСОБА_7 , 22.01.2020 - ОСОБА_8 , 23.01.2020 - ОСОБА_9 , 27.01.2020- ОСОБА_10 та 28.01.2020 - ОСОБА_11 (а.с.147-154 т.1).
Водночас листом Здолбунівського ВП Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області від 21.07.2020 №6235/204/12/01-2020 представника відповідача повідомлено, що доручень щодо допиту цих свідків позивачу керівником не давались і вказані особи в матеріалах кримінальних проваджень не фігурують (а.с.238 т.1).
На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Рівненській області видало наказ від 20.03.2020 №243 про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.15-16 т.1). Згідно з пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Рівненській області від 20.03.2020 №243 за грубе порушення службової дисципліни, п. п. 1, 2, 4, 5, 8, 13 п.3 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, вимог п.п.1,6 ч.1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у його тривалій відсутності на робочому місці без поважних причин, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», лейтенант поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП ГУНП у Рівненській області.
27.03.2020 начальник ГУНП в Рівненській області видав наказ №45 о/с, яким, зокрема, відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з 27.03.2020 зі служби в поліції (а.с.56 т.1).
Не погодившись з наказами відповідача №243 і №45, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Разом з тим, при розв'язанні спорів, що виникають з відносин публічної служби, норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За поліцейськими зберігаються всі права, визначені для громадян України Конституцією та законами України, крім обмежень, встановлених цим та іншими законами України.
Частиною десятою статті 62 Закону №580-VIII передбачено гарантії професійної діяльності поліцейського, відповідно до якої поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Статтею 91 Закону №580-VIII визначено службовий час і час відпочинку поліцейських.
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Частинами 2-4 Розділу 5 Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Так, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим, посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку, обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно з частинами 4,5 статті 22 Дисциплінарного статуту стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спірними наказами та подальшого звільнення позивача слугували порушення установлені службовим розслідуванням та викладені у Висновку службового розслідування від 20.03.2020 проведеного ГУНП в Рівненській області за фактом порушення службової дисципліни позивачем (далі - Висновок).
При цьому суд відхиляє доводи позивача, що службове розслідування було здійснено безпідставно, оскільки причиною його проведення слугував рапорт на ім'я начальника ГУНП в Рівненській області, поданий 04.03.2020 т.в.о. начальника Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Кушика А.В. , що відповідає вимогам статті 14 Дисциплінарного статуту.
Дисциплінарний проступок, який вчинений позивачем, відповідно до спірних наказів, виявлений в дату затвердження Висновку службового розслідування - 20.03.2020, а до відповідальності його було притягнуто ГУНП в Рівненський області 27.03.2020, тобто в межах місячного строку встановленого чинним законодавством. Відтак, аргументи позивача про порушення строку застосування до нього дисциплінарної відповідальності є непереконливими.
Під час здійснення службового розслідування, для з'ясування обставин та запрошення для надання письмових пояснень ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 направлявся лист від 10.03.2020 №775/12/03/2020 з повідомленням про призначення службового розслідування за фактом порушення останнім службової дисципліни.
Проте, як зазначає позивач з 26.01.2018 місце його проживання зареєстроване Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за адресою : АДРЕСА_1 . Тобто такий лист був відправлений за неправильною адресою проживання ОСОБА_1
Суд підкреслює, що у матеріалах справи немає належного доказу про отримання ОСОБА_1 надісланого йому запрошення, а саме поштового повідомлення з відміткою про вручення, а відомості щодо відстеження такого відправлення з сайту Укрпошти не можуть слугувати беззаперечним доказом його отримання саме позивачем.
Відтак, роботодавець всупереч вимог статті 18 Дисциплінарного статуту не повідомив позивача належним чином про проведення службового розслідування, чим позбавив його можливості надати свої пояснення. Таке порушення процедури здійснення службового розслідування, на думку суду, безумовно вплинуло на об'єктивність і обґрунтованість відомостей зазначених у Висновку складеному за його результатами.
Так, згідно з Висновком службового розслідування, позивач в період часу з 16.01.2020 та на момент завершення службового розслідування (20.03.2020) відсутній на робочому місці без поважних причин, про що були складені відповідні комісійні акти.
Також у ньому зазначено, що зі слів ОСОБА_1 він з 16.01.2020 перебуває на лікарняному, однак рапорт на ім'я керівництва він не писав, про місце лікування нікого не повідомляв. Водночас відповідно до службової характеристики за період служби він зарекомендував себе переважно з негативної сторони, неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. Також, вказано, зокрема, що наказом Острозького ВП ГУНП від 26.09.2019 №69 ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення сувора догана. Проте, цей наказ скасований рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №460/2899/19, яке набрало законної сили 17.03.2020, тобто до дати винесення висновку за результатами службового розслідування (20.03.2020). Тому посилання на наказ №69, як на підтвердження негативної характеристики позивача у Висновку є безпідставними.
Як зазначено у Висновку, ОСОБА_1 неналежно поставився до дотримання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни, а саме невиході тривалий час на службу без поважних причин. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд зауважує, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у виді звільнення за відсутність на службі без поважних причин, обов'язковому з'ясуванню в суді підлягали б наступні складові (елементи) процедури звільнення за даною підставою: календарна дата (коли працівника не було на роботі); місце прогулу (де конкретно не було - на робочому місці чи у місці розташування установи; наявність чи відсутність поважних причин (позаяк самої відсутності на робочому місці недостатньо).
Так, відповідач вважає, що позивач без поважних причин не виходив на службу у періоди з 16.01.2020 по 17.01.2020, з 20.01.2020 по 24.01.2020 з 27.01.2020 по 31.01.2020, з 03.02.2020 по 07.02.2020, з 10.02.2020 по 14.02.2020, з 17.02.2020 по 21.02.2020, з 24.02.2020 по 28.02.2020, з 02.03.2020 по 06.03.2020, з 10.03.2020 по 13.03.2020 і з 16.03.2020, по 19.03.2020, що на його думку, підтверджується складеними комісійними актами про відсутність ОСОБА_1 на службі за вказані дати. Зі змісту цих документів вбачається, що факт відсутності позивача на службі підтверджується відсутністю його підписів у «Журналі обліку опечатування приміщень і переданих під охорону Здолбунівському ВП» від 03.01.2020 №2063 за вказані вище дати.
Надаючи оцінку таким актам суд підкреслює, що зміст їх за всі дати є аналогічним, хоча після 04.03.2020 відповідачу було повідомлено про перебування позивача на лікарняному, однак у цих документах це не відображено. Крім того, виходячи з їх суті, відсутність позивача за місцем служби встановлювалась не на підставі безпосередньої перевірки таких фактів комісією у дату складання цього акту, а лише на підставі відомостей взятих із згаданого вище журналу. Крім того, позивача, як вказано у актах не було на роботі з 16.01.2020, а рапорт про проведення службового розслідування щодо його відсутності на службі був поданий тільки 04.03.2020, тобто після спливу значного проміжку часу (понад місяць). Водночас представником відповідача не наведено обґрунтованих пояснень щодо затримки початку дисциплінарного провадження за фактом невиходу позивача на роботу за період з 16.01.2020 по 04.03.2020, або обставин, які перешкоджали б провести службове розслідування за фактом першої нібито відсутності поліцейського на роботі (16.01.2020). З огляду на ці обставини в їх сукупності суд критично оцінює акти складені відповідачем, а саме, щодо дати написання цих документів і вважає, що їх створення було обумовлено не фіксацією фактичної відсутності ОСОБА_1 на службі у заначений період, а необхідністю долучення цих документів до матеріалів службового розслідування, як доказової бази.
Разом з цим, у журналі обліку опечатування приміщень і переданих під охорону Здолбунівського відділення поліції, який ведеться з 03.01.2020 немає підписів позивача про здачу ним службового кабінету під охорону з 16.01.2020 по 19.03.2020. Проте, його підписів немає і за попередній період його роботи з 03.01.2020 по 15.01.2020, а тому на переконання суду, це не могло саме по собі свідчити про його відсутність на роботі.
Крім того, відповідачем не надано жодних підтверджуючих доказів щодо закріплення за ОСОБА_1 певного службового кабінету для можливості здати його під охорону відповідно до такого журналу.
Згідно з журналом реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Здолбунівського відділення поліції за 2020 рік, який ведеться з 01.01.2020, ОСОБА_1 такі інструктажі у період з 16.01.2020 по 19.03.2020 не проходив. Однак цей документ не містить його підписів і за попередній період служби з 03.01.2020 по 15.01.2020, а тому теж не свідчать про відсутність його на роботі у вказані дати.
Разом з тим, судом з'ясовано що позивач був тимчасово непрацездатний у періоди: з 30.01.2020 по 07.02.2020 включно згідно з довідкою №1 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 30.01.2020 Рівненською центральною міською лікарнею з 11.02.2020 по 21.02.2020 згідно з довідкою №2 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 11.02.2020 Рівненською центральною міською лікарнею, з 24.02.2020 по 06.03 2020 включно згідно з довідкою №24 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 24.02.2020 Центром первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний, з 11.03.2020 по 20.03.2020 включно згідно з довідкою №70 «Про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовця внутрішніх військ виданою 11.03.2020 Рівненською центральною міською лікарнею.
Тобто на періоди з 30.01.2020 по 31.01.2020, з 03.02.2020 по 07.02.2020, з 10.02.2020 по 14.02.2020, з 17.02.2020 по 21.02.2020, з 24.02.2020 по 28.02.2020, з 02.03.2020 по 06.03.2020, з 10.03.2020 по 13.03.2020 і з 16.03.2020, по 19.03.2020 позивач мав поважні причини для невиходу на роботу у зв'язку із хворобою, однак відповідач не врахував цей факт при проведенні службового розслідування. Водночас, як вбачається зі змісту рапорту від 04.03.2020, який став підставою для службового розслідування відповідача було поінформовано про те, що ОСОБА_1 тимчасово непрацездатний.
Водночас відповідно до змісту листа Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Рівненській області» Медичної (військово-лікарської) комісії ОСОБА_1 згідно з направленням УКЗ ГУНП в Рівненській області від 27.01.2020 направлений 29.01.2020 для проведення медичного огляду щодо визначення його придатності для подальшої служби в поліції. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач 29.01.2020 також мав поважну причину для нез'явлення на робочому місці, оскільки сам відповідач направив його для проходження медичної комісії.
Щодо періодів неприбуття позивачем на службу: з 16.01.2020 по 17.01.2020, з 20.01.2020 по 24.01.2020 і з 27.01.2020 по 28.01.2020 суд зауважує таке.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 по дату звільнення обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 №2135-XII оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції.
При цьому, стаття 8 цього Закону наділяє оперуповноважених, які виконують завдання оперативно-розшукової діяльності рядом прав, частину з яких вони фактично можуть реалізувати тільки поза робочим місцем. Тому, відсутність такого працівника за місцезнаходженням установи в якій він працює у певну дату не означає, що він не виконує свої безпосередні трудові обов'язки.
Поряд з цим, ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування матеріалів щодо вчинення кримінальних правопорушень проводив допит свідків 16.01.2020 - ОСОБА_5 , 17.01.2020 - ОСОБА_6 , 20.01.2020 - ОСОБА_7 , 22.01.2020 - ОСОБА_8 , 23.01.2020 - ОСОБА_9 , 27.01.2020- ОСОБА_10 та 28.01.2020 - ОСОБА_11 , що свідчить про те що він в ці дати виконував свої трудові функції.
На думку суду, доводи відповідача, що ці протоколи допитів сфальсифіковані і позивачу не давалась службове доручення на їх проведення є непереконливими.
По перше, при виявленні службової підробки протоколів допиту свідків відповідач зобов'язаний був перевірити цю інформацію і у разі її підтвердження порушити кримінальне провадження за цим фактом, проте, таких дій ним вчинено не було, а тому у суду немає підстав сумніватися у достовірності вказаних документів.
По друге, з доручень про проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальним провадженням, в яких здійснювались такі допити вбачається, що вони надаються керівнику Здолбунівського ВП для ввіреного йому підрозділу. З огляду на це позивач мав об'єктивну можливість отримати таке доручення від свого керівника, а тому суд критично ставиться до інформації наданої відповідачем, що позивач на власний розсуд проводив слідчі дії.
Отже, факт відсутності позивача на службі: з 16.01.2020 по 17.01.2020, 20.01.2020 по 24.01.2020 і з 27.01.2020 по 28.01.2020 протягом всього робочого дня спростовується зазначеними вище документами, оскільки вони засвідчують факт його перебування у ці дати на робочому місці. При цьому слід відмітити, що хоча за 21.02.2020 немає жодних долучених процесуальних документів це не є беззаперечним фактом відсутності його в цю календарну дату на роботі з огляду на зазначену вище оцінку актів, якими фіксувались такі порушення за такий період.
У свою чергу за періоди: з 30.01.2020 по 31.01.2020, з 03.02.2020 по 07.02.2020, з 10.02.2020 по 14.02.2020, з 17.02.2020 по 21.02.2020, з 24.02.2020 по 28.02.2020, з 02.03.2020 по 06.03.2020, з 10.03.2020 по 13.03.2020 і з 16.03.2020, по 19.03.2020 і 29.01.2020 позивач був відсутній на службі з поважних причин, а саме: його тимчасовою непрацездатністю і проходженням медичного огляду за направленням відповідача.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що приймаючи спірні накази: №243 від 20 березня 2020 року та №45 о/с від 27 березня 2020 року, відповідач дійшов до помилкового висновку про допущення позивачем порушення службової дисципліни, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.
Відтак, звільнення працівника без підстав, передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Щодо звільнення позивача у період його тимчасової непрацездатності суд зауважує таке.
Відповідно до пункту 3 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Відповідно до розділу IV Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 3 березня 2016 року №50 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №457/28587, державний службовець повідомляє про свою відсутність на роботі свого безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом, які поширюються на позивача у спірних правовідносинах, оскільки за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, однак загальне трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному визначеному законі.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого заступником Міністра внутрішніх справ України від 27 січня 2004 року, про необхідність лікування у закладах охорони здоров'я інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (крім випадків коли необхідна екстрена госпіталізація) працівник повідомляє безпосереднього начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу органів внутрішніх справ при наявності його в даному населеному пункті.
Суд враховує, що позивачем не було виконано покладений на нього як на поліцейського обов'язок у разі хвороби повідомити негайно про це свого безпосереднього керівника, що визначений вказаними нормами чинного законодавства.
Водночас, судом з'ясовано, що позивач до дати його звільнення не надав у кадрову службу відповідача свої вже закриті листки непрацездатності. Варто також наголосити, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а тому не був позбавлений фактичної можливості повідомити керівництво і кадрову службу про перебування на лікарняному і надати підтверджуючи документи.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає протиправності дій відповідача щодо звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності, оскільки під час розгляду справи встановлено, що на момент прийняття оскарженого наказу відповідач не міг бути переконаним щодо дійсної тимчасової непрацездатності позивача з таких причин.
По перше, згідно з інформацією управління охорони здоров'я Рівненської ОДА від 16.03.2020 відомості щодо перебування на лікуванні чи зверненні за медичною допомогою позивача за період з 16.01.2020 по 16.03.2020 від лікувально-профілактичних закладів області не надходили
По друге, позивач свідомо не надав документів роботодавцю, які б підтверджували його тимчасову непрацездатність за тривалий період його відсутності на службі хоча мав можливість це зробити.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.
Разом з тим, враховуючи, що наказом начальника ГУ Нацполіції в Рівненській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 27.03.2020, то позивача слід поновити на попередній посаді з цієї ж дати ( 27.03.2020).
Вирішуючи питання про порядок нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Згідно з довідкою про грошове забезпечення позивача виданою ГУНП в Рівненській області від 30 червня 2020 №764 за січень-лютий 2020 року йому було нараховано 6116,47 грн (січень - 2298,64 грн., лютий - 3817,83 грн.) заробітної плати, а його середньоденна заробітна плата складає 101,94 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 27.03.2020 року (перший робочий день після звільнення позивача) по 29.07.2020 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 124 календарних дня.
Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 27.03.2020 по 29.07.2020 складає 12640,56 грн без урахування обов'язкових утримань (124 календарних дні х 101,94 грн).
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761, вулиця Хвильового, 2, місто Рівне, 33028) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №243 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 20 березня 2020 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" №45 о/с від 27 березня 2020 року в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_1 , зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області з 27 березня 2020 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь, ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2020 по 29.07.2020 в розмірі 12640,56 грн. (сума зазначена без урахування обов'язкових утримань).
Рішення суду в частині поновлення на посаді та присудження виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць, тобто в розмірі 3058,20 грн. (сума зазначена без урахування обов'язкових утримань) виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 03 серпня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко