29 липня 2020 року м. Рівне №460/155/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник О.М.Корень, відповідача: представник О.О.Федченко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доПоліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -
11.01.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненської митниці ДФС Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2019/00726 та рішення про коригування митної вартості № UА204000/2019/000709/2 від 02.09.2019.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 24.01.2020 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/155/20; розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.02.2020.
Ухвалою від 25.02.2020 замінено відповідача - Рівненську митницю ДФС на правонаступника - Поліську митницю Держмитслужби; закрито підготовче провадження у справі; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 19.03.2020
Судове засідання з 19.03.2020 відкладено на 23.04.2020 у зв'язку з тим, що суд визнав причини неприбуття сторони відповідача в судове засідання поважними.
Судове засідання з 23.04.2020 відкладено на 21.05.2020 у зв'язку з тим, що суд визнав причини неприбуття сторони позивача в судове засідання поважними.
В судовому засіданні 21.05.2020 оголошено перерву до 02.07.2020.
Судове засідання з 02.07.2020 відкладено на 28.07.2020 у зв'язку з тим, що суд визнав причини неприбуття сторони позивача в судове засідання поважними.
В судовому засіданні 28.07.2020 оголошено перерву до 29.07.2020.
В судовому засіданні 29.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача в судовому засіданні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач, за наявності усіх документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості порушує права позивача. З огляду на це, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених позивачем до митного оформлення, автоматизованою системою управління ризиками за митною декларацією згенеровано обов'язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта- EUR, вартість - 4786,00». Митницею встановлено, що транспортний засіб придбано фізичною особою у юридичної особи на підставі рахунку, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 800 USD. Однак, всупереч положень статті 368 Митного кодексу України декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни відправлення для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб. Також до митного оформлення не надано комерційних документів щодо продажу КТЗ на аукціоні. Більше того, транспортний засіб на аукціоні продано як ушкоджений, але відповідно до фото, які зроблено під час митного огляду, КТЗ є відновленим, а до митного оформлення не надано жодного документу, який би засвідчував вартість ремонтних робіт. За таких підстав, сторона відповідача вважає оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
15.08.2019 уповноваженою особою позивача (декларантом) було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204010/2019/228460, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: легковий автомобіль, який був у користуванні, марка: «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , модельний рік: 2014; календарний рік: 2014; тип двигуна: бензиновий; тип кузова - седан, загальна кількість місць, включаючи водія: 5; колісна формула: 4x4, бувший у використанні, з наявними пошкодженнями. Одержувачем вантажу заявлений ОСОБА_1 . Митна вартість визначена за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору) на рівні 1300,00 USD, що включає в себе фактурну вартість автомобіля - 800 USD та витрати на транспортування - 500 USD. Країна відправлення: США.
Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: рахунок-фактура (інвойс)(фактично купча) - б/н від 19.07.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/442167 від 15.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.05.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення - б/н від 15.08.2019, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями - 10149/19 від 15.08.2019, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - витяг autoauctions.іо від 15.08.2019; внутрішній договір (контракт) доручення - довіреність №ННН 658059 від 06.08.2019; договір про надання послуг митного брокера 09/08-42 від 09.08.2019; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №10149/19 від 15.08.2019; довідка №9210с/2-5 від 15.08.2019, касовий ордер, що підтверджує сплату митних платежів 0.0.1431356765.1 від 09.08.2019, паспортні документи фізичної особи, що містять інформацію про місце постійного чи тимчасового проживання на території України - НОМЕР_3 від 03.08.2007 та НОМЕР_4 від 17.01.2000.
02.09.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000709/2 по митній декларації №UA204010/2019/228460, за яким митну вартість легкового автомобіля марки: «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , бувшого у використанні, збільшено з 1300 USD до 9300 USD (а.с.8,10).
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33 - а.с.8) зазначено: «Транспортний засіб придбано фізичною особою у юридичної особи на підставі рахунку, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 800 USD. Однак, всупереч положень статті 368 МКУ декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни відправлення для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб. До митного оформлення заявлено колісний транспортний засіб згідно МД №UA204010/2019/228460 за рівнем митної вартості 1300,00 USD, що включає в себе фактурну вартість в 800 USD згідно поданих угоди про продаж, що заявлена як рахунок від 19.07.2019 б/н та витрат на транспортування в 500 USD згідно поданої довідки про транспортні витрати від 15.08.2019 б/н. До митного оформлення надано реєстраційний документ SALVAGE CERTIFICATE НОМЕР_6 від 02.05.2019, за яким випливає, що транспортний засіб походить із ринку США та він ушкоджений. За індивідуальним VIN-кодом КТЗ, який зазначено у цьому документі, встановлено продаж 02.05.2019 транспортного засобу на аукціоні Copart ринку США за лотом 30216569, відповідно до інформації наявній на Інтернет ресурсах згідно сайту autoauctions.іо за посиланнями https://autoauctions.io/app/16044309/2014-subaru-impreza-li за фінальною став-кою 800 USD, продавцем Insurance Company, що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак і відомостей щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу. Разом з тим, до митного оформлення не надано комерційних документів (рахунки, тощо) щодо продажу КТЗ на аукціоні. Транспортний засіб на аукціоні продано як ушкоджений, про що свідчать фото КТЗ, які наявні в Інтернет мережі на сайті autoauctions.іо за вказаним вище посиланням та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (SALVAGE CERTIFICATE). Однак, відповідно фото, які зроблено під час митного огляду в Рівненській митниці ДФС згідно акту митного огляду від 15.08.2019 №UA204010/2019/228460, КТЗ є відновленим. Разом з тим, до митного оформлення не надано жодного документу, який би засвідчував вартість відновлювально-ремонтних робіт.»
В рішенні констатовано проведення процедури консультації і відсутність можливості застосування методів визначення митної вартості від 1 до 5. У підсумку, митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено, на підставі інформації в електронному довіднику www.nadaguides.com (8800,00 USD) та витрат на транспортування згідно поданої довідки про транспортні витрати від 15.08.2019 б/н (500 USD) - 9300 USD. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 234818,65 грн.
З урахуванням цього Рівненською митницею ДФС винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00726, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204010/2019/228460 (а.с.7,9). У картці відмови роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: «здійснити коригування митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 02.09.2019 №UA204000/2019/000709/2».
04.09.2019 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД №UA204010/2019/231247, за якою товар: легковий автомобіль, який був у користуванні, марка: «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , модельний рік: 2014, календарний рік: 2014, тип двигуна: бензиновий; тип кузова - седан, загальна кількість місць, включаючи водія: 5; колісна формула: 4x4, бувший у використанні, з наявними пошкодженнями, випущено у вільний обіг із застосування фінансових гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як «1/6», а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що сума додатково нарахованих митних платежів склала 64759,98 грн. (а.с.15-16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
А відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни відправлення для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.
Разом з тим, митна декларація країни відправлення відповідно до статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом, який подається при митному оформленні товару, а тому її відсутність не може бути розцінена як така, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Це ж саме стосується і чеків або касових документів, які в силу прямої вказівки вищенаведеної норми Митного кодексу України, подаються лише у тому випадку, якщо рахунок сплачено.
У даному ж конкретному випадку ОСОБА_1 вартість автомобіля не сплатив і копії митної декларації країни відправлення на час митного оформлення не мав.
Відповідач в ході судового розгляду зауважував, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що автоматизованою системою управління ризиками за митною декларацією згенеровано обов'язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел».
Пунктом 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015, передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи інтернет-магазинів тощо), але разом з тим така інформація не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів із метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Наведене відповідає правовій позиції наведеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.
При цьому, судом встановлено, що усі основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав.
Так, за змістом купчої від 19.07.2019, Компанія «Stuart Auto Sales LLC», як ліцензований автодилер здійснила продаж і передачу автомобіля «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , країна походження - США, за ціною 800 USD - Auto Sales Inc для покупця: ОСОБА_1 (а.с.11-14).
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті autoauctions.іо (https://autoauctions.io/app/ 16044309/2014-subaru-impreza-li) транспортний засіб з ідентифікаційним номером: НОМЕР_1 , як автомобіль, що потребує ремонту (свідоцтво про списання після аварії НОМЕР_7) продавався на аукціоні Copart ринку США за лотом №30216569, і був проданий 02.05.2019 за фінальною ставкою 800 USD (а.с.21-24).
Витрати на транспортування автомобіля в розмірі 500 USD, згідно поданої декларантом позивача довідки про транспортні витрати б/н від 15.08.2019, були прийняті відповідачем без заперечень і зауважень.
Рівненською митницею, як на підтвердження сумнівів у правильності визначення митної вартості автомобіля, було вказано, що транспортний засіб на аукціоні продано як ушкоджений, про що свідчить надане при митному оформлені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (SALVAGE CERTIFICATE), в той час, як відповідно до фото, які зроблені під час митного огляду в Рівненській митниці ДФС згідно акту митного огляду від 15.08.2019 №UA204010/2019/228460, КТЗ є відновленим (а.с.58-63).
В той же час, паспортом транспортного засобу, який іменується SALVAGE CERTIFICATE - свідоцтво про списання транспортного засобу після аварії, № НОМЕР_2 підтверджено, що автомобіль «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , має втрачені чи пошкоджені: передню частину автомобіля, кузов, водієву повітряну подушку безпеки і був в такому стані переданий 02.05.2019 Auto Sales Inc (а.с.139-144).
Співставлення втрачених та/або пошкоджених частин автомобіля, зазначених у свідоцтві про списання транспортного засобу після аварії із пошкодженнями автомобіля на фото, зроблених під час митного огляду, судом жодних розбіжностей не встановлено (а.с.140-141 та 62-63).
Таким чином, подані декларантом позивача відповідачу документи в їх сукупності дозволяли не лише ідентифікувати відповідний автомобіль і сторін договору, а й свідчили про відсутність будь-яких розбіжностей чи суперечностей.
Зауваження відповідача про те, що за індивідуальним VIN-кодом КТЗ було встановлено продаж 02.05.2019 транспортного засобу на аукціоні Copart ринку США за лотом 30216569, відповідно до інформації наявній на Інтернет ресурсах згідно сайту autoauctions.іо за посиланнями https://autoauctions.io/app/16044309/2014-subaru-impreza-li за фінальною ставкою 800 USD, продавцем Insurance Company, що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак і відомостей щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу, є абсолютно надуманими, позаяк надані позивачем документи свідчили, що компанія Auto Sales Inc, яка придбала на аукціоні Copart вищеназваний автомобіль за ціною 800 USD продала його ОСОБА_1 за такою самою ціною - 800 USD. Жодних відомостей про те, що ліцензований автодилер додавав до ціни продажу якусь свою націнку, комісію чи винагороду митницею отримано не було.
Автентичність документів, поданих позивачем до митного оформлення транспортного засобу за відповідною митною декларацією, ніким не спростована. Даних про те, що експорт транспортного засобу, ввезеного на митну територію України позивачем, фактично проведено іншим нерезидентом та за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.
Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Відтак, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.
У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15, від 31.07.2018 у справі №804/858/14, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні транспортного засобу, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону.
З огляду на наведене, ті зауваження відповідача, які зазначені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000709/2 від 02.09.2019 з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості є необґрунтованими та надуманими.
Крім того, у вказаному Рішенні митну вартість легкового автомобіля марки: «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , визначено на рівні 9300 USD, на підставі інформації в електронному довіднику www.nadaguides.com (8800,00 USD) та витрат на транспортування згідно поданої довідки про транспортні витрати від 15.08.2019 б/н (500 USD). Однак, такої інформації з електронного довідника www.nadaguides.com відповідачем суду не надано, а відтак і не доведено, що така вартість може відповідати дійсній вартості ввезеного позивачем автомобіля, з урахуванням того, що автомобіль не новий, і має значні пошкодження. Таким чином стороною відповідача не доведено обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично (оскільки не використано інформації, вказаної у актах про проведення огляду товару, не враховано технічний стан авто).
З огляду на наведене, зазначене рішення, як і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00726, в силу вимог якої позивачу належить здійснити коригування митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 02.09.2019 №UA204000/2019/000709/2, не відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості та розсудливості, а відтак підлягають до скасування в судовому порядку.
Також при вирішенні адміністративного спору суд враховує, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.
Разом з тим, суд не може не зауважити на тому, що під час судового розгляду, з огляду на додатково надані стороною позивача документи, було встановлено, що фактично не всі числові значення складових митної вартості ним підтверджено.
Так, Auto Sales Inc має діючу ліцензію на купівлю-продаж вживаних автотранспортних засобів №1479 з терміном дії 31.12.2020 (а.с.134-138).
Документом ліцензованого дилера про переуступку права власності №6910815 підтверджено, що право власності на автомобіль «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , ліцензованим дилером штату Massachusetts - Auto Sales Inc було передане ОСОБА_1 (а.с.130-135).
Товарним чеком/актом купівлі-продажу від 11.07.2019 підтверджено, що автомобіль «Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , як лот №30216569 був проданий Allstate Insurance Company через аукціон Copart члену цього аукціону - Auto Sales Inc 02.05.2019 за ціною продажу 800 USD. Але разом з тим, Auto Sales Inc було ще сплачено продавцю: премію покупця - 170 USD, віртуальну торгову ціну - 39 USD та заставу - 59 USD. І таким чином загальна сума, яку сплатив Auto Sales Inc склала 1068 USD (а.с.17-20).
Сплата саме такої суми коштів підтверджена і квитанціями Western Union (а.с.126-129).
Крім того, в експортній декларації відправника вантажу з датою експорту 26.07.2019 вартість автомобіля Subaru» модель: «Impreza», ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 також вказана ні рівні 1068 USD (а.с.24-29).
За наведеного, митна вартість автомобіля позивача фактично підлягала збільшенню на 268 USD (1068-800=268).
Разом з тим, враховуючи дискреційні повноваження митних органів, та той факт, що предметом оскарження у справі є рішення про коригування митної вартості та картка відмови, в основу яких покладено зовсім інші обставини, суд позбавлений можливості здійснити відповідну корекцію, частково скасувавши відповідні правові акти індивідуальної дії. При цьому, оскільки позивач не ставить вимогу про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення імпортованого ним транспортного засобу за ціною 1300 USD (фактурна вартість 800 USD + витрати на транспортування 500 USD), то встановлені судом помилки при визначенні складових митної вартості можуть бути враховані після вирішення даної справи.
За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Враховуючи положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2019/00726 і рішення про коригування митної вартості №UА204000/2019/000709/2 від 02 вересня 2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 03 серпня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко