07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 580/2622/19
адміністративне провадження № К/9901/15116/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №580/2622/19 за адміністративним позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 травня 2019 року №0073065012 про накладення штрафу у розмірі 136614,36грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 13 червня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги позивач вказує на те, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №580/2622/19 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу позивача було повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені податкового органу процесуальних прав та обов'язків.
Вдруге Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду у травні 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року касаційну скаргу позивача було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга не містила посилань на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність їх застосування.
Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області втретє 13 червня 2020 року, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подало касаційну скаргу у справі №580/2622/19 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.
Доводи позивача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.
Однак, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 02 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929985858.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 13 червня 2020 року до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон 731-IX) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З огляду на внесені зміни до КАС України відповідно до Закону 731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину пов'язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник неодноразово звертався з касаційними скаргами щодо оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року первинну касаційну скаргу було повернуто, отримано скаржником 30 березня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа від 25 березня 2020 року з відміткою штампу про реєстрацію листа канцелярією 30 березня 2020 року. Вдруге скаржник звернувся 30 квітня 2020 року. Проте ухвалою від 13 травня 2020 року касаційну скаргу було вдруге повернуто та отримано скаржником 18 травня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа від 14 травня 2020 року з відміткою штампу про реєстрацію листа канцелярією 18 травня 2020 року.
Надані копії супровідних листів від 25 березня 2020 року та від 18 травня 2020 року не можна вважати належним доказом того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від волі відповідача причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.
Як на підставу пропуску такого процесуального строку, податковий орган зазначає, що втретє право на касаційне оскарження реалізується ним під час дії карантину встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а строк на касаційне оскарження, продовжується на строк дії такого карантину.
Однак, вказана підстава не може бути визнана Судом як поважна. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02 квітня 2020 року. Тоді як строк на касаційне оскарження рішень у цій справі сплинув 09 січня 2020 року, до набрання чинності цим законом.
Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому труднощі в організації роботи відповідача, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків.
Неналежне оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Черкаській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №580/2622/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі №580/2622/19 за адміністративним позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна