07 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 340/19/19
адміністративне провадження № К/9901/6529/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №340/19/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сектора з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Благовіщенської районної державної адміністрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 звернулась з до адміністративного суду з позовом до Сектора з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців Благовіщенської районної державної адміністрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області;
- визнати незаконною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року №Ф-93281-50.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року позов задоволено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в адміністративній справі №340/19/19 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області 04 березня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 27 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929305040.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції та клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження податковий орган зазначає, що копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року представник отримав лише 13 лютого 2020 року, що підтверджується оригіналом супровідного листа від 28 січня 2020 року, відповідно до якого оскаржувана постанова була направлена на адресу відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року клопотання податкового органу про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволено, а строк продовжено на п'ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 12 травня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929560270.
Відповідно до пункту 1 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон 731-IX) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З огляду на внесені зміни до КАС України відповідно до Закону 731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину пов'язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №340/19/19 закінчився 27 лютого 2020 року, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази такі як: поштовий конверт в якому ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Втім, зазначених доказів податковим органом суду не надано.
Щодо наданої копії супровідного листа від 28 січня 2020 року, відповідно до якого копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №340/19/19 направлено на адресу контролюючого органу, такий не можна вважати належним доказом того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від волі відповідача причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Кіровоградській області у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №340/19/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №340/19/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сектора з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Благовіщенської районної державної адміністрації, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна