КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
05 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на автомобіль марки «KIA SEE'D», кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на автомобіль марки «KIASPORTAGE», кузов № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , д.н.з. « НОМЕР_6 », який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з ухвали, слідчий суддя вказав, що зазначені автомобілі є предметом кримінального правопорушення, що є підставою для накладення на них арешту.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді власник майна ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді про арешт належного їй автомобіля та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт автомобіля відмовити.
Щодо строку апеляційного оскарження, апелянт зазначає, що ухвала слідчим суддею постановлена 12 лютого 2018 року без виклику осіб, інтересів якої вона стосується, а саме ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно вона дізналась 04 травня 2020 року.
ОСОБА_6 посилається на те що вона є власником автомобіля КІА, д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , який в 2018 році в неї вилучили правоохоронці.
Зазначає, що впродовж тривалого часу представник в її інтересах здійснював запити до різних правоохоронних органів і тільки 04 травня 2020 року отримав відповідь з Київської місцевої прокуратури № 10, з якої стало відомо про кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт на автомобіль та зазначено номер справи і дату ухвали.
Власник майна вважає, що ухвала прийнята із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України і відтак, має бути скасована.
Апелянт стверджує, що будь-які обмеження щодо її автомобіля є не обґрунтовані.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що власником майна було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року з поважних причин і його слід поновити, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000001976, внесеному 20 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
10 листопада 2017 року слідчим, за погодженням з прокурором,у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 в учиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № Y00548 від 12.05.2016, укладеному між ТОВ «Автопланета-Моторс» та фізичною особою ОСОБА_9 , ОСОБА_9 був реалізований автомобіль марки «KIA SPORTAGE 1.6 SX 4WD 5dr 7DCT», кузов № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 вартістю 836 500 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № Y00577 від 04.10.2016, укладеному між ТОВ «Автопланета-Моторс» та фізичною особою ОСОБА_8 , ОСОБА_8 був реалізований автомобіль марки автомобіль марки «KIA SPORTAGE, кузов № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 .
Відповідно до інформаційної довідки з Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України від на 20.11.2017 ОСОБА_10 на праві власності належить автомобіль марки «KIA SEE'D», кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. « НОМЕР_3 ».
Відповідно до інформаційної довідки з Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України від 08.02.2018 автомобіль марки «KIA SEE'D», кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. « НОМЕР_3 » на праві власності належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.11.2017 № 5341/2017/715560.
Згідно довідки з Печерського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 5233/16.078-09 від 06.07.2017, матір'ю ОСОБА_9 є ОСОБА_8 , а дружиною є ОСОБА_11
09 лютого 2018 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «KIA SEE'D», кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на автомобіль марки «KIASPORTAGE», кузов № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , д.н.з. « НОМЕР_6 », який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року клопотання прокурора було задоволено.
Оскільки дана ухвала оскаржена власником майна ОСОБА_6 в частині накладення арешту на автомобіль КІА, д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах її апеляційної скарги, а щодо іншого автомобіля на який вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на автомобіль колегією суддів не вирішується.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на автомобіль, з тих підстав, що він у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, вказаний автомобіль постановою заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 від 23 січня 2018 року визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с. 83-86).
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене, арешт на нього слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи ОСОБА_6 щодо того, що автомобіль КІА, д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 у неї вилучили незаконно, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду, оскільки арешт на вказаний автомобіль накладено за наявності для цього передбачених законом підстав та з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити власнику майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на автомобіль марки «KIA SEE'D», кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , д.н.з. « НОМЕР_3 », який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на автомобіль марки «KIA SPORTAGE», кузов № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , д.н.з. « НОМЕР_6 », який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2714/2020
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_13
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1