КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі вказав, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а відсутність вказаних доказів позбавляє слідчого суддю можливості перевірити факти викладені у клопотанні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вказане клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42018000000000123 та накласти арешт на транспортний засіб (мотоцикл) марки «BMW», ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 .
Прокурор вважає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню.
Як зазначає апелянт, згідно інформації Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 29 квітня 2020 року вказаний мотоцикл BMW WB1050700BZ072187 значиться у розшуку за ініціативою правоохоронних органів Італії, дата незаконного заволодіння - 13 липня 2017 року.
Відповідно до інформації Київської митниці Держмитслужби від 30 квітня 2020 року митне оформлення транспортного засобуBMW не здійснювалося.
Окрім цього, 20 квітня 2020 року призначено транспортно-трасологічну експертизу, результати якої наразі відсутні.Згідно інформації РСЦ МВС в м. Києві від 08 травня 2020 транспортний засіб BMW WB1050700BZ072187 не зареєстрований.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_7 від 21 березня 2019 року мотоциклвизнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що слідчим суддею не наведено жодних мотивів, які б могли слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.122, ч.2 ст.127, ч.4 ст.190, ч.2 ст.194, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч.3 ст.307, ч.2 ст.364, ст.386 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у 2014 році створено злочинну організацію, яка здійснювала по березень 2019 року реалізацію наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на території інших держав через мережу Інтернет за допомогою чат боту месенджеру «Телеграм», з подальшою легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом.
Так, 21 березня 2019 року у кримінальному провадженні проведено невідкладний обшук (з метою врятування майна) паркомісць №328 та №329, що в АДРЕСА_1 , які перебували у користуванні ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено транспортні засоби (мотоцикли): DUCATIZDMGA00AAGB001558; DUCATI ZDMG103AAFB026675; DUCATI ZDMG100ABBB007397; BMW WB1050700BZ072187.
27 березня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 у справі № 757/15888/19-к, за результатами розгляду клопотання прокурора, надано дозвіл на проведення обшуку паркомісць № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 з метою вилучення транспортних засобів, а саме мотоциклів: DUCATI ZDMGA00AAGB001558, DUCATI ZDMG103AAFB026675, DUCATI ZDMG100ABBB007397, BMW НОМЕР_1 .
Так, згідно інформації Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 29.04.2020 вказаний мотоцикл BMWWB1050700BZ072187 значиться у розшуку за ініціативою правоохоронних органів Італії, дата незаконного заволодіння - 13 липня 2017 року
Відповідно до інформації Київської митниці Держмитслужби від 30 квітня 2020 року митне оформлення транспортного засобу BMWWB1050700BZ072187 не здійснювалося.
Згідно інформації РСЦ МВС в м. Києві від 08 травня 2020 року транспортний BMW WB1050700BZ072187 не зареєстрований.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання дуржавного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_7 від 21 березня 2019 року мотоцикл BMW WB1050700BZ072187 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22 сінчя 2018 року.
15 червня 2020 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб (мотоцикл) марки «BMW», ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна було відмовлено.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано думку прокурора та представника, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Зокрема, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вказав, щодоказів на підтвердження необхідності накладення арешту прокурором не надано.
Крім того, на вказаний транспортний засіб вже було накладено арешт, який в подальшому було скасовано, оскільки встановлено, що даний транспортний засіб згідно договору купівлі продажу від 05 червня 2018 року належить ОСОБА_10 .
Разом з тим, ОСОБА_10 не є підозрюваною, обвинуваченою у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.
Долучена до клопотання прокурора постанова про визнання майна речовим доказом від 21 березня 2019 року (а.с. 23-24) є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.
В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з обов'язкових ознак кримінального провадження що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3722/2020
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1