КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мотоцикл YAMAHA XVS 650 vin-код НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_2 , на підставі довідки-рахунку ААЕ 391105від 20.10.2015, 2009 року випуску, автомобіль легковий AUDI TTvin-код НОМЕР_3 н.з. НОМЕР_4 , на підставі довідки-рахунку ВІА 760009 від 15.04.2015, 2015 року випуску, автомобіль вантажний FORDTRANSIT vin-код НОМЕР_5 н.з. НОМЕР_6 на підставі довідки-рахунку ААВ 453641 від 18.05.2013, 2006 року випуску, мотоцикл BUELL XB12S vin-код НОМЕР_7 , н.з. НОМЕР_8 на підставі ВМД від 125110012/2016/156033 від 02.02.2016, 2006 року випуску.
Заборонено будь-яким особам відчужувати та розпоряджатись будь-яким чином належним підозрюваному ОСОБА_6 майном, а саме мотоциклом YAMAHA XVS 650 vin-код НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_2 , на підставі довідки-рахунку ААЕ 391105від 20.10.2015, 2009 року випуску, автомобілем легковим AUDI TTvin-код НОМЕР_9 1002832 н.з. НОМЕР_4 , на підставі довідки-рахунку ВІА 760009 від 15.04.2015, 2015 року випуску, автомобілем вантажним FORDTRANSIT vin-код НОМЕР_5 н.з. НОМЕР_6 на підставі довідки-рахунку ААВ 453641 від 18.05.2013, 2006 року випуску, мотоциклом BUELL XB12S vin-код НОМЕР_7 , н.з. НОМЕР_8 на підставі ВМД від 125110012/2016/156033 від 02.02.2016, 2006 року випуску.
Відповідно до ухвали слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, та апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого в про арешт майна ОСОБА_6 відмовити.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею власник майна та його представник присутні не були, копію ухвали не отримували, а про наявність оскаржуваної ухвали дізнались 09 липня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка.
Ухвалу слідчого судді представник вважає незаконною і необгрунтованою, такою, що постановлена без повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.
Апелянт посилається на те, що 15 квітня 2020 року слідчий приїхала вручати повідомлення про підозру мамі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, їй 80 років. Більше того, органу досудового розслідування було достеменно відомо, що ОСОБА_6 ніколи не проживав разом із матір'ю і в повідомленні про підозру від 15 квітня 2020 року зазначена інша адреса. Крім того, як вказує представник, мати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , 22 квітня 2020 року направила старшому слідчому в ОВС слідчого управління ГУ НП в Київській області, майору поліції ОСОБА_7 заяву, якою проінформувала, що наявне кримінальне провадження щодо безвісного зникнення ОСОБА_6 та повідомила, що її син не проживав разом із нею.
Як вказує апелянт, ті обставини, що ОСОБА_6 безвісно зник не були доведені до суду і відповідно слідчий суддя постановив ухвалу без врахування зазначених обставин, які є суттєвими, оскільки вирішувалося питання про майно, яке знаходиться у володінні саме ОСОБА_6 . Більше того, як зазначає представник, слідчим суддею повністю знівельовано вимогу п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, а саме наявність бгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, оскільки слідчий суддя не досліджував докази, якими обґрунтовується повідомлення про підозру.
Враховуючи вищевикладене, на думку сторони захисту, слідчим суддею не враховано обставини, які мають важливе значення для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно особи, а тому на його думку, ухвала слідчого судді має бути скасована.
В судове засідання прокурор повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що представником власника майна не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110140002355, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 п.п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 ч. 1 ст. 255 КК України.
Так, у ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 організував вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_10 , здійснене у формі замовлення.
15 квітня 2020 року слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області повідомлено ОСОБА_6 , про те, що він підозрюється у організації умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому у складі організованої групи, з корисливих мотивів, на замовлення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України; у організації вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненому організованою групою, на замовлення, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 п.п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
15 квітня 2020 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Постановою від 21 травня 2020 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
14 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 17 вересня 2020 року.
Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 29 травіня 2020 року, станом на 28 травня 2020 року за ОСОБА_6 , зареєстровано наступні транспортні засоби: мотоцикл YAMAHA XVS 650 vin-код НОМЕР_1 н.з. НОМЕР_2 , на підставі довідки-рахунку ААЕ 391105від 20.10.2015, 2009 року випуску; автомобіль легковий AUDI TT vin-код НОМЕР_3 н.з. НОМЕР_4 , на підставі довідки-рахунку ВІА 760009 від 15.04.2015, 2015 року випуску; автомобіль вантажний FORD TRANSIT vin-код НОМЕР_5 н.з. НОМЕР_6 на підставі довідки-рахунку ААВ 453641 від 18.05.2013, 2006 року випуску; мотоцикл BUELL XB12S vin-код НОМЕР_7 , н.з. НОМЕР_8 на підставі ВМД від 125110012/2016/156033 від 02.02.2016, 2006 року випуску.
02 червня 2020 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням із начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вказане майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 п.п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та у випадку доведеності його вини, санкція п.6 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає, додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132,170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу, як накладення арешту на вказане майно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.
Посилання апелянта на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 , було вручене його матері, яка є особою похилого віку, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно ОСОБА_6 .
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, яка відповідає вимогам ст.ст. 172,173 КПК України.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладеноарешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно переліку вказаного в ухвалі - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3874/2020
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1