КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, є громадянином України, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України
за участю
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу ГУ ДБР в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 28 серпня 2020 року включно, в задоволенні заяви ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на поруки відмовлено.
Як вбачається з ухвали, слідчий суддя вказав, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, та, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу підозрюваного, ту обставину, що ризики не зменшились та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а з урахуванням виняткової складності кримінального провадження та великого обсягу процесуальних, слідчих дій завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу неможливо, прийшов до висновку про задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_6 інший більш м'який альтернативний запобіжний захід у вигляді поруки, домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 або застави.
Сторона захисту вважає ухвалу слідчого судді необгрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
Апелянт посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, а сприятиме у з'ясуванні обставин кримінального провадження, тому не буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Вказує, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу наявності наведених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте в ухвалі слідчий суддя посилається на доведеність прокурором наявності даних ризиків.
Захисник вважає підозру за ст.257 КК України необгрунтованою, оскільки ОСОБА_6 жодної згоди до вступу у банду не надавав, з учасниками банди не знайомий, жодних активних дій в складі організованої ОСОБА_12 озброєної банди не вчиняв.
Крім того, просить врахувати і те, що ОСОБА_6 має постійне місце мешкання та зареєстрований в м. Києві, раніше не судимий, має батьків, характеризується позитивно.Окрім цього, ОСОБА_6 має захворювання серця та потребує подальшого обстеження та лікування, які неможливо проводити в умовах СІЗО.
На думку сторони захисту, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. Виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків і його належну поведінку може забезпечити інший, альтернативний та більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, заслухавши пояснення особи, яка подала заяву про взяття підозрюваного на поруки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Другим слідчим відділом ТУ ДБР в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110000000133 за ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
06 травня 2020 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, про що в той же день складено протокол про його затримання.
07 травня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України.
08 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2020 року включно.
19 червня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців.
25 червня 2020 року слідчий Другого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із заступником начальника прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_13 в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до 28 серпня 2020 року включно.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано не в повній мірі.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що прокурором в клопотанні та під час судового засідання доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, на думку слідчого судді матеріали судового провадження за клопотанням слідчого дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Разом з тим, встановивши зазначені обставини, суд не навів в ухвалі достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, не обґрунтував належним чином наявність обставин продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).
Суд першої інстанції вірно встановив, що існують ризики заявлені у клопотанні слідчого, проте вони мають незначний ступінь небезпеки, про що свідчать ті обставини, що ОСОБА_6 має постійне місце мешкання та зареєстрований в м. Києві, раніше не судимий, має батьків, характеризується позитивно. Окрім цього, ОСОБА_6 має захворювання серця та потребує подальшого обстеження та лікування, які неможливо проводити в умовах СІЗО. При цьому, з урахуванням мінімальних ризиків, оскільки більшість процесуальних дій органами досудового розслідування вже проведена, тривалості досудового розслідування та наявності доказів причетності підозрюваного ОСОБА_6 до злочину, передбаченого ст. 257 КК України, суд обмежився лише посиланням на законодавчі норми кримінального процесуального закону та продовжив підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, належним чином не обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року).
Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v.Moldova п. 58).
Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).
Отже, з урахуванням вказаних обставин, рішення про продовження щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України, тривалого строку тримання під вартою є недостатньо вмотивованим.
Крім цього, обгрунтовуючи необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою без визначення розміру застави суд навів мотиви, які не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зазначивши, що суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
В той же час, виходячи зі змісту повідомленої ОСОБА_6 підозри, йому інкримінується вчинення у складі організованої ОСОБА_12 банди розвідувальних заходів (збір інформації, обіцянку переховувати предмети здобуті злочинним шляхом). Тобто, ОСОБА_14 не підозрюється у спричиненні загибелі людини чи застосуванні фізичного насильства, у зв'язку з чим не застосування слідчим суддею у даному випадку альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не відповідає змісту ч.4 ст.183 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про те, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім безальтернативного тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, є необгрунтованим.
За наведеного, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що на даний час висновки слідчого судді про необхідність подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою не відповідають завданням кримінального провадження.
Виходячи з викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
З огляду на обгрунтованість підозри у причетності ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину, існуючі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування забезпечити його дієвість не зможе запобіжний захід у вигляді особистої поруки, як про те просить сторона захисту, а зможе застосування до підозрюваного більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною підозрюваному цілодобово залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання колегії суддів, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу ГУ ДБР в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,до 28 серпня 2020 року включно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Другого слідчого відділу ГУ ДБР в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 про продовження ОСОБА_6 , строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому до 28 серпня 2020 року включно цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із свого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії обов'язків покладених судом до 28 серпня 2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3702/2020
Категорія: ст. 199 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_15
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1