31 липня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Мороза В.П.
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Мороза Віктора Павловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 21 січня 2020 року приблизно о 15.32 годин в м. Києві по вул. Кільцева дорога навпроти вул. Верховинна, 68, керував автомобілем «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно з постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31 серпня 2018 року державного виконавця Солом'янського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Мороз В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Як вказує захисник в апеляційній скарзі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на те, що адвокатом Морозом В.П. в інтересах ОСОБА_1 було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, 10 березня 2020 року ним за допомогою електронної пошти «mail.gov.ua» було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 19 березня 2020 року о 09 год. 30 хв. У тексті даного документу викладено прохання відкласти розгляд справи та повідомити адвоката Мороза В.П. про наступну дату судового засідання. Однак, про те, що судове засідання призначено на 13 квітня 2020 року адвоката та ОСОБА_1 повідомлено не було.
Також захисник звертає увагу на те, що місцевим судом не було враховано те, що адміністративний матеріал оформлений неналежним чином та не містить доказів, які б підтверджували, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП. В оскаржуваній постанові суду відсутні посилання на докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 21 січня 2020 року приблизно о 15.32 годин, в м. Києві, по вул. Кільцева дорога, навпроти вул. Верховинна, 68, керував автомобілем «БМВ», будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, згідно з постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31 серпня 2018 року державного виконавця Солом'янського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять жодних документів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, працівником правоохоронних органів, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не долучено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31 серпня 2018 року державного виконавця Солом'янського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, а також у суду були відсутні відомості про те, у межах якого виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 складено постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
В свою чергу, як наголошує захисник, в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
На переконання захисника, фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та нові докази, отримані під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані не у повному обсязі.
Так, матеріали справи не містять жодних даних про виклик ОСОБА_1 або його захисника для розгляду протоколу про адміністративні правопорушення на 13 квітня 2020 року, про що обґрунтовано посилається захисник в апеляційній скарзі, і вказані обставини призвели до того, що під час розгляду справи в суді першої інстанції залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для постановлення законного судового рішення.
Під час апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
При цьому, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Однак, будь-які докази про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, матеріали справи не містять.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 080768 від 21 січня 2020 року, складеного щодо ОСОБА_1 , 21 січня 2020 року о 15.32 год. по вул. Кільцева дорога, навпроти вул. Верховинна, 68, в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, маючи постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 31 серпня 2018 року ВП № 33955987 Солом'янське ВДВС, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП (ас. 1).
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції не зазначив жодного доказу на підтвердження такого висновку.
В матеріалах справи наявна копія постанови старшого державного виконавця Солом'янського районного ВДВС м. Києва від 31 серпня 2018 року, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 2601\12926 від 21 серпня 2012 року (ас. 2).
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови, хоча згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду з метою перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним судом направлено запит до Солом'янського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання будь-яких відомостей щодо направлення та вручення ОСОБА_1 копії постанови від 31 серпня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
Згідно з листом Солом'янським РВДВС ГТУЮ 6 вересня 2018 року поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1 останньому направлено копію постанові від 31 серпня 2018 року. У подальшому виконавче провадження 25 вересня 2018 року передано до Оболонського РВДВС ГТУЮ (ас. 42-44).
Однак, відповідно до листа Оболонського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції від 29 липня 2020 року, копії документів надіслання та вручення вищевказаної постанови у матеріалах ВП № 33955987 відсутні (ас. 66-68).
З огляд на викладене, будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб був повідомлений про прийняте щодо нього рішення та встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, матеріали справи не містять, а, навпаки, підтверджуються доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не знав про встановлення щодо нього таких обмежень.
За наведених обставин, апеляційний суд доходить висновку про недоведеною наявність в діях ОСОБА_1 такої обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, як вини у форму умислу, а отже, у діях останнього відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає до скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Мороза Віктора Павловича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст.126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва