30 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2015 задоволено клопотання старшого слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на вилучені в ході огляду місця події 19.11.2015 ноутбук марки "Acer Aspire" та планшет марки "Samsung SM-T211" IMEI351. НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, та повернути йому арештоване майно.
Апелянт зазначав, що належні йому на праві власності ноутбук та планшет вилучено слідчим із порушенням вимог КПК України, та у подальшому незаконно використано конфіденційну інформацію, яка містилась на вказаних комп'ютерних пристроях.
Слідчий подав клопотання про арешт майна з порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки звернувся з відповідним клопотанням лише через 20 днів з моменту вилучення майна.
Відповідно до довідки Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2020 та листа голови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2020, вих. №424/20-Вих/1-кс/18376/2015/КК206, матеріали судового провадження № 761/37055/15-к (1-кс/761/18376/2015) за клопотанням старшого слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12015100100013877 про арешт майна, знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100100013877, в межах якого накладено арешт на майно ОСОБА_6 , закінчено, та на даний час триває судовий розгляд вказаного кримінального провадження в Шевченківському районному суді міста Києва. У зв'язку з наведеним, прокурор вважав, що питання щодо скасування арешту майна ОСОБА_6 повинно вирішуватись судом першої інстанції в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , який при вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження наполягав на тому, що строк апеляційного оскарження ним пропущено з поважних причин; дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для поновлення ОСОБА_6 строку апеляційного оскарження відсутні, та апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт зазначав, що клопотання слідчого розглянуто без його повідомлення, та копію оскаржуваної ухвали йому не вручено. При цьому, апелянтом не вказано дату, коли йому стало відомо про постановлення слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ухвали від 11.12.2015 про арешт майна.
Згідно положень ч. 7 ст. 173 КПК України (у редакції від 13.04.2013 № 4651-VI із змінами, внесеними згідно із Законом №314- VIІ від 23.05.2013), копія ухвали про арешт майна надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Разом з тим, ОСОБА_6 не надано доказів того, що ухвалу слідчого судді від 11.12.2015 постановлено без його виклику, а також даних про недотримання слідчим суддею вимог ч. 7 ст. 173 КПК України (у редакції від 13.04.2013 № 4651-VI із змінами, внесеними згідно із Законом №314- VIІ від 23.05.2013) щодо вручення власнику майна копії оскаржуваної ухвали у строк не пізніше наступного дня.
Враховуючи відсутність матеріалів судового провадження №761/37055/15 у зв'язку із їх знищенням, колегія суддів позбавлена можливості перевірити вищенаведені обставини та впевнитись у необізнаності власника майна упродовж більше ніж 4 роки про постановлення слідчим суддею ухвали про арешт майна.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99, рішення від 14 жовтня 2003 року), відповідно до яких, сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні в справі «Пономарьов проти України» Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року зроблено висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Беручи до уваги конкретні обставини справи, значний проміжок часу, який сплинув з часу постановлення оскаржуваної ухвали від 11.12.2015, колегія суддів у даному випадку вважає, що апелянтом не наведено належних обставин, за яких він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 376, 395, 399, 418 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року, - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3