ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 серпня 2020 року м. Київ № 826/6161/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання позивача про поновлення провадження у справі та витребування доказів
за позовом ОСОБА_1
до третя особаМіністерства закордонних справ України Служба безпеки України
про поновлення на роботі,
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України, третя особа: Служба безпеки України в якому просить:
- скасувати наказ Міністерства закордонних справ України № 620-ос від 13 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту розвитку та забезпечення дипломатичної служби Міністерства закордонних справ України.
- поновити ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , Дарницький РУГУ МВС України в Києві 23.12.2004 р.) на посаді директора Департаменту розвитку та забезпечення дипломатичної служби Міністерства закордонних справ України.
- стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 квітня 2017 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6161/17.
В ході підготовчого провадження судом встановлено, що звернення позивача до суду обумовлено звільненням його із займаної посади - директора Департаменту розвитку та забезпечення дипломатичної служби Міністерства закордонних справ України.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства закордонних справ України від 13.04.2017 року № 620-ос позивача звільнено із займаної посади з підстав передбачених Законом України "Про очищення влади", а саме у відповідності до частини 3 статті 1 та частини 14 статті 5 Закону України «Про очищення влади».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року зупинено провадження у справі № 826/6161/17 до розгляду Конституційним Судом України об'єднаного конституційного провадження за конституційним поданням за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади», за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону
В подальшому позивачем подано клопотання про поновлення провадження у справі та про витребування доказів.
При вирішенні вказаних вище клопотань суд виходить з наступного.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за №2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, з дня набрання чинності нової редакції КАС України, тобто з 15.12.2017, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.
Питання поновлення провадження у справі врегульовано статтею 237 КАС України, згідно з якою провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини 1, пунктів 2, 13 частини 2, частини 3 статті 3 Закону України від 16.09.2014 року №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
25 грудня 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини 3 статті 4 Закону України «Про очищення влади» положенням статті 38, частини 2 статті 61, частини 1 статті 62 Конституції України.
Також, 20 січня 2015 року 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16.09.2014 №1682-VII Закону України «Про очищення влади».
Ухвалою від 01.04.2015 Перша колегія Конституційного Суду України об'єднала провадження за вищевказаними конституційними поданнями в одне конституційне провадження.
При цьому, станом на 19.05.2020 відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи, об'єднаної в одне конституційне провадження.
Суд зауважує, що провадження у даній справі було зупинено 27.11.2015 до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства за зверненням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади», 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», а саме до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.
Однак, рішення з цього приводу Конституційним Судом України до цього часу не прийнято.
Відповідно до частин першої, другої статті 152 Конституції України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі) закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 1997 року № 8-зп/1997).
У зазначені конституційні положення були внесено зміни Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016.
З урахуванням цих змін, за приписами частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, за чинного правового регулювання закони, інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність у визначений Конституційним Судом України день, але не раніше дня ухвалення ним рішення.
Виключенням із цього правила може бути надання нормі права ретроактивної дії у випадках пом'якшення або скасування юридичної відповідальності фізичної особи (стаття 58 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що у разі прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» за наслідками розгляду конституційного подання та конституційної скарги останні втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто, на майбутнє.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.10.2018 у справі №824/260/16-а.
У свою чергу, 17.10.2019 Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) прийнято рішення у справі «Полях та інші проти України» (заяви №№ 58812/15, 53217/16, 56099/16, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення п'яти державних службовців згідно із Законом про очищення (люстрацію) влади 2014 року.
За наслідками розгляду справи «Полях та інші проти України» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення, в тому числі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, розглядаючи справу перших трьох заявників як скаргу на тривалість внутрішнього судового розгляду, який тривав понад чотири з половиною роки на одному рівні юрисдикції, включаючи провадження в Конституційному Суді про конституційність Закону про люстрацію, ЄСПЛ констатував, що специфіку судочинства в Конституційному Суді потрібно враховувати при розгляді питання тривалості провадження у справах заявників, однак цей фактор не надає повне пояснення затримки судового розгляду в таких справах.
Як зазначив ЄСПЛ, Верховний Суд попросив терміново розглянути питання про конституційність Закону про люстрацію, a Уряд не показав, що інші нагальні справи Конституційного Суду мають перевагу. 3 липня 2017 року на рівні Конституційного Суду не відбулося ні жодних суттєвих подій, поза межами обговорень, ні переконливих пояснень того, чому встановлені законом строки розгляду зазначеного питання були перевищені.
3 огляду на вказане, ЄСПЛ дійшов висновку, що тривалість провадження у справах перших трьох заявників не може вважатися розумною, і відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів судового захисту. Він також постановив, що було порушено право трьох заявників на судовий розгляд у розумні строки.
Зважаючи, що спірні правовідносини у справі №826/6161/17 виникли у 2017 році, а отже розгляд Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ не створює об'єктивної неможливості для розгляду по суті справи, а отже суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та необхідності поновлення провадження у справі.
Крім того, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача додаткові докази у справі, а саме - довідку про середню заробітну плату; довідку про зміни посадових окладів директора департаменту Міністерства закордонних справ України з 14.04.2017.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України визначено, що справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 обіймав посаду директора Департаменту розвитку та забезпечення дипломатичної служби Міністерства закордонних справ України, а тому його посада відноситься до посад державної служби та, відповідно, у значенні Закону України «Про запобігання корупції» він входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
За змістом частини 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 6 статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи, що позивач входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у значенні Закону України «Про запобігання корупції», предмет спору, характер спірних правовідносин, обсяг доказів та предмет доказування, суд з метою повного та всебічного встановлення обставин справи вважає за необхідне призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 237, 257, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання позивача про поновлення провадження в адміністративній справі та витребування доказів - задовольнити. Поновити провадження в адміністративній справі №826/6161/17.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 08 вересня 2020 року о 10:00 год., яке відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресом: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, блок Б, зал судового засідання № 32.
4. Викликати у підготовче судове засідання учасників справи/їх представників.
5. Витребувати від відповідача довідку про середню заробітну плату позивача, складену за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (із визначенням середньоденної заробітної плати) та довідку про середню заробітну плату; довідку про зміни посадових окладів директора департаменту Міністерства закордонних справ України.
6. Копію ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Арсірій