Справа № 684/147/20
Провадження № 2/684/67/2020
іменем України
03 серпня 2020 року
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача-адвоката Куцоконь В.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування вимог вказує, що вона зареєстрована, проживає та є власником будинку АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.1992 року, виданого державним нотаріусом Старосинявської державної нотаріальної контори Кульгук Л.Д., право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За цією ж, адресою зареєстрований її син - відповідач ОСОБА_2 , однак він більше 7 років в будинку не проживає, живе зі своєю сім'єю в м. Хмельницький в найманій квартирі. Відповідач рідко навідується по місцю своєї реєстрації, останній раз був на початку березня 2019 року, він не сплачує комунальні платежі, в утримані житла участі не бере. Реєстрація сина в будинку створює перешкоди позивачу, зокрема в оформленні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а також її хвилює ситуація з листами кредиторів, що надходять на ім'я відповідача на адресу його реєстрації. На підставі наведеного, просить ОСОБА_2 визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат - Куцоконь В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки він бажає бути зареєстрованим у будинку АДРЕСА_1 , хоча фактично проживає у м.Хмельницькому із дружиною та дитиною. Щодо його не проживання за місцем реєстрації, то пояснив, що він час від часу навідував матір, приїжджав 3-4 рази у пів року, а після смерті батька у 2017 році приїжджав рідше, оскільки з матір'ю склались складні відносини, він приїжджає у с.Бабино до діда, до матері заїжджав 10.03.2019 року з дитиною, але вона його не впустила.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.02.1992 року, виданого державним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу Кульгук Л.Д., та зареєстрованого в реєстрі за №82.
Згідно реєстраційного посвідчення ХО БТІ від 12.02.1992 року, на ім'я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровано будинок АДРЕСА_2 , запис в реєстрову книгу №1, реєстр №1123.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №164902382 від 25.04.2019 року, 22.04.2019 року за №31343166 внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресо: АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.02.1992 року.
Відповідно до будинкової книги для реєстрації громадян, що проживають за адресою АДРЕСА_1 , ( ОСОБА_3 ) у вказаному житлі з 10.07.2012 року повторно зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з листа відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Старосинявської селищної ради № 96 від 04.03.2020 року, позивачу повідомлено, що зняття з реєстрації ОСОБА_2 можливе лише за рішенням суду або за його самостійного зняття з реєстрації.
Відповідно до акту від 15.03.2019 року, складеним комісією за участі заступника селищного голови Карпушина А.А., депутата селищної ради Гурина Ю.В., сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлено, що дійсно за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в м. Хмельницький.
Факт постійного непроживання та відсутності відповідача за місцем реєстрації в будинку АДРЕСА_3 більше одного року підтверджено показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Зокрема, свідок ОСОБА_6 , підтвердила факт непроживання відповідача ОСОБА_2 за вищевказаною адресою та вказала, що він після смерті батька (чоловіка позивачки) не приїзджав до будинку матері та не проживав там, хоча перешкод у користуванні житлом за місцем реєстрації йому ніхто не чинив. Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що протягом 5-6 років ОСОБА_2 не проживає у будинку з матір'ю, бо має сім'ю у м.Хмельницькому, до смерті батька приїжджав частіше, а після цього дуже рідко.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що проживає по АДРЕСА_1 з АДРЕСА_4 , тому їй відомо про те, що ОСОБА_8 не проживає у будинку АДРЕСА_1 з матір'ю, а проживає АДРЕСА_5 , з 2015 року вона бачила його всього два рази, а його дружину та сина один раз. Останній раз відповідач приїжджав до будинку навесні 2019 року та побив вікна в будинку матері.
Свідок ОСОБА_9 , яка є дружиною відповідача, суду показала, що з 2014 року вона проживає разом із чоловіком ОСОБА_2 у м.Хмельницькому, до будинку його матері вони приїжджали в гості, до смерті батька (2018 року) 3-4 рази на місяць, а після смерті батька рідше, бо мати не впускає їх до будинку, вони більше спілкуються у телефонному режимі та мати сама каже їм не приїжджати. Також вони їздять до чоловікового діда та по дорозі заїжджають до матері. Останній раз вони були у березні 2019 року, однак мати їх не впустила, вони були ввечері та бачили, що горить світло у будинку та хтось ходить, після чого виник скандал.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
В силу вимог ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому відповідно до положень ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини справи, та те, що позивач є власником спірного будинку, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у судовому засіданні доведено, що відповідач ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою в спірному будинку, не проживає у ньому більше одного року та участі у витратах по утриманню житла не приймає.
Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача за місцем реєстрації не надано, відтак судом не здобуто.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивачкою чинились перешкоди у користуванні відповідачем будинком для проживання, жодних заяв чи позовів про усунення перешкод у користування житлом відповідач не подавав, та доказів щодо цього суду не представив.
Також судом враховується, що відповідач ОСОБА_2 не заперечував того факту, що він дійсно тривалий час постійно не проживає в будинку за місцем реєстрації.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він періодично приїжджає до матері ОСОБА_10 , заїжджає в гості по дорозі до діда, до якого їздить в с.Бабино Старосинявського району, не свідчать про його проживання у спірному будинку за місцем реєстрації. Крім цього, такі пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні не підтверджені належними та допустимими доказами, а показання одного свідка ОСОБА_9 не є достатніми, та вони не узгоджуються із іншими доказами.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, що не суперечить закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
У відповідності вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір 840,80 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 280-289 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 321, 383, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житлом - будинком АДРЕСА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.02.1998 року, Старосинявським РО УМВД України в Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.