Справа № 444/1567/20
Провадження № 2-а/444/44/2020
07 серпня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Усманова З.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України в особі Львівської митниці ДФС про скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови.
24.06.2020 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 25.04.2020 року вона при спробі розрахунку банківською карткою не змогла здійснити платіжну операцію. В телефонному режимі на гарячу лінію банку їй було повідомлено, що вона знаходиться в реєстрі боржників з приводу адміністративного стягнення. Вказала, що з метою з'ясування існування такого вона звернулась до ДФС Львівської митниці, працівниками якої їй було надано копію постанови в справі про порушення митних правил №1016/20900/19 від 26 березня 2019 року більш, ніж рік після її винесення. Зазначила, що Львівською митницею ДФС 26 березня 2019 року винесено постанову в справі про порушення мною митних правил №1016/20900/19 за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначила, що те, що її не було повідомлено ні про складання протоколу, ні про винесення постанови свідчить той факт, що у постанові зазначена адреса її проживання як АДРЕСА_1 , яка до неї жодного відношення не має. Вказала, що оскільки про існування протоколу та постанови їй до 25.04.2020 року не було відомо взагалі, тому в десятиденний термін з моменту її винесення вона не могла її оскаржити, а також враховуючи період карантину, вона просить поновити строк на оскарження, як такий, що пропущено з поважних причин. Зазначила, що відповідач зазначає у постанові, що листом Львівської митниці ДФС N22400/10/13-70-73/62 її викликали для дачі пояснень, проте, як зазначалось вище вона жодних листів, протоколів та постанови не отримувала взагалі. Вказала, що нею автомобіль ввезено відповідно на території України з метою особистого користування, а відповідно до положень ч. 3 ст. 470 МК України передбачено відповідальність тільки за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем. Зазначила, що в порушення ч.5 ст. 494 МК України їй не було роз'яснено права, передбачені ст.498 МК України та позбавлено можливості скористатися правами; в порушення ч.8 ст.494 МК України протокол їй не було направлено протягом трьох робочих днів, як передбачає закон, що є грубим порушенням її прав. Вказала, що посадовими особами під час складення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення допущено наступні порушення вимог закону, зокрема: в порушення вимог ч.3 ст.509 МК України її не викликали повісткою чи телефонограмою для надання пояснень у справі; виходячи зі змісту самої постанови, не вбачається, що посадовими особами дотримано вимог ст.510 МК України, не витребовувались документи, а дані із АСМО «Інспектор ЄАІС ДФС ґрунтуються тільки на словах посадової особи, але аж ніяк не на документальній довідці, виписці та письмовій інформації витребуваній, отриманій та долученій до справи у встановленому законом порядку, оскільки постанова не містить посилань на ці документи. Зазначила, що також в порядку ст. 521 МК України їй не було запропоновано компроміс у справі, що є грубим порушенням її прав. Вказала, що її не було повідомлено про час та місце розгляду справи, в порушення приписів ст. 526 МК України, постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу прийнято у відсутність особи, яка притягається до відповідальності. Просила поновити термін на оскарження; визнати незаконною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 26 березня 2019 року в справі №1016/20900/19 про порушення нею митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Відповідач не подав відзив на позов.
Позивач в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, однак подала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності, позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання відповідно до вимог ст. 268 КАС України шляхом направлення тексту повістки на електронну пошту, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання з допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Позивач в позовній заяві просила поновити термін на оскарження постанови.
Відповідно до ч.4 ст. 529 Митного кодексу України скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.
Оскаржувана постанова винесена 26 березня 2019 року, строк на подання позовної заяви щодо її оскарження відповідно до ч.2 ст.286 КАС України десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній на час подання даного позову) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач вказує, що 25.04.2020 року вона при спробі розрахунку банківською карткою не змогла здійснити платіжну операцію. В телефонному режимі на гарячу лінію банку їй було повідомлено, що вона знаходиться в реєстрі боржників з приводу адміністративного стягнення. Вказала, що з метою з'ясування існування такого вона звернулась до ДФС Львівської митниці, працівниками якої їй було надано копію постанови в справі про порушення митних правил №1016/20900/19 від 26 березня 2019 року більш, ніж рік після її винесення. Їй не було відомо про винесення постанови, оскільки така приймалася без її участі, її не було повідомлено ні про складання протоколу, ні про винесення постанови, про що свідчить той факт, що у постанові зазначена адреса її проживання як АДРЕСА_1 , яка до неї жодного відношення не має. Вказала, що оскільки про існування протоколу та постанови їй до 25.04.2020 року не було відомо взагалі, тому в десятиденний термін з моменту її винесення вона не могла її оскаржити, а також враховуючи період карантину, вона просить поновити строк на оскарження, як такий, що пропущено з поважних причин.
За таких обставин, враховуючи поважність причин пропуску строку на подання позову про оскарження оспорюваної постанови, а також положення п.3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній на час подання даного позову), даний строк потрібно поновити.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 26 березня 2019 року відносно позивача Державною фіскальною службою України в особі Львівської митниці ДФС була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Фабула правопорушення:за результатами перевірки інформаційних ресурсів АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДМС України щодо невивезених за межі митної території України транспортних засобів на іноземній реєстрації було встановлено, що ОСОБА_1 04.03.2018 року через митний пост Краковець митниці каналом позначеним символами зеленого кольору було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки Volkswagen VIN НОМЕР_1 p.н. НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 25.02.2019 року. У постанові вказано, що листом позивачку викликано до Львівської митниці ДФС для надання пояснень та для участі у складені в її відношенні протоколу про порушення митних правил; станом на 25.02.2019 року позивачка до митниці не прибула та відповідних пояснень не надала. Зазначено, що ОСОБА_1 станом на 25.02.2019 року перевищила більш, ніж на 10 діб строк доставки товару - автомобіля, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України). Постановлено ОСОБА_1 визнати винною у вчинення порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.470 МК України (в редакції, чинній на час вчинення діяння) перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч.1 ст.381 МК України громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Твердження позивача про те, що нею автомобіль ввезено відповідно на територію України з метою особистого користування, а відповідно до положень ч. 3 ст. 470 МК України передбачено відповідальність тільки за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, спростовується положеннями п.57 ч.1 ст.4 МК України, відповідно до яких товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Разом з тим, позивач зазначає, що її не повідомляли про розгляд справи про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, розгляд справи проведено за її відсутності, їй не надсилали копії постанови.
Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Як вбачається із копії постанови Львівської митниці ДФС від 26 березня 2019 року в справі №1016/20900/19, адресою позивачки вказано вул. Івана Хрестителя, 78, м. Яворів АДРЕСА_1 області, однак позивачка вказує, що ця адреса не має до неї жодного відношення, та зазначає своєю адресою м. Жовква, вул. Я.Мудрого, 43, Львівська область.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, виконання ним вимог ст. 525, 526 МК України, не спростував тверджень позивача щодо неправомірності винесення такої.
Відсутність належних та допустимих доказів правопорушення не дає можливості прийти до висновку про те, що позивач допустив порушення митних правил.
За таких обставин факт вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є недоведеним.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні не діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувану постанову слід визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Оскаржувана постанова така, що прийнята не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 470, 525, 526, 531 МК України суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про оскарження постанови Львівської митниці ДФС від 26 березня 2019 року в справі №1016/20900/19 про порушення нею митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України в особі Львівської митниці ДФС про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 26 березня 2019 року в справі №1016/20900/19 про порушення ОСОБА_1 митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.
За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Оприск З. Л.