ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2020 року м. Київ № 640/11476/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), в розмірі 369 370,46 грн, в тому числі, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 200 826,36 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 168 544,10 грн; зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) списати податковий борг ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в розмірі 369 370,46 грн, в тому числі, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 200 826,36 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 168 544,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що строк стягнення податкового боргу, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України, закінчився. Відтак, податковий борг фактично має статус безнадійного, а тому повинен бути автоматично списаний контролюючим органом.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що підстави для визнання податкового боргу позивача безнадійним та його списання відсутні.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Заявою від 18.03.2019 позивач звернувся до податкового органу про визнання боргу в розмірі 378 230,16 грн безнадійним у зв'язку з закінченням строку давності та списання такого боргу.
Листом від 27.03.2019 № 4166/11/26-15-17-03-18 ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що станом на 27.03.2019 згідно з даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу платника податків ОСОБА_1 обліковуються податковий борг у сумі 378 230,46 грн, у т.ч. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) - 200 826,36 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 11010500) - 168 544,10 грн. Відповідно до п.101.5 ст. 101 ПК України списання безнадійного податкового боргу здійснюється щоквартально згідно з Порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Повторно представник позивача звернувся до відповідача про визнання податковий борг безнадійним та списання.
Листом від 28.05.2019 № 65423/П/26-15-17-03-18 контролюючий орган надав відповідь ідентичну відповіді у листі від 27.03.2019 № 4166/11/26-15-17-03-18.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України ).
Відповідно до положень п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Нормами п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
При цьому, п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, визначає, що під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, (п. п. 101.2.3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Так, строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України, згідно норм п. 102.4 якої, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577.
Підпункт 3 пункту 2.1 Порядку № 577, передбачає, що під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Порядку № 577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Згідно з п. п. 4.3-4.5 Порядку № 577, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
З урахуванням наведеного, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності тривалістю 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, вважається безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та, відповідно, підлягає списанню, яке здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 4 вересня 2018 року (справа № 813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа № 0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18).
Відповідач зазначає, що відповідно до даних ІС «Податковий блок» у 2012 році ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт від 14.11.2012 № 5237/17-2480110059, прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000011720, № 0000021720, № 0000031720.
З листа відповідача від 27.09.2018 № 56370/П/26-15-17-03-27 убачається, що податковий борг у розмірі 369 370,46 грн виник 29.08.2014 внаслідок несплати грошових зобов'язань відповідно до податкових повідомлень-рішень від 04.01.2013 № 0000031720 та № 0000011720.
За таких обставин, станом на час звернення позивача з даним позовом несплачене податкове зобов'язання набуло статусу безнадійного податкового боргу, тому вказаний податковий борг позивача за спливом строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, мав бути визнаний безнадійним та списаним відповідно до вимог статті 101 ПК України та згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків.
Є виключення, згідно п. п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, яке в сукупності із п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, вказує на те, що податковий борг платника податків не може вважатись "безнадійним", у разі стягнення за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, а тому, відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом. Так, невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов'язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу.
На противагу зазначеному, податковий орган не надав будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи по стягненню податкового боргу з позивача саме до спливу строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.
Таким чином, бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 є протиправною.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відтак, з огляду про те, що борг позивача є безнадійним, бездіяльність відповідача щодо списання податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, тому зобов'язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 , в розмірі 369 370,46 грн, в тому числі, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 200 826,36 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 168 544,10 грн.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві списати податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 369 370,46 грн, в тому числі, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 200 826,36 грн та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 168 544,10 грн.
4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко