07 серпня 2020 року Справа № 580/141/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді - Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 580/141/20
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв ухвалу.
06.07.2020 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Черкаського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до якої заявник просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2020;
- у випадку не подання звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2 штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 адміністративний позов задоволено повністю: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % основного розміру призначеної пенсії та відмови у проведенні перерахунку пенсії, виходячи з 90 % основного розміру пенсії протиправними; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити, починаючи з 01.01.2018 і до 31.12.2019, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням сплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп (а.с.93-95).
13.04.2020 Черкаським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи (довідковий лист до справи).
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду у справі № 580/141/20, що набрало законної сили 24.03.2020, відповідач у добровільному порядку не виконує, причини невиконання не пояснює, законні вимоги державного виконавця ігнорує, тому, на думку заявника, наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Вирішуючи заяву, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено обов'язковість розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача у письмовому провадженні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ці норми кореспондують положенням підпункту «ґ» пункту 4 частини 1 статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, що може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а (ЄДРСР 75631426).
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» (відповідно до чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України, станом на час звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю, врегульоване статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України) від 13.03.2017 № 3 зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі. Наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду 10.12.2018 у справі №807/2358/15 (ЄДРСР 78496144) та ухвалі від 17.10.2019 у справі № 826/12592/14 (ЄДРСР 85033347).
Суд зазначає, що під час розгляду справи клопотань про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду позивач не заявляв, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, тому похідна вимога про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2 штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є необґрунтованою та безпідставною у зв'язку з чим задоволенню не належить, позаяк суд не може приймати рішення на майбутнє.
Судовий контроль за виконанням рішення суду після його прийняття здійснюється судом шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку, передбаченому статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відповідною заявою позивача з дотриманням строку її подання та процесуальної форми. Така заява від позивача у встановлені строки суду не надходила.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, а тому у задоволенні заяви про встановлення судового контролю та накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу належить відмовити.
Керуючись статтями 5, 241, 243, 245, 248, 256, 370, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 580/141/20.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В. Трофімова