06 серпня 2020 року справа № 580/1082/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
29.03.2019 Головне управління Національної поліції в Черкаській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача кошти в рахунок відшкодування збитків:
- по рішенню господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №925/282/17 в розмірі 130966, 74 грн збитків, 2271,30 грн пені, 243,35 грн 3% річних та витрат по сплаті судового збору у розмірі 6039,69 грн;
- по рішенню господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №925/608/17 в розмірі 88219, 60 грн збитків за перевищення договірного обсягу природного газу, 7038, 98 грн пені, 812,19 грн 3% річних та судового збору 1477,57 грн;
- за апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року у справі №925/282/17 сплаченого судового збору в розмірі 6643,65 грн (платіжне доручення №1125; платіжне доручення № 1344) та за касаційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 24 травня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року сплаченого судового збору в розмірі 7248, 00 грн (платіжне доручення № 2145);
- за апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року у справі №925/608/17 сплаченого судового збору в розмірі 6878,27 грн (платіжне доручення №1248; платіжне доручення № 1704) та за касаційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 13 червня 2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2017 року сплаченого судового збору в розмірі 7503,56 грн (платіжне доручення №2144), всього - 265336,86 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
За результатами касаційного перегляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.04.2020 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 30.10.2019 у справі №580/1082/19, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
16.04.2020 дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незабезпечення контролю за обсягами споживання природного газу працівниками управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 призвело до перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу. Так, в період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року (до моменту укладання договору на 2017 рік) ТОВ «Газпостач-Черкаси» здійснювало постачання природного газу без договірних відносин з позивачем, що є грубим порушенням фінансової дисципліни, а відповідачі не вчиняли жодних заходів щодо мінімізації споживання природного газу в періоді, коли не було укладено договору на 2017 рік. Обставини щодо перевищення позивачем споживання природного газу у період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року встановлені рішеннями господарського суду, в результаті чого позивач поніс збитки на загальну суму 265336,86 грн, які просить суд стягнути в порядку регресу солідарно з відповідачів у відповідності до вимог статті 1191 Цивільного кодексу України.
06.05.2020 позивачем подано до суду пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.04.2020. Позивач зазначає, що відповідачі допустили порушення фінансово-господарської діяльності, тобто невчасне укладання договору про закупівлю природного газу та незабезпечення контролю за дотриманням лімітів споживання природного газу сталось внаслідок неналежного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків ОСОБА_2 та неналежного контролю за виконанням покладених на УЛМТЗ завдань та функцій з боку керівника УЛМТЗ ГУНП ОСОБА_1 .
Зважаючи на обов'язок здійснювати контроль за виконанням договірних зобов'язань, відповідачі повинні були готувати інформаційні листи з пропозиціями заходів впливу на структурні підрозділи ГУНП в частині використання газу та повідомленням ризиків за перевищення підтвердженого обсягу природного газу, в тому числі аж до повного припинення (обмеження) власного газопостачання. Власне газопостачання контролюється відповідно до показників газових лічильників, і такий контроль був покладений на відповідачів відповідно до їх функціональних обов'язків та положення про УЛМТЗ ГУНП.
06.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог та зазначають, що станом на вересень 2017 року посадових та функціональних обов'язків керівника та заступника керівника УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області не існувало, що підтверджується висновком службового розслідування, затвердженим 04.09.2017, та довідкою начальника СВА ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , складеною в липні 2017 року. Відсутність посадових функціональних обов'язків працівників УЛМТЗ та відсутність Положення про УЛМТЗ до 17.03.2017, що не доведено до відома відповідачів у встановленому законом порядку, вказує на відсутність винної поведінки відповідачів. Крім того, у відповідачів відсутні були будь-які механізми контролю лімітів споживання обсягів газу районним відділами управління поліції.
Враховуючи те, що процедура закупівлі природного газу 2017 року не оскаржена, не скасована, а договір укладений за її результатами виконаний та неоспорений, відповідачі не притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення Закону про закупівлі, тому їх солідарна відповідальність у вигляді відшкодування матеріальної шкоди виключається. Тендерний комітет ГУНП в Черкаській області запланував і здійснив придбання природного газу для ГУНП в Черкаській області з 10.01.2017; відтак, вжив всіх заходів для уникнення бездоговірної поставки природного газу на 2017 рік. Всупереч основним умовам проекту Договору про закупівлю природного газу, викладеним в технічній документації до оголошення №UA-2017-01-10-000972-b та всупереч пропозиції ТОВ «Газпостач-Черкаси», як переможця торгів, та звіту про результати про результати проведення процедури закупівлі №UA-2017-01-10-000972-b від 21.02.2017 - керівником ГУНП в Черкаській області укладено Договір про постачання природного газу від 13.02.2017 на строк, що розповсюджується на правовідносини між сторонами, що виникли від 01.02.2017. Підписантом вказаних договорів є керівник ГУНП в Черкаській області, а тому відповідальність за виконання цих правочинів не може бути покладена на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідачі стверджують, що на них не покладено повної матеріальної відповідальності, що виключає можливість відшкодування завданих збитків. Матеріалами справи не встановлено вини та причинного зв'язку між поведінкою відповідачів і настанням шкоди.
Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
11 жовтня 2016 року ГУНП в Черкаській області укладено договір №16/0628/415/16 з ТОВ «Газпостач-Черкаси» щодо постачання природного газу, як із переможцем торгів, за рішенням тендерного комітету ГУНП в Черкаській області від 22 вересня 2016 року №22. Відповідно до Розділу І та Розділу II договору №16/0628/415/16 з ТОВ «Газпостач-Черкаси» місячні обсяги та зміна ціни природного газу регулюються додатковими угодами між 04.09.2017 та довідкою
До вказаного договору №16/0628/415/16 внесено зміни в частині продовження строку дії договору на початок наступного року (відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі») в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, додатковою угодою від 31 грудня 2016 року № 20170101.
В зв'язку з продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, на початку 2017 року було укладено додаткову угоду від 05 січня 2017 року №20170102 на суму 191717,52 грн. ГУНП в Черкаській області виконано вказані договірні зобов'язання, включаючи додаткові угоди.
10 січня 2017 року ГУНП в Черкаській області розпочато процес проведення процедури закупівлі природного газу та 13 лютого 2017 року укладено договір на постачання природного газу із переможцем конкурсу ТОВ «Газпостач-Черкаси».
24 травня 2017 року господарським судом Черкаської області винесено рішення у справі №925/282/17, яким стягнуто з ГУНП в Черкаській області 269163,90 грн боргу; 130966,74 грн збитків; 227,30 грн пені; 243,35 грн - 3% річних та 6039,69 грн витрат по сплаті судового збору на користь ТОВ «Газпостач-Черкаси».
13 червня 2017 року господарським судом Черкаської області винесено рішення у справі №925/608/17, яким стягнуто з ГУНП в Черкаській області на користь ТОВ «Газпостач-Черкаси» 88219,60 грн збитків за перевищення договірного обсягу природного газу, 7038,94 грн пені, 812, 19 грн 3% річних та 1471, 57 грн судового збору. ГУНП в Черкаській області, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями суду, подано апеляційні скарги, за подання яких сплачено судовий збір в розмірі 6878,27 грн (платіжне доручення № 1248; платіжне доручення № 1704).
За результатами розгляду вказаних господарських справ №925/608/17 та №925/282/17 сектором правового забезпечення ГУНП в Черкаській області доповідними записками від 23 червня 2017 року №539/26/02-2017 та від 27 червня 2017 року №547/26/02-2017 поінформовано керівника ГУНП в Черкаській області про те, що прийняття таких рішень стало можливим внаслідок порушення фінансово-господарської діяльності з боку окремих працівників управління логістики та матеріально- технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області (далі - УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області).
Наказом ГУНП в Черкаській області від 04 липня 2017 року № 1746 призначено службове розслідування за фактами порушення працівниками УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області фінансово-господарської діяльності, що призвели до значних матеріальних збитків за результатами якого 04 вересня 2017 року затверджено відповідний висновок.
В рамках службового розслідування сектором внутрішнього аудиту ГУНП в Черкаській області проведено перевірку фактів, викладених в доповідних записках від 23 червня 2017 року №539/26/02-2017, від 27 червня 2017 року № 547/26/02-2017, та встановлено невиконання працівниками управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завдань та функцій, через незабезпечення контролю за обсягами споживання природного газу, що призвело до перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу, оскільки в період з 11 січня 2017 року по 13 лютого 2017 року (до моменту укладання договору на 2017 рік) ТОВ «Газпостач-Черкаси» здійснювало постачання природного газу без договірних відносин з позивачем, що є грубим порушенням фінансової дисципліни. Відповідачі не вчиняли жодних заходів щодо мінімізації споживання природного газу в періоді, коли не було укладено такого договору на 2017 рік. Вищевказані обставини щодо перевищення Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області обсягів споживання природного газу у вказаний період встановленні рішеннями господарського суду, в результаті чого позивач поніс збитки в сумі 265336,86 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Судом встановлено, що за рішеннями господарських судів з позивача стягнуто збитки за січень, березень 2017 року за споживання позадоговірного обсягу природного газу.
Предметом судового спору у цій справі є відшкодування збитків, завданих державі, шляхом стягнення з відповідачів на користь Головного управління Національної поліції в Черкаській області грошових коштів за вказаними рішеннями судів.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення №243/95-ВР).
До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов'язані (абзац 3 пункту 1 розділу "Загальні положення" Положення №243/95-ВР).
Таким чином, матеріальна відповідальність військовослужбовців, осіб рядового та начальницького, складу, а також осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України врегулювалась Положенням №243/95-ВР, яке втратило чинність 31 жовтня 2019 року з набранням чинності Закону України від 03 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Пунктом 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
У цій справі спірний період стосується січня - квітня 2017 року, тому Положенням №243/95-ВР регулювалися питання матеріальної відповідальності поліцейських.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Зі змісту пункту 3 розділу І Положення №243/95-ВР вбачається, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід мати на увазі втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати (п. 4 Постанови Верховного Суду України від 29.12.1992 N 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»).
Згідно з п. 8 розділу І Положення №243/95-ВР залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Положення №243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Згідно з п. 13 розділу ІІІ Положення №243/95-ВР військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України (п. 16 розділу IV Положення №243/95-ВР).
Відповідно до п. 17 розділу IV Положення №243/95-ВР у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (п. 19 розділу IV Положення №243/95-ВР).
Згідно з п. 21 розділу IV Положення №243/95-ВР у висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.
У висновку службового розслідування за фактом порушення працівниками УЛМТЗ ГУНП фінансово-господарської діяльності, затвердженого начальником ГУНП в Черкаській області Лютим В.В. 04.09.2017, встановлено порушення ведення фінансово-господарської діяльності, тобто невчасне укладення договору про постачання природного газу та незабезпечення контролю за дотриманням лімітів споживання природного газу сталось внаслідок неналежного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 , та неналежного контролю за виконанням покладених на УЛМТЗ завдань та функцій з боку керівника УЛМТЗ ГУНП ОСОБА_1 , який з 07.11.2015 по 03.04.2017 перебував на посаді начальника УЛМТЗ ГУНП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 03 квітня 2017 року, та ОСОБА_2 за період з 29 липня 2016 року по 15 серпня 2017 року матеріально-відповідальними особами, як працівники позивача, наказами ГУНП в Черкаській області не призначалися.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Черкаській області від 17.03.2017 №781 затверджено Положення про Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області (далі - УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області) (а.с. 20-23, т. 1).
Відомості про ознайомлення працівників Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області з відповідним Положенням відсутні. Відповідно до наказів ГУНП в Черкаській області від 13.02.2017 №62 о/с та від 27.02.2017 №72 о/с, у період з 13.02.2017 по 24.02.2017, та з 28.02.2017 по 31.03.2017 ОСОБА_1 перебував у черговій відпустці.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що до моменту складання вказаного Положення, починаючи з 07.11.2015 Положення про ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області та з 06.12.2016 про УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області не розроблялись та не затверджувались.
Суд зазначає, що за своїм змістом положення про структурний підрозділ є внутрішнім нормативним документом, на підставі якого організовують повсякденну діяльність структурного підрозділу, оцінюють результати роботи, складають посадові інструкції, визначають завдання, функції, права та обов'язки, відповідальність працівників.
Згідно з вимогами чинного законодавства і на основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336, з урахуванням особливостей штатного розпису, а також за наявності положень про структурні підрозділи, власник підприємства або уповноважений ним орган розробляє і затверджує посадові інструкції.
Текст посадової інструкції може включати сім розділів (п. 6 Загальних положень розд. 1 Випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик): 1) «Загальні положення»; 2) «Завдання та обов'язки»; 3) «Права»; 4) «Відповідальність»; 5) «Повинен знати»; 6) «Кваліфікаційні вимоги»; 7) «Взаємовідносини (зв'язки) за посадою».
Відповідно до Довідки начальника СВА ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 від 27.07.2017 (а.с. 24-25, т. 1), складеної за наслідками перевірки фактів, викладених в доповідних записках завідувача СПЗ ГУНП (від 23.06.2017 №539/26/02-2017, від 27.06.2017 №547/26/02-2017), до теперішнього часу на працівників УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області не розроблено посадових (функціональних) обов'язків.
В матеріалах адміністративної справи містяться посадові (функціональні) обов'язки особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, затверджені т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 09.11.2015 (а.с. 55-56, т. 1), якими, визначено функціональні обов'язки начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 . Зокрема, на нього покладено завдання проводити підсумки службової та господарської діяльності відділу, за результатами яких у межах компетенції він повинен вживати відповідних заходів реагування.
Також, в матеріалах справи наявні додаткові посадові (функціональні) обов'язки особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, затверджені т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 18.07.2016 (а.с. 57-58, т. 1), в яких визначено посадову інструкцію заступника начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 відповідно до вказаної інструкції, серед іншого, на ОСОБА_2 покладено обов'язки здійснювати контроль за дотримання лімітів споживання електричної та теплової енергії, природнього газу, водопостачання та водовідведення.
Суд критично оцінює вказані локальні нормативні акти відповідача, оскільки посадові (функціональні) обов'язки особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області розроблені за відсутності Положення про відповідний структурний підрозділ; крім того, такі посадові (функціональні) обов'язки розроблені на працівників іншого структурного підрозділу - ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області замість УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області; вказані посадові (функціональні) обов'язки особового складу ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області містять лише загальні відомості про «Завдання та обов'язки» та «Права», і не визначають відповідальність працівника відповідно до посади, яку він обіймає.
Суд також враховує, що у період з 15.07.2016 по 06.12.2016 ОСОБА_2 , перебував на посаді заступника начальника ВЛМТЗ ГУНП в Черкаській області; з 06.12.2016 по 10.02.2017 працював на посаді завідувача сектору внутрішнього аудиту ГУНП в Черкаській області.
Вказані обставини свідчать про те, що у період з 06.12.2016 по 10.02.2017 ОСОБА_2 не працював в Управлінні логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області, та не міг допустити порушення фінансово-господарської діяльності, зокрема, в частині незабезпечення контролю лімітів споживання природного газу.
Також, відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області від 27.02.2017 №72 о/с у період з 28.02.2017 по 31.03.2017, на період відпустки ОСОБА_1 , тимчасове виконання обов'язків начальника УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області покладено на ОСОБА_7 . Такі обставини ставлять під сумнів можливість заподіяння шкоди ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків у березні 2017 року.
Під час службового розслідування за фактом порушення працівниками УЛМТЗ ГУНП фінансово-господарської діяльності відповідачем не враховано: відсутність затвердженого Положення про УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області (до 17.03.2017) та посадових інструкцій його працівників станом на липень 2017 року; незайняття посади ОСОБА_2 в УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області у період з 06.12.2016 по 10.02.2017; перебування ОСОБА_1 у черговій відпустці у період з 13.02.2017 по 24.02.2017, та з 28.02.2017 по 31.03.2017 та виконання обов'язків за посадою ОСОБА_7 .
Отже, під час судового розгляду справи не підтверджено висновки службового розслідування про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчинено порушення покладених на них завдань та функцій щодо незабезпечення контролю за обсягами споживання природного газу, що призвело до перевищення обсягів споживання природного газу.
Стосовно доводів позивача про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не вчиняли жодних заходів щодо мінімізації споживання природного газу в періоді, коли не було укладено такого договору на 2017 рік, суд зазначає, що на повідомлення ПАТ «Черкасигаз» від 19.01.2017 №118 про припинення газопостачання об'єктів ГУНП в Черкаській області, ГУНП в Черкаській області було надіслано останньому лист від 20.01.2017 №57/02/31-2016 (а.с. 244, т. 1), в якому повідомлено, що станом на 20.01.2017 розпочата тендерна процедура на закупівлю природного газу на 2017 рік, яка буде завершена 30.01.2017. Дана процедура передбачає поставку газу з 10.01.2017. Оскільки ліміти природного газу по попередньому договору постачання не відповідають фактичному використанню, оплата за фактично поставлений природній газ у січні місяці 2017 року буде здійснена постачальнику, який буде визначений переможцем по результатах проведеного тендеру.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що ГУНП в Черкаській області було відомо про те, що ліміти природного газу по попередньому договору постачання не відповідають фактичному використанню; тендерна процедура закупівлі природного газу передбачала поставку і оплату газу з 10.01.2017.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що відповідачами порушено п.п. 1.2, 1.5, 1.6 Договору про постачання природного газу щодо порядку зміни заявлених обсягів споживання газу споживачем, оскільки відповідальність за виконання умов Договору покладається на юридичну особу.
Щодо діяльності тендерного комітету, суд зазначає таке.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 27.07.2016 №1306 «Про створення тендерного комітету для організації та проведення процедур закупівлі» головою тендерного комітету призначено ОСОБА_1 , згідно протоколу засідання тендерного комітету від 03.08.2016 №1 про розподіл функціональних обов'язків між членами тендерного комітету, заступником тендерного комітету призначено ОСОБА_2 .
Протоколом тендерного комітету від 03.08.2016 №1 визначено, що голова тендерного комітету здійснює загальне керівництво роботою тендерного комітету, збирає і проводить засідання тендерного комітету, підписує документацію тендерного комітету та відповідає за проведення торгів і виконання покладених на тендерний комітет функцій.
На заступника голови тендерного комітету, відповідно до Протоколу про розподіл функціональних обов'язків членів тендерного комітету, покладаються обов'язки щодо організації, розроблення тендерної документації, її перевірки на відсутність вимогам чинного законодавства, вивчення ринку товарів (робіт, послуг), оприлюднення інформації про публічні закупівлі, а також виконання обов'язків голови тендерного комітету за його відсутності.
Відповідно до пункту 7 Положення про тендерний комітет ГУ НП в Черкаській області, затвердженого наказом ГУНП в Черкаській області від 27.07.2016 №1303, комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій: планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель; здійснення вибору процедури закупівлі та її проведення; забезпечення рівних умов для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених законом; забезпечення оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівлі щодо змісту тендерної документації уразі отримання від останніх відповідних запитів; здійснення інших дій передбачених законом.
Процедура закупівлі природного газу була запланована у річному плані закупівель ГУНП в Черкаській області на 2017 рік, тому, у відповідності до чинного законодавства України, тендерний комітет ГУ НП в Черкаській області обрав процедуру закупівлі, розробив та затвердив документацію відкритих торгів.
В матеріалах адміністративної справи наявні копії документів тендерної документації. Зокрема, згідно оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2017-01-10-000972-b закупівлі природного газу ГУНП в Черкаські області (а.с. 162, т. 1), строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг «від 10 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року». Додаток 6 до тендерної документації із закупівлі природного газу ГУНП в Черкаській області містить текст проекту Договору. Згідно з п. 10.1 розділу Х проекту Договору на закупівлю природного газу, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань. Звіт про результати проведення процедури закупівлі №UA-2017-01-10-000972-b, сформований 21.02.2017 (а.с. 188, т. 1), містить пункт 7, за яким строк поставки, виконання робіт і надання послуг «від 10 січня 2017 року до 31.12.2017». Вказаний звіт за своїм змістом кореспондує із технічною документацією, та пропозицією переможця процедури.
Як вище встановлено, згідно з п. 10.1 Договору про постачання природного газу №ЧГ-17/0063-32/17 від 13.02.2017, укладеного та підписаного начальником ГУНП в Черкаській області та директором ТОВ «Газпостач-Черкаси», Договір застосовується до правовідносин, які виникли з 01.02.2017, та діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.
На думку суду, встановлені обставини справи свідчать про те, що тендерний комітет ГУНП в Черкаській області запланував придбання природного газу з 10.01.2017, та, як наслідок, вживав заходів для уникнення бездоговірної поставки газу на 2017 рік.
Статтею 38 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачена відповідальність за порушення вимог цього Закону, а саме: за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до ст. 164-14 КУпАП здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, за результатами проведеної процедури закупівлі постачання природного газу на 2017 рік не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 норм Закону України «Про публічні закупівлі», а відкриті торги із закупівлі ГУНП в Черкаській області природного газу на 2017 рік не оскаржені, є законними та повністю завершеними, виконаними обранням переможця та оприлюдненням інформації, до персональної відповідальності не притягнутий жоден із членів тендерного комітету
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки службового розслідування про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 саме умисних протиправних дій, які спричинили завдання ГУПН в Черкаській області матеріальних збитків. За вказаних обставин, відповідачі не можуть нести повну матеріальну відповідальність, згідно з п. 13 розділу ІІІ Положення №243/95-ВР.
Також, позивачем не доведено протиправну поведінку відповідачів, факт спричинення збитків та наявність взаємозв'язку між діями відповідачів та заподіяною шкодою; не обґрунтовано розмір збитків щодо кожного відповідача; не досліджено ступінь вини кожного відповідача, умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя М.А. Білоноженко