про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/2031/20
07 серпня 2020 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 через представника адвоката Островську Олесю Нектаріївну звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 18.05.2020 №1123 дск «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 02.06.2020 №124 о/с дск та наказ від 10.07.2020 № 157о/с дск про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України та стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні по 30.07.2020 включно.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, у разі заявлення позовної вимоги про стягнення суми коштів повинна самостійно визначити таку суму коштів, навести її розрахунок, у якому вказати період, за який підлягають стягненню кошти.
Натомість позивач ставить вимогу про стягнення з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в його користь грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні по 30.07.2020 включно, не вказуючи конкретної суми коштів, періоду, що є порушенням наведених вище положень процесуального закону. Крім того, зазначення ціни позову в частині майнової позовної вимоги має значення для розрахунку суми судового збору за таку позовну вимогу.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011, №3674-VI «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019, № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 гривні.
Із позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути на його користь з відповідача грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення на його користь грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. А оскільки такі вимоги мають майновий характер, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, у даному випадку, суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору за позовну вимогу про стягнення грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні, оскільки позивачем не визначена сума, яка підлягає стягненню, а також не надано обґрунтованого розрахунку такої суми.
Позивачу необхідно визначити ціну позову, надати до суду обґрунтований розрахунок розміру такого грошового забезпечення і сплатити судовий збір, у встановленому законом розмірі, який не може бути меншим 840,80 грн (тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу, що дана справа відноситься до категорії справ, для яких частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 05.08.2020 звернувся в суд з позовом про визнання протиправним та скасування, зокрема, наказів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 18.05.2020 №1123 дск «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції», від 02.06.2020 №124 о/с дск про звільнення.
У позовній заяві позивач зазначає, що лише 10.07.2020 за місцем проходження служби йому стало відомо про звільнення, проте копії оскаржуваного наказу про звільнення позивач не має. На адвокатський запит оскаржувані накази не надані.
Разом з тим, у позовній заяві позивач не зазначає, коли йому безпосередньо стало відомо про оскаржувані накази від 18.05.2020 №1123 дск «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції», від 02.06.2020 №124 о/с дск про звільнення, коли його ознайомлено з оскаржуваними наказами (у разі ознайомлення).
З огляду на те, що оскаржувані накази видані 18.05.2020 та 02.06.2020, а позивач звернувся до суду лише 05.08.2020, то ним пропущено місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України. При цьому, в позовній заяві відсутні будь-які пояснення щодо дати ознайомлення з оскаржуваними наказами, а заява про поновлення строку звернення до суду не подана. Такі обставини позбавляють суд можливості встановити поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви з визначенням ціни позову в частині майнової вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в його користь грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні з обґрунтованим розрахунком розміру такого грошового забезпечення і сплати судового збору, у встановленому законом розмірі, за цю вимогу майнового характеру з поданням до суду доказів такої сплати; а також пояснень щодо дотримання строку звернення до суду, у разі його пропуску - доказів поважності причин його пропуску та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.