про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2020 року м. Київ № 320/6632/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Київській області від 15.08.2019 №Ф-298472-50/881 про сплату боргу з ЄСВ у розмірі 23785,08 грн.
За результатом вивчення позовної заяви та приєднаних до неї документів в межах ч.1 ст.171 КАСУ, суддя дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ньому: адреси електронної пошти сторін; обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину позову, в тому числі, обставин реєстрації позивача у якості суб'єкта підприємницької діяльності та надання документів, якими підтверджено цей факт, а також взяття на облік у податковому органі як ФОП та платника ЄСВ; підстав та обставин визначення ЄСВ; порядку здійснення підприємницької діяльності; обставини подання та/або неподання звітів з ЄСВ; надання доказів про відсутність заборгованості з ЄСВ станом на момент припинення підприємницької діяльності, тобто до 14.02.2020; підстав для ненарахування та несплати ЄСВ за період до 14.02.2020; представлення суду доказів нездійснення господарської діяльності за спірний період; надання витягу з Реєстру платників податків за 2019-2020; надання копії спірної податкової вимоги; ідентифікаційного коду позивача у придатному для читання вигляді; обґрунтування порушення оспорюваним рішенням прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; надання заяви про поновлення строку звернення до суду і зазначенням причин його пропуску та представленням доказів щодо поважності таких причин; місцезнаходження оригіналів письмових доказів копії яких долучено до позовної заяви; надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Суд звертає увагу, що у поданій заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2019, в той час як до суду позовна заява надійшла 04.08.2020, тобто після спливу 6 місяців з моменту виникнення права на її оскарження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду з порушенням визначеного законом строку позовної давності, у резолютивній частині позовної заяви хоча й просить суд поновити йому строк для звернення до суду, але не обґрунтовує у позовній заяві причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав станом на лютий 2020 або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Також, частиною 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач за подання адміністративного позову не сплатив судовий збір, тому, позивачеві слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн. та надати суду оригінал квитанції.
Щодо клопотання позивача про витребування у відповідача копій звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.02.2013 по 14.02.2020, суд зазначає наступне:
відповідно до ч.1 ст.80 КАСУ, суд може витребувати докази за клопотанням учасника справи лише у разі, коли останній доведе, що не може самостійно їх надати з представленням суду підтвердження самостійного їх витребування.
Оскільки у представлених документах відсутні документальні відомості щодо самостійного забезпечення доказів позивачем, за змістом та формою клопотання не відповідає вимогам ст.80 КАСУ, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.