06 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/7851/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції у якому просив стягнути з Департаменту патрульної поліції на мою користь 15451грн. В обгрунтування позову вказує, що Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2019 №408 ОСОБА_1 на підставі проведеного службового розслідування призначеного наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.03.2019 №411 звільнено зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.12.2019 №949 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді з 02.07.2019. Згідно довідки про доходи №1471 від 09.07.2019 за березень я отримав 5 618,31 грн, за квітень 5 741,79 грн, однак відповідно відповіді на мій запит до Департаменту патрульної поліції щодо отримання публічної інформації м. Києва від 20.05.2019 № 338зі/41/5/05-2019 граничний розмір грошового забезпечення по посаді "Інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві" становив на той час 13 400, 00 грн.. З наведених вище підстав премія ОСОБА_1 за березень та квітень 2019 року повинна бути виплачена повністю на загальну суму 15451 грн. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністратвиного суду від 01.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відділом документального забезпечення суду 03.7.2020 зареєстровано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що згідно п. 5 розділу 3 Порядку за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) у зв'язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії. Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов'язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою. Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу. Враховуючи, що позивач у період з 05.03.2019 по 03.05.2019 був відсторонений від виконання своїх службових обов'язків, йому не нараховувалась та не виплачувалась премія. Отже, у зв'язку з відстороненням позивача від виконання службових обов'язків у період з 05.03.2019 по 03.05.2019 позивачу не було нараховано та не виплачувалась премія в розмірі 15842 грн.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 486 о/с від 02.07.2019 "Про особовий склад" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом №949 о/с від 04.12.2019, на виконання рішення Житомирського окружного адміністратвиного суду від 06.11.2019 №240/9665/19, скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №486 о/с від 02.07.2019 про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та поновлено на посаді з 02 липня 2019 року (а.с. 17).
Згідно довідки Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про доходи від 09.07.2019 №1471, ОСОБА_1 за березень 2019 року отримав грошове забезпечення в сумі 5618,31 грн, за квітень 2019 року- 5741,79 грн, за травень 2019 року - 12497,59 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України коштів. Предметом оскаржуння було виплата не в повному обсязі щомісячне грошове забезпечення за березень, квітень, травень у звязку з невиплатою премії за цей період. Рішенням суду від 09 січня 2020 року у справі №240/9544/19 ухвалено: позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів, - задовольнити частково. Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за травень 2019 року з урахуванням виплаченого йому грошового забезпечення за цей період. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду у справі №240/9544/19 набрало законної сили 16 квітня 2020 року.
Однак, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що новизна позовних вимог полягає у відповіді на запит до Департаменту патрульної поліції щодо отримання публічної інформації м. Києва від 20.05.2019 №338зі/41/5/05-2019, в якому вказано, що граничний розмір грошового забезпечення по посаді "інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві" у спірний період становив 13400,00 грн, а згідно довідки про доходи №1471 від 09.07.2019 за березень позивач отримав 5 618,31 грн, за квітень 5 741,79 грн. Вважає, що ОСОБА_1 за березень та квітень 2019 року повинна бути виплачена премія на загальну суму 15451 грн, зокрема за березень 2019 року - 7782 грн, квітень 2019 року - 7659грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно нори частин 1 та 2 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 (далі Постанова №988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, пп. 2 п.4 постанови №988 керівникам органів, закладів та установам Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог вказує, що премію позивачу не було виплачено за період березень-квітень 2019 року у звязку із відстороненням ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків у зв'язку із проведенням щодо нього службового розслідування наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.03.2019 №411 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".
У рішенні суду у справі №240/9544/19 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України (набрало законної сили 16.04.2020) судом встановлено: "Водночас, саме лише недотримання процедури оформлення позбавлення премії Департаментом патрульної поліції не може слугувати єдиною і безумовною підставою визнання протиправним невиплати премії позивачу та відповідно обов'язку відповідача виплатити премію, оскільки наведені порушення мають бути досліджені в сукупності із обставинами на які посилається відповідач, а саме факту відсторонення позивача від виконання службових обов'язків."
При розгляді даної адміністративної справи сторонами не надано до суду доказів скасування наказу №411 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії". Отже, наказ є чинним станом на день розгляду адміністратвиної справи.
Суд відмічає, що Наказ №411 не є предметом спору у даному позовному провадженні, а тому не досліджуються судом.
Разом з тим, суд у справі №240/9544/19 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції на його користь премії за період з березня 2019 року по квітень 2019 року. Рішення у справі набрало законної сили 16 квітня 2020 року.
Приписами ч. 2. ст. 14 Кодексу адміністратвиного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністратвиного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, відсутність у позивача права на отримання премії за березень та квітень 2019 року встановлено судовим рішенням у справі №240/9544/19.
Судом досліджено копію листа Департаменту патрульної поліції щодо отримання публічної інформації м. Києва від 20.05.2019 №338зі/41/5/05-2019 (а.с. 21), який є іншою підставою для звернення до суду з даним позовом, та встановлено наявність тексту наступного змісту: "Рекомендований граничний розмір грошового забезпечення по опосаді "інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві" становив: - з 01.02.2016 по 31.03.2016 - 8600,00 грн, - з 01.04.2016 по 31.10.2016- 8400,00 грн, - з 01.11.2016 по 31.12.2018 - 10400,00 грн, з 01.01.2019 по теперішній час - 13400,00 грн".
Отже, вказаний лист містить лише інформацію про Рекомендований граничний розмір грошового забезпечення по посаді "інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві" .
Перерахунок розміру премії за березень-квітень 2019 року з урахуванням величин, вказаних у листі від 20.05.2019 №338зі/41/5/05-2019, не є предметом спору з урахуванням викладених вище обставин.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення премії в сумі 15451грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук