04 серпня 2020 року Справа № 160/7559/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 07.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал", в якій позивач, з урахуванням уточнень від 27.07.2020 року, просить суд:
- визнати постанову приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60150009 від 25.09.2019 року протиправною та скасувати її.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 07.07.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суду від 08.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.122,123,160,161 КАС України.
4. Позивачем, в строк, визначений в ухвалі суду від 08.07.2020 року, були усунуті недоліки позовної заяви.
5. Ухвалою суду від 28.07.2020 року позивачеві ОСОБА_1 було поновлено строк звернення до суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, відкрито провадження у справі №160/7559/20 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст.262 КАС України.
6. Ухвалою суду від 28.07.2020 року також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:
- матеріали виконавчого провадження №60150009 щодо виконання виконавчого напису №4761 від 12.09.2019 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.,
- виконавчий напис №4761 від 12.09.2019 року, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.;
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2019 року прийняту приватним виконавцем Клітченко О.А. у виконавчому провадженні №60150009;
- постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.05.2020 року у виконавчому провадженні №60150009;
- відомості (інформацію) на підставі, яких саме матеріалів (документів) було відкрито відповідачем виконавче провадження №60150009 відносно позивача та інші наявні матеріали (докази) щодо суті цього спору.
7. 03.08.2020 року позивачем до суду були додані додаткові письмові пояснення по справі №160/7559/20.
8. 04.08.2020 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі №160/7559/20.
9. Також 04.08.2020 року до суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду згідно положень ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
11. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12. У відповідності до вимог ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
13. Отже, рішення у цій справі приймається судом 04.08.2020 року, тобто у межах строку, встановленого ст.ст. 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
14. Позивач зазначила, що 25.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60150009 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди. 25.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №60462212.
15. Позивач вказує, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. визначено місто Київ.
16. За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
17. При цьому, позивач зауважує, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що наданою копією паспорта позивача.
18. Окремо, позивач вказує, що у неї відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення та, яке знаходиться на території виконавчого округу міста Києва.
19. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач неправомірно виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження № 60150009 від 25.09.2019 року, у зв'язку із чим просить суд визнати її протиправною та скасувати.
20. Додатково вказала, що з 2015 року її прізвище ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 .
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
21. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
22. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказала про те, що дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виходячи з наступного.
23. У відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" - приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
24. При цьому, відповідач зауважила, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні Цивільного кодексу України.
25. Таку позицію також було підтримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
26. Відповідач зазначає, що стягувачем (ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ") було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у TOB "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", що розташований за адресою: м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б.
27. Таким чином, позивач вважає, що оскільки до нього надійшов виконавчий документ, у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м.Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання, а, отже, дії виконавця та спірні постанови є правомірними.
ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
28. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року відкрито провадження у справі №160/7559/20, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України, з урахуванням вимог статті 287 КАС України.
29. Також, цією ухвалою суду від 08.07.2020 року, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було запропоновано надати пояснення по справі №160/7559/20.
30. Станом на 04.08.2020 року від ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
31. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною був вчинений виконавчий напис №4761 щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_4 (код ОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості.
32. Згідно виконавчого напису нотаріуса за №4761 від 12.09.2019 року місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_2 .
33. ТОВ "Вердикт Капітал" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни із заявою (вх. №5452 від 24.09.2019 року) про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною за №4761 від 12.09.2019 року про стягнення із боржника ОСОБА_5 (код ОКПП НОМЕР_2 ) коштів у розмірі 50235,81 грн., за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника та у відповідності до вимог статей 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" просив відкрити виконавче провадження, зазначивши, що випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
34. До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 4761 від 12.09.2019 року та належним чином завірена копія довіреності представника стягувача.
35. Згідно поданої до приватного виконавця заяви про примусове виконання рішення, місце реєстрації позивача: АДРЕСА_3 , кв . НОМЕР_3 .
36. 25.09.2019 року на підставі вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було відкрите виконавче провадження №60150009 про стягнення з позивача на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованість в розмірі 50235,81 грн., про що була винесена постанова, на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".
37. Одночасно із цієї постановою відповідачем було винесено постанову від 25.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_5 зміни прізвища ОСОБА_5 (код ОКПП НОМЕР_2 ), як з боржника, на користь приватного виконавця основної суми винагороди за виконавчим провадженням №60150009 у розмірі 5023,58 грн., на підставі ст. 3, ч.3 ст. 40, ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження".
38. У подальшому, 27.05.2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису №4761 від 12.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_4 після зміни прізвища ОСОБА_4 (код ОКПП НОМЕР_2 ), оскільки згідно з відомостями наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, що боржник отримує дохід від особи, якою є: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ40506248).
39. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, зазначає, що в місті Києві вона не проживала та не проживає, майна там також не має, тому вважає, що спірне виконавче провадження відкрито поза межами повноважень відповідача, що відповідно є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2019 року ВП №60150009, у зв'язку із чим позивач звернулася до суду із цією позовною заявою.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
40. Спірні правовідносини між сторонами регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
41. Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.
42. Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
43. Абзацом 2 ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII встановлено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
44. Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
45. Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
46. Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
47. Частиною 2 ст.24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
48. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
49. Отже, вищенаведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
50. Дослідивши докази по справі, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що місцем проживання боржника, яким є ОСОБА_4 зміни прізвища ОСОБА_4 (код ОКПП НОМЕР_2 ) є:
АДРЕСА_6 . Згідно паспорту позивача, ОСОБА_4 , місцем її реєстрації є:
АДРЕСА_7 . Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
53. Згідно матеріалів справи, виконавче провадження № 60150009 відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №4761 від 12.09.2019 року, саме приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною.
54. Щодо посилання відповідачем у відзиві про те, що позивач є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 від 16.01.2019 року в валюті гривня в ТОВ "Вердикт Капітал", що розташоване за адресою: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5 Б, що підтверджується довідкою ТОВ "Вердикт Капітал" вих. №13856634 від 24.09.2019 року, суд зазначає про таке.
55. Відповідно до положень ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
56. Статтею 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
57. Згідно з п.3.1 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні", кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
58. Відповідно до п.7.1 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки.
59. Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов'язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів. При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.
60. Будь-яких доказів на підтвердження знаходження на рахунку НОМЕР_4 від 16.01.2019 року, відкритого в ТОВ "Вердикт Капітал", що розташоване за адресою: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5 Б, грошових коштів позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника - матеріали виконавчого провадження не містять. При цьому, належних доказів подачі такої довідки разом із заявою про примусове виконання рішення також не надано, оскільки остання відсутня в додатках до заяви.
61. Згідно із ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
62. Так, під час розгляду справи встановлено, та не заперечується відповідачем, що приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
63. Таким чином, за приписами ч.2 ст.25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївні має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.
64. Тобто, відповідач, у цьому випадку, у відповідності до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваних постанов лише у разі, якщо місцезнаходженням боржника або за місцезнаходження майна боржника є місто Київ.
65. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням майна боржника є місто Київ.
66. Також, матеріали справи не містять доказів, що на дату прийняття оскаржуваної позивачем постанови про відкриття провадження від 25.09.2019 року у приватного виконавця були підстави для прийняття до виконання виконавчого напису № 4761 виданого 12.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Гамзатовою А.А., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
67. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №826/7969/16 (адміністративне провадження №К/9901/16029/18), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
68. Суд не бере до уваги доказ приватного виконавця, лист Міністерства юстиції України за №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року, з огляду на те, що цим листом надавалась відповідь конкретній особі.
69. Згідно положень ст. 74 Кодексі адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, лист адресований іншій особі щодо запитуваної нею інформації, не може бути належним доказом у цій справі.
70. Крім того, лист Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини. У листі надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника, що також обумовлює наявність у приватного виконавця інформації про наявність таких коштів на рахунку на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що у цьому у випадку приватним виконавцем не було перевірено.
71. Також, слід відхилити посилання відповідача на Постанову Верховного Суду №905/3542/15 від 10.09.2018 року, оскільки ця постанова прийнята щодо господарських правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках боржника, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.
72. Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2019 року у справі №511/1342/17 де зазначено, що «виконавець не має обов'язку перевірити місцезнаходження боржника, що зазначив стягувач у виконавчому документі».
73. Слід зазначити, що суд при розгляді справи враховує таку думку суду. Однак, необхідною умовою розгляду справи є встановлення як і місце проживання боржника так і місце знаходження майна такого боржника.
74. Але, матеріали справи не містять належних доказів того, що як і місце проживання позивача так і місце знаходження майна позивача перебуває у виконавчому окрузі міста Києва.
75. За таких обставин, постанова про відкриття провадження №60150009 від 25.09.2019 року прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України №1404, оскільки останнім виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).
76. Таким чином, позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №60150009 від 25.09.2019 року, слід визнати протиправною та скасувати.
77. Щодо клопотання приватного виконавця про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити про таке.
78. Так, згідно матеріалів справи, в обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду відповідач зазначила, що на її думку позивач звернувся до суду із цим позовом із порушення, визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, виконавець зауважила, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 25 вересня 2019 року та направлена боржнику відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», а позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду був поданий позивачем 30.06.2020 року, тобто з пропуском строку. Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , слід залишити без розгляду.
79. Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
80. Згідно з частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
81. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
82. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
83. Слід зазначити, що предметом оскарження у цій справ є постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2019 року.
84. При цьому, у клопотанні виконавця про залишення позовної заяви без розгляду зазначено, що ним була направлена на адресу боржника, тобто позивача наразі оскаржувана нею постанова про відкриття виконавчого провадження.
85. Проте, належних доказів отримання позивачем цієї постанови від 25.09.2019 року, у передбачений законом порядку, приватним виконавцем до суду не надано.
86. У письмових поясненнях позивач зазначила, що 25.06.2020 року їй стало відомо від працівників бухгалтерії, що приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 60150009 від 27.05.2020 року. З автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) позивач дізналась, що постанову про відкриття виконавчого провадження №60150009 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. про звернення стягнення заборгованості винесено 25.09.2019 року, у зв'язку із чим 30.06.2020 року позивач направив відповідачу запит на отримання копії зазначеної постанови, однак, станом на день звернення до суду із цією позовною заявою, оскаржуваної постанови від 25.09.2019 року нею не було отримано. На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду було додано копію витягу з інформації з АСВП.
87. Згідно із статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
88. Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства, України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
89. Згідно із ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
90. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
91. Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
92. Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
93. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення пропуску строку звернення до суду є поважними, з врахуванням права особи доступу до правосуддя, що також не спростовано відповідачем, у зв'язку із чим, позивачу ухвалою суду від 28.07.2020 року було поновлено строк звернення до суду із цією позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
94. Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
95. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
96. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
97. Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
98. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
99. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
100. У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
101. Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
102. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
103. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
104. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
105. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
106. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
107. Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
108. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірності та законності прийнятого ним оскаржуваного позивачем рішення від 25.09.2019 року.
109. Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, підлягають задоволенню, у зв'язку із чим слід визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60150009 від 25.09.2019 року.
110. Щодо розподілу судових витрат.
111. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
112. Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 гривень, які, згідно положень ст. 139 КАС України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
113. Щодо витрат по підготовці до розгляду справи у розмірі 5000,00 гривень.
114. Статтею 132 КАС України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат. Так, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
115. Так, відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
116. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
117. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
118. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
119. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
120. Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
121. З аналізу вищенаведених процесуальних норм видно, що розподіл витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката адміністративним судом можливо здійснити лише за наявності сукупності доказів, якими такі витрати підтверджуються, а саме: договору про надання правничої допомоги; детального опису, часу, використаного на виконання робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
122. Так, в підтвердження понесених витрат позивачем надано копії таких документів: договір про надання юридичних послуг №25/06/03 від 25.06.2020 року, акт приймання-передачі послуг №1 до договору №25/06/03 від 25.06.2020 року, витяг з ЄДРПОУ, диплом НОМЕР_5, а також квитанцію до прибуткового ордеру №88 від 30.06.2020 року на суму 5000,00 гривень.
123. Разом із тим, аналіз змісту наданих до суду документів щодо правничої допомоги не містить детального опису робіт (наданих послуг), часу, витраченого на виконання послуг адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не містить конкретизації вартості кожного з виду робіт, що необхідно для визначення розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат.
124. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
125. Така ж правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19, яка підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
126. Аналізуючи все вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи ціну позову, та конкретні обставини справи, яка не є складною та судові засідання у якій не проводилися, а також і приймаючи до уваги, що позивачем не було надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги із зазначенням конкретизації вартості кожного з виду робіт, що необхідно для визначення розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідачів судових витрат по підготовці розгляду справи у розмірі 5000,00 гривень.
127. При прийнятті цього рішення, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
128. Керуючись статтями 241-246, 262, 284, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
129. Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити.
130. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60150009 від 25.09.2019 року.
131. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 гривень.
132. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , адреса для листування: АДРЕСА_9 , код ОКПП НОМЕР_2 ).
133. Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (02002, м.Київ, вул.Раїси Окіпної, 4а, оф.35а).
134. Третя особа: ТОВ "Вердикт Капітал" (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б, код ЄДРПОУ 36799749).
135. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
136. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
137. Повний текст рішення складено 04.08.2020 року.
Суддя В.В Ільков