29 липня 2020 року Справа 201/4985/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області в особі: Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.06.2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області в особі: Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України, у якому позивач просить суд:
- визнати дії Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича 1 батальйон 3 рота протиправними;
- визнати розмір моральної шкоди завданої незаконними діями службової особи органу державної влади Департаменту патрульної поліції у відношенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 150000, 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок);
- cтягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями службової особи органу державної влади Департаменту патрульної поліції.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2020 року у справі №201/4985/20 (2-а/201/135/2020) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
24.07.2020 матеріали адміністративного позову №201/4985/20 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 року передані на розгляд головуючому судді Юхно І.В. 24.07.2020 року.
На підставі положень частини другої статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.
За приписами частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати копію паспорта громадянина України, як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Водночас, частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивач просить зокрема «визнати дії Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича 1 батальйон 3 рота протиправними», проте не зазначає, які саме дії.
Крім того позивачем визначено у якості відповідача УПП в Дніпропетровській області в особі: Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича, проте в прохальній частині позовної заяви позовну вимогу звернуто до Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича, тобто в одному випадку орган, а в іншому посадова особа.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, а також суд не може дійти висновку: до кого позивач звертає свої позовні вимоги.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі.
За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення наведеної норми в позовній заяві відсутні коди ЄДРПОУ відповідачів.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням кодів ЄДРПОУ відповідачів, а також його копії для направлення відповідачам у справі.
При цьому, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Всупереч наведеної норми до суду не було надано обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн., що заявлена позивачем до стягнення.
Отже суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з обґрунтованим розрахунком суми моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн.
Крім того згідно з частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Всупереч наведеної норми до позовної заяви не було надано доказів про сплату судового збору. Зазначино лише, що судовий збір не сплачується на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з пунктом першим статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі №597/664/18, подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019р. (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №820/5268/17).
Відповідно до частини 5 статт 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином щодо позовної вимоги про визнання дій протиправними, позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування пільг за наведених вимог по сплаті судового збору відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.
Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 840,80 грн (2102,00 * 0,4 = 840,80) за вимогу немайнового характеру.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Суд зауважує позивачеві, що відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з приписами пунктів 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В супереч наведеної норми позовна заява не містить вказаної інформації, чи інформації що такі не здійснювались.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням відповідних відомостей у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а також його копії для направлення відповідачу у справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності;
- уточненої позовної заяви з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України; з зазначенням кодів ЄДРПОУ відповідачів; крім того зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи інформації що такі не здійснювалися, та обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.
Керуючись статтями 30, 43, 46, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області в особі: Інспектора Лейтенанта Поліції Боголіба Максима Костянтиновича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Крім того відповідно до абз. 2 ч.3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно