26 червня 2020 року Справа № 160/3655/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача з відмови у зарахуванні часу проходження позивачем військової служби у лавах Радянської армії, тобто період з 25.04.1983 по 17.05.1985 (стаж 2 роки 0 місяців 22 дні), а також періоду роботи позивача з 01.12.2000 по18.03.2002 (стаж 1 рік 2 місяці 17 днів), на посаді слюсаря ремонтника з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна (правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод») до пільгового стажу, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
- скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яке оформлене у формі листа Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.01.2020 №2/03.05-17.
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 наступні періоди: з 25.04.1983 по 17.05.1985 час проходження позивачем військової служби у лавах Радянської армії (стаж 2 роки 0 місяців 22 дні); з 28.12.2000 по 18.03.2002 час роботи позивачем слюсарем ремонтником з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна, правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (стаж 1 рік 2 місяці 17 днів);
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня, коли позивачу виповнилося 55 років, тобто з 30.09.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.10.2019р. він звернувся до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах разом з всіма наявними у позивача документами згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення оформлене листом № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року. У рішенні вказано, згідно листа №2/03.05-17 від 02.01.2020р., що в пільгових довідках від 04.06.2019р. № 62/51, виданих ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» зазаначено, що професії монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій і слюсаря-ремонтника відповідають атестації згідно Пост. №82 від 28.12.1995 року. Згідно листа ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» від 25.08.2005р. №54/151, наступна атестація робочих місць була проведена у 2003 році, тому неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 28.12.2000р. по 18.03.2002р. Таким чином, пільговий стаж позивача, на дату звернення, складає: 12 років 3 місяця 16 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки вказаний вище період його роботи внесено у трудову книжку з посиланнями на підстави їх внесення. Записи містять усі необхідні відомості щодо прийому, переведення та звільнення його з роботи, як цього вимагає чинне законодавство.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що проведеною перевіркою пільгової довідки не підтверджено стаж з 01.12.2000 по18.03.2002 у період роботи на посаді слюсаря ремонтника з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна (правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»), оскільки в пільгових довідках від 04.06.2019 №62/51, виданих ПАТ«Дніпропетровський трубний завод» зазначено, що професії монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій і слюсаря-ремонтника відповідають атестації згідно Пост. №82 від 28.12.1995 року та згідно листа ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» від 25.08.2005 №54/151, наступна атестація робочих місць була проведена у 2003 році. Враховуючи, що чергова атестація підприємством проведена лише у 2003 році, законні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 28.12.2000 по 18.03.2002 відсутні. На дату звернення 08.10.2019р. за призначенням пенсії на пільгових умовах пільговий стаж складає - 12 років 3 місяця 16 днів. Зазначене не дає права на призначення пенсії відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим, оскаржуване рішення оформлене листом № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії є правомірним.
Ухвалою суду від 08.04.2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та відкрито провадження у справі, та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 929154 виданого 27.11.1997р., ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У трудовій книжці ОСОБА_1 № 8439036 від 18.05.1982р., наявні наступні записи, зокрема, у період з 01.09.1979 ио 01.03.1983 навчався на денному відділенні Дніпропетровського монтажного технікуму; з 18.05.1982 по 29.09.1982 працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3 розряду під час проходження виробничої практики у ДСУ- 102 треста «Дніпростальконструкція»; з 04.10.1982 по 30.10.1982- працював у ДСУ-102 треста «Дніпростальконструкція» дублером майстра під час проходження виробничої практики; з 01.04.1983 по 11.04.1983 працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3 розряду у Дніпропетровському спецуправлінні № 101 (ДСУ-101 треста «Дніпростальконструкція»); з 09.07.1985 по 30.12.1988 - працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3 розряду у будівельному управлінні № 6 треста «Дніпромістобуд»; з 09.01.1989 по 30.11.2000 монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3-5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна (правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»); з 01.12.2000 по 18.03.2002 слюсарем ремонтником з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна (правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»).
Також у трудовій книжці зазначено про проходження військової служби позивачем у лавах Радянської Армії у період з 25 квітня 1983 року по 17 травня 1985 року також зазначене підтверджується записом у військовому квитку МН № 4915069 від 25.04.1983 р.
Факт роботи позивача в ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», за період з 28.12.2000 по 18.03.2002, підтверджується, довідкою виданою Генеральним директором ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» Шапіро І.А. від 25.08.2005р. №54/151.
Позивачем 08.10.2019р подано до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 за пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення оформлене листом № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії. Мотивоввно тим, що в пільгових довідках від 04.06.2019р. № 62/51, виданих ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» зазаначено, що професії монтажника по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій і слюсаря-ремонтника відповідають атестації згідно Пост. №82 від 28.12.1995 року. Згідно листа ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» від 25.08.2005р. №54/151, наступна атестація робочих місць була проведена у 2003 році, тому неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 28.12.2000р. по 18.03.2002р. Таким чином пільговий стаж позивача становить 12 років 3 місяця 16 днів на дату звернення, в зв'язку з цим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області неможливо призначити позивачу пенсію за віком Список №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення»
Пунктом 16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.
Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.
Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Як слідує з матеріалів справи, згідно записів трудової книжки позивача № 8439036 від 18.05.1982р., відносно позивача наявні наступні записи, зокрема, що останній проходив військову службу у лавах Радянської армії, тобто у період з 25.04.1983 по 17.05.1985, а також період роботи позивача з 01.12.2000 по18.03.2002 на посаді слюсаря ремонтника з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна (правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»)
Факт роботи позивача в ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», за період з 28.12.2000 по 18.03.2002, підтверджується, довідкою виданою Генеральним директором ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» Шапіро І.А. від 25.08.2005р. №54/151
На підставі викладеного, оскільки позивач у період з 28.12.2000 року по 18.03.2002 року працював в ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» на посаді «слюсаря ремонтника з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду», посади яких передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому період його роботи з 28.12.2000 по 18.03.2002 має бути зарахований до пільгового стажу.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі від № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року, прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу спірних періодів, а наведені підстави судом визнано необґрунтованими.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року, прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Таким чином, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - провести виплату допомоги або відмовити у такій виплаті. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження пенсійного органу не є дискреційними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на переконання суду призначати і виплачувати пенсію на пільгових умовах з врахуванням пільгового стажу роботи є дискреційним повноваженням відповідача.
Оскільки позивачем підтверджено право на зарахування стажу роботи в ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» на посаді «слюсаря ремонтника з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду» у період з 28.12.2000 року по 18.03.2002 року, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2019 року про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача з відмови у зарахуванні часу проходження позивачем військової служби у лавах Радянської армії в період з 25.04.1983 по 17.05.1985 рр. до пільгового стажу та зобов'язання зарахувати такий період, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначений період не був предметом розгляду відповідача під час вирішення питання про призначення пільгової пенсії, що підтверджується оскаржуваним рішенням оформленим листом № 2/03.05-17 від 02.01.2020 року.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1667250206.1 від 03.04.2020 року.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, яке оформлене у формі листа Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.01.2020 №2/03.05-17.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 період роботи з 28.12.2000 по 18.03.2002 слюсарем ремонтником з ремонту металургійного обладнання основних виробничих цехів заводу 5 розряду на Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна, правонаступником якого є ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2019р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова