06 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6572/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Волинській області) про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га, надану наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від №3-3650/15-19-СГ від 24.12.2019 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов'язання повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 12.11.2019 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради, Любомльського району, Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га. Однак наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» Мосієвичу Д ОСОБА_2 . відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з відсутністю пропозиції щодо погодження Любомльської об'єднаної територіальної громади (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Позивач зауважує, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним; стаття 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не містить таких підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою як необхідність врахування позиції органу місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки у власність. За результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідач зобов'язаний був у місячний строк прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови. Позивач вважає, що відмова відповідача є необґрунтованою, в ній не зазначено жодних законних підстав для відмови, які передбачені ЗК України, оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суперечить і не ґрунтується на нормах чинного законодавства. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.13).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.16-22) відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» та керуючись рішенням колегії Держземагентства України від 14.10.2014 №2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», після звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га, ГУ Держгеокадастру у Волинській області був направлений відповідний запит до Любомльської ОТГ, на території якої знаходиться бажана земельна ділянка, щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. А саме просили перевірити бажане місце розташування земельної ділянки на відповідність затвердженому генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній і землевпорядній документації, розробленій на місцевому рівні, якими обґрунтовуються довгострокові стратегії планування та забудови територій населеного пункту і розвитку відповідної територіальної громади, а також висловити у найкоротший термін, з дня отримання запиту, позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
На вказаний запит від органу місцевого самоврядування жодної відповіді не отримано. Наказом від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ ГУ Держгеокадастру у Волинській області було відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою у зв'язку з відсутністю пропозиції щодо погодження Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, відповідачем правомірно не надано позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, на підставі поданого ним клопотання. У цьому випадку, місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Таким чином, дії Головного управління відповідають вимогам законодавства, а відтак правомірні та обґрунтовані. Крім того, розпорядження Кабінету Міністрів України 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» є обов'язковим до виконання на всій території України усіма суб'єктами суспільних відносин, оскільки не визнане Конституційним Судом України, як таке, що не відповідає Конституції України та Законам України, а тому підлягає до застосування у спірних правовідносинах. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 12.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га (а.с.6). До вказаної заяви позивач додав копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.7-8).
28.11.2019 ГУ Держгеокадастру у Волинській області звернулося до Любомльської ОТГ із запитом №18-3-0.32-8201/2-19, в якому просило перевірити бажане місце розташування земельної ділянки на відповідність затвердженому генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній і землевпорядній документації, розробленій на місцевому рівні, якими обґрунтовуються довгострокові стратегії планування та забудови територій населеного пункту і розвитку відповідної територіальної громади, а також висловити у найкоротший термін, з дня отримання запиту, позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельна ділянка може бути передана у власність (а.с.27).
Наказом від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ГУ Держгеокадастру у Волинській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Любомльської об'єднаної територіальної громади Любомльського району Волинської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: у зв'язку з відсутністю пропозиції щодо погодження Любомльської об'єднаної територіальної громади Любомльського району Волинської області щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» (а.с.28).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно із частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом «в» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Як передбачено частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Цей перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.
Таким чином, за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідач зобов'язаний був у місячний строк прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області у межах норм безоплатної приватизації. До заяви позивачем було додано: графічні матеріали, місця розташування бажаної для відведення земельної ділянки, копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.24-26).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до заяви поданий вичерпний перелік документів, встановлений ЗК України. При цьому, суд зазначає, що у наказі від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ відповідач жодних зауважень щодо поданих позивачем документів не зазначив.
Із оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ слідує, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з відсутністю пропозицій щодо погодження Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад».
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» передбачено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи із 01 лютого 2018 року забезпечити, зокрема, здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже, вказане розпорядження регламентує процедуру передачі у власність земельних ділянок за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Водночас надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із етапів передачі земельної ділянки у власність громадянам, оскільки за змістом статті 118 ЗК України порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст.186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Таким чином передача у власність земельної ділянки шляхом прийняття органом виконавчої влади відповідного рішення є завершальним етапом набуття земельної ділянки у власність громадянами і саме на вказаному етапі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р відповідач повинен отримати погодження відповідного органу місцевого самоврядування.
Відтак, посилання відповідача на відсутність погодження Любомльської ОТГ Любомльського району Волинської області на етапі вирішення питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності є безпідставним.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що стаття 118 ЗК України не містить таких підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою як необхідність врахування позиції органу місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки у власність.
Суд зауважує, що законодавцем з прийняттям вказаного розпорядження жодних змін у статтю 118 ЗК України, яка закріплює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, внесено не було.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б спростовували наявність у позивача суб'єктивного права на одержання даної земельної ділянки.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач не довів суду, що прийняте ним рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою ґрунтується на нормах чинного законодавства; воно не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки відповідач відмовив у наданні зазначеного дозволу з підстав, які не передбачені законодавством.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держеокадастру у Волинській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, надана наказом від 24.12.2019 №3-3650/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», суперечить вимогам частини сьомої статті 118 ЗК України, тобто відповідач відмовив у наданні зазначеного дозволу з підстав, які не передбачені законодавством.
Виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24 грудня 2019 року №3-3650/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання такого дозволу з врахуванням правової позиції, висловленої судом у даному рішенні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 04.05.2020 №0.0.1695927955.1 (а.с.5).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24 грудня 2019 року №3-3650/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка, буд.67, код ЄДРПОУ 39767861) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Підгородненської сільської ради (Любомльська ОТГ) Любомльського району Волинської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723383700:05:002:0483 загальною площею 48,5121 га.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка, буд.67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій