Справа № 368/657/20
2-о/368/38/20
Рішення
Іменем України
"10" липня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Приватний нотаріус ГТЮ у Київській області Кагарлицького районного територіального округу Воловенко Р.П. про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім'єю,-
Заявник звернувся до суду з даною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 з яким він проживав однією сім'єю майже із народження і до дня смерті ОСОБА_2 .
Після смерті Після смерті вітчима - ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на житловий будинок, в якому вони проживали, та на земельну ділянку, загальною площею 3, 0758 га з призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в селі Переселення Кагарлицького району Київської області. Померлий за життя заповіту не складав. Заявник є спадкоємцем четвертої черги. Однак він не може оформити спадщину так як не має підтвердження факту проживання з померлим однією сім'єю, а тому просять встановити даний факт.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник заявника заяву підтримав та просив її задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який проживав в АДРЕСА_1 .
Покійний ОСОБА_2 був чоловіком, матері заявника, ОСОБА_3 . Шлюб між ними було укладено 08.02.1989 р. Проте спільне життя у них не склалося і вони розлучилися.
Але після розлучення батьків, заявник ОСОБА_1 залишився проживати разом з вітчимом у його будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному будинку ОСОБА_1 проживає і по сьогодні.
Після смерті вітчима - ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на житловий будинок, в якому вони проживали, та на земельну ділянку, загальною площею 3, 0758 га з призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в селі Переселення Кагарлицького району Київської області.
Померлий ОСОБА_2 був заявнику фактично батьком. З померлим вони проживали однією сім'єю майже від народження заявника і по день його ОСОБА_2 , вели єдиний сімейний бюджет та підтримували відносини, як між членами родини.
16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Головного територіального управління юстиції у Київській області Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П. із заявою про прийняття спадщини, проте заявнику листом вих..№ 131/02-14 від 16 червня 2020 року було рекомендовано звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Згідно ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, діючої на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом із спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом і спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю більше 5 років.
Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд звертає увагу на таке.
Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Дане стверджується копіями свідоцтва про смерть, довідки №389 від 16.06.2020 року про прийняття спадщини шляхом спільного проживання, довідок №1073 від 12.11.2019 та №216 від 18.05.2020 року виданих Переселенською сільською радою, довідки про причину смерті, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про розірвання шлюбу, свідоцтва про народження, виписки із історії хвороби від 23.06.2008 року, довідки до акту огляду МСЕК, державного акту на землю, листа приватного нотаріуса.
А тому, суд вважає, доведеним той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, керуючись ст.209,212,213,214,215,218,256 ЦПК України, 1258, 1259, 1264 ЦК України, п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом п'яти років до часу відкриття спадщини.
Рішення набуває законної сили відповідно до ст.. 273 ЦПК України.
Рішення може бути окаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Повний текст рішення виготовлено 20.07.2020 року.
Суддя : Т.Є. Іванюта.