справа№1.380.2019.005342
06 серпня 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 21 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Вказаним рішенням суду визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні розрахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому підвищення пенсії, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано у розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.05.2018 із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити зарахування часу заслання ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі №1.380.2019.005342 повернуто скаржнику.
27.07.2020 через канцелярію суду відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення від 21.11.2019. Дана заява мотивована тим, що у рішенні суду не зазначено, з якої дати слід здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно ст. 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення", хоча у позовних вимогах позивач вказав дату з якої слід здійснити зазначений перерахунок. Просить суд ухвалити додаткове рішення в якому зазначити дату, з якої слід здійснити перерахунок стажу роботи згідно ст. 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, КАС України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті.
Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Судом з'ясовано, що у мотивувальній частині рішення суду встановлено, що відповідно до довідки №4/4-13 від 21.01.1998, виданої МВС України у Львівській області, ОСОБА_1 разом з рідними 29.08.1949 виселений із села Рогізно Яворівського району Львівської області на спецпоселення з конфіскацією майна в Амурську область, з якого звільнений 21.05.1956 року. На підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» - реабілітований з поверненням конфіскованого майна або його вартості (а.с.9).
Отже, ОСОБА_1 був примусово виселений на спецпоселення з конфіскацією майна, тобто відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" перебував у засланні, а відтак має право на зарахування часу його заслання, а саме з 29.08.1949 по 21.05.1956, у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
ОСОБА_1 є репресованою особою, яку реабілітовано, що надає йому право на підвищення призначеної пенсії відповідно до вимог п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки, з 05.05.2018 Законом №962-ХІІ розширено коло осіб, до яких можуть бути застосовано пільги передбачені Законом №962-ХІІ, у тому числі і до позивача, право на перерахунок підвищення до пенсії виникло з 05.05.2018.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» № 2325-VIII від 13.03.2018 (далі - Закон №2235) внесено ряд суттєвих змін до зазначеного Закону.
Так, серед іншого, була змінена назва закону на: «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», а також викладено в новій редакції преамбулу та ст.ст. 1, 3, 6 Закону №962-ХІІ, визнано такою, що втратила чинність Постанову Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 88).
Зміни набули чинності 05.05.2018.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення суду вказано всі обставини справи та чітко зазначено, що відповідач зобов'язаний здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано та здійснити зарахування часу заслання позивача до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог ст. 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, в пункті п'ятому резолютивної частини рішення суду від 21.11.2019, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити зарахування часу заслання ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд констатує, що в рішенні від 21.11.2019 вирішено усі позовні вимоги позивача, вирішено питання щодо наявності у останнього порушеного права, однак при вирішенні способу виконання судового рішення (здійснити зарахування часу заслання, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення») не зазначено необхідної дати такого способу, про яку просив позивач - дати набрання чинності Закону №2235, а саме : 05.05.2018.
Оскільки суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, то є підстави визначені п.2 ч.1 ст.252 КАС України для ухвалення додаткового рішення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №1.380.2019.005342 у вигляді вирішення питання щодо визначення дати здійснення зарахування часу заслання, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме з 05.05.2018 є обґрунтованими.
Керуючись статтями 242-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) здійснити зарахування часу заслання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано до стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання через суд першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст додаткового рішення складений 06.08.2020.
Суддя Коморний О.І.