Іменем України
06 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2245/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Харківського національного університету імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення 23675,60 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання,
09 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету імені Івана Кожедуба (далі - відповідач, ХНУПС) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 23 675 грн. 60 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову - (публічну) службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил з 20.07.2019 по 08.05.2020 на посаді курсанта. Відповідно до розділу II «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з ОСОБА_1 20.07.2019.
08 травня 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу коледжу наказом начальника коледжу (по стройовій частині) від 12.08.2019 № 199. Після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку. Для добровільного відшкодування витрат університетом встановлений строк 15 діб, який обчислюється від дати видання наказу про відрахування курсанта (з моменту відрахування). ОСОБА_1 ознайомився із загальним розрахунком від 20.05.2020 № 248 та зобов'язався відшкодувати кошти добровільно не пізніше 15 діб з дня дати видання наказу про відрахування, про що свідчить його особистий підпис. На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь університету не відбувається.
Ухвалою від 19 червня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 28-29).
Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала від 19 червня 2020 року надіслана на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та довідці УДМСУ в Луганській області, та отримана останнім 24 червня 2020 року, що підтверджується його особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр. 35).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Судом встановлено, що 20.07.2019 між Міністерством оборони України в особі начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних сил та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Відповідач ознайомився з умовами контракту та прийняв на себе всі зазначені в ньому зобов'язання, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у контракті (арк. спр. 7).
Наказом ТВО начальника ХНУПС від 07.05.2020 № 97 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , курсанта 1-го курсу Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних сил відраховано від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, з 08 травня 2020 року через небажання продовжувати навчання. Утримано суму у розмірі 23675,60 грн за період навчання в Військовому коледжі відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, виключено зі списків змінного складу коледжу, знято з усіх видів забезпечення, знято з котлового постачання за курсантською нормою харчування зі сніданку 08 травня 2020 року, направлено у розпорядження військового комісара Білокуракинсько-Троїцького ОРВК Луганської області для постановки на військовий облік (арк. спр. 8).
Відповідно до умов контракту від 20.07.2019, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних сил та ОСОБА_1 , у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови під подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).
Однак відповідачем взяті на себе зобов'язання належним чином не виконані, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 23675,60 грн, про що свідчать відповідні розрахунки (арк. спр. 9-15).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Саме така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З врахування позиції Верховного Суду дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до норм статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Згідно з частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3, 4 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.
Відповідно до п. 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, курсант ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (арк. спр. 7).
Як було встановлено судом, утримання відповідача у Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба здійснювалось шляхом здійснення грошового, продовольчого, речового та медичного забезпечення, а також наданням комунальних послуг та енергоносіїв.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно із Загальним розрахунком Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба від 20.05.2020 № 248 витрати на утримання відповідача становлять: по грошовому забезпеченню - 5044,13 грн; по продовольчому забезпеченню - 10078,91 грн; по речовому забезпеченню - 4236,54 грн; по медичному забезпеченню - 426,30 грн; по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 3889,72 грн. Загальна сума витрат на утримання відповідача становить 23675,60 грн (арк спр. 9).
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача суми витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Харківського національного університету імені Івана Кожедуба (місцезнаходження: 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 23675,60 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба витрати, пов'язані з утриманням, у розмірі 23675 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова