05 серпня 2020 року справа №200/671/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Сіваченка І.В., Ястребової Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника позивача Пономарьова А.О.,
представника відповідача Балдинюка М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №300/671/20-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», про визнання протиправною та скасування постанови від 20.12.2019 року про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 20.12.2019 року №ВП 60627480 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що у відповідача на виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий 02.07.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва, яким зобов'язано позивача підготувати та подати висновок відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1807834,54 грн. товариству «Метро Кеш Енд Кері Україна». Однак, з огляду на положення податкового законодавства України відсутні правові підстави для повернення платнику податків грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених у періоді з 14.04.2016 року по 31.12.2016 року. Тому постанова про накладення штрафу є протиправною.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясовувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання рішення у відведений йому строк. Тому сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження»
Крім цього, відповідальність також настає тоді, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Тобто державний виконавець мав встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
02 липня 2018 видано виконавчий лист за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 по справі № 826/11739/17, яким зобов'язано Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 322077,27 грн., а також надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1807834,54 грн. на поточний рахунок ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.28-29)
Судове рішення набрало законної сили 14 червня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі замінено боржника у виконавчих листах - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на боржника - Головне управління ДПС у Донецькій області (а.с.30-31)
18.11.2019 у виконавчому провадженні ВП №60627480 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. відкрито виконавче провадження ВП №60627480 про примусове виконання судового рішення щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 322077,27 грн., а також надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1807834,54 грн. на поточний рахунок ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. (а.с.32)
Боржнику надано строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення постанова отримана ГУ ДПС у Донецькій області 28.11.2019 року (а.с.35)
Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється відповідно ст.24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (а.с.36).
20.12.2019 року у виконавчому провадженні ВП №60627480 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - ГУ ДПС у Донецькій області в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії (а.с.37-38)
Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальністю за умисне невиконання рішення.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення постанова отримана ГУ ДПС у Донецькій області 26.12.2019 року (а.с.40)
22.01.2019 року у виконавчому провадженні ВП №60627480 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії (а.с.41-43)
Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальністю за умисне невиконання рішення.
22.01.2020 року за вих. №5503 постанову про накладення штрафу надіслано Головному управлінню ДПС у Донецькій області (а.с.44)
22.01.2020 року Центральному відділу поліції Національної поліції в Донецькій області за вих. №5541 надіслано подання державного виконавця у порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.382 КК України, в якому ставиться про вирішення питання про притягнення посадових осіб Головного управління ДПС у Донецькій області до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України (а.с.45-47)
22.01.2020 року у виконавчому провадженні ВП №60627480 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Балдинюком М.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.48-49)
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано жодної поважної причини невиконання судового рішення, а матеріали справи дають підстави для висновку, що позивач не виконував судове рішення без поважних причин.
Оцінка суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №№1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На підставі частини другої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно із статтею 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Аналіз викладеної норми свідчить, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм статті 75 Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Законом № 1404 передбачено, що державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, проводить перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та приймає відповідне рішення в рамках виконавчого провадження.
Для накладення штрафу за вищевизначених умов державний виконавець повинен перевірити, чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, чи сплив строк, визначений на виконання рішення боржником, чи є поважні причини невиконання рішення боржником.
Як свідчать матеріали справи позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.35), з неї обізнаний зі строком виконання судового рішення, надіслав відповідачу листа про виконання рішення відповідно до ст.24 Порядку №845, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року, не зазначив причини неможливості виконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк.
При цьому, статтею 24 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).
Як свідчать матеріали справи єдиною підставою невиконання судового рішення позивач визначає те, що положення податкового законодавства України не передбачають повернення платнику податків грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених у періоді з 14.04.2016 року по 31.12.2016 року. У платника податку існувало тільки право не надавати податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Тобто, з визначеного вбачається незгода позивача з рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 року, яке набрало законної сили 14.06.2018 року та яким зобов'язано позивача підготувати та подати висновок відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1807834,54 грн. товариству «Метро Кеш Енд Кері Україна» (а.с.168-170)
Між тим, відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України (…)
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, незгода з судовим рішенням не є підставою для його невиконання та не є поважною причиною для його невиконання.
Накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Оскільки причиною невиконання судового рішення позивачем зазначена незгода з цим рішенням, що не є поважною об'єктивною причиною, яка унеможливлює або значно ускладнює виконання рішення боржником та яка не залежала від його власного волевиявлення; позивачем не надано жодного доказу в підтвердження виконання судового рішення, а також доказів в підтвердження інших поважних причин невиконання судового рішення в визначений державним виконавцем строк для його виконання, - тому державним виконавцем правомірно прийнята постанова від 20.12.2019 року про накладення на Головне управління ДПС у Донецькій області штрафу у розмірі 5100 гривень відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404.
При цьому, суд також приймає до уваги, що боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення , не звертався з заявами про зміну способу, порядку виконання судового рішення чи його роз'яснення тощо.
З огляду на зазначене суд не приймає доводи апелянта, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки підставою для невиконання рішення позивачем визначена незгода з цим рішенням, що також не є поважною причиною невиконання рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
В зв'язку з тим, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №300/671/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №300/671/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 серпня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено та проголошено в судовому засіданні 05 серпня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді І.В. Сіваченко
Л.В. Ястребова