20 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/93/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Філянович О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Чорнея М.Г., Попічука Р.І., Гінгуляка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та припинення державної служби, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №1-С від 13.01.2020 року щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №23-0 від 13.01.2020 року про припинення державної служби ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що не погоджується із застосованим дисциплінарним стягненням та звільненням з посади головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Позивач зазначила, що не здійснювала жодних дій, які спрямовані на пошкодження майна (камер відеоспостереження) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, а обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, не були встановлені відповідачем. Також позивач вказувала на порушення відповідачем порядку здійснення дисциплінарного провадження. Позивач зазначає, що вказані відповідачем пошкоджені камери і камери, відносно яких проведені експертні дослідження є абсолютно різними. Позивач стверджує, що під час дисциплінарного провадження не враховано відібрані пояснення інших працівників, послужний список, наявність заохочень та стягнень. Також позивач зазначає, що відповідачем не було встановлено вчинення ОСОБА_1 протиправного винного діяння та безпідставно притягнено до дисциплінарної відповідальності.
В додаткових поясненнях позивач зазначила, що наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області «Про дисциплінарну комісію» №150 від 06.05.2019 р. станом на момент здійснення щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження 20.12.2019 р. містив посилання на неактуальні та нечинні норми законодавства України, що ставить під сумнів легітимність дисциплінарної комісії. Крім того, позивач зазначила про неналежність доказів проведеної експертизи камер відеоспостереження, оскільки ФОП ОСОБА_2 не є незалежним експертом. Також позивач вказала, що звільнення з роботи, за заподіяння матеріальної шкоди, без встановлення суми такої шкоди та без підтвердження її наявності відповідними доказами є незаконним. Крім того, ОСОБА_1 зазначила про неправомірність визначення відповідачем обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність позивача, не врахував пом'якшуючих обставин та безпідставно застосував безальтернативне звільнення з посади державної служби. Також позивач вказувала на неналежність відеозаписів, на які зіслався відповідач у своїх обґрунтуваннях вини ОСОБА_1 щодо пошкодження камер відеонагляду. На пред'явлених відповідачем відеозаписах не видно об'єкту зазіхання (самих камер) та результату впливу позивача на вказані відеокамери, що не підтверджує процес пошкодження 5 відеокамер. При цьому, позивач зазначає, що подані відеозаписи викликають сумнів у їх автентичності.
Відповідач заперечував проти позову та у відзиві зазначив про правомірність прийнятих рішень щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Пенсійний орган зазначає, що до 13.12.2019 р. в приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області по вул. Алма-Атинська, 9, м. Чернівці, здійснювалась обов'язкова відеофіксація. Крім того, відповідач вказав, що дорученням начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.12.2019 р. начальнику управління інформаційних систем та електронних реєстрів надано термін до 20.12.2019 р. демонтувати камери відеоспостереження за вказаною адресою. Однак, невдоволена наявністю камер відеоспостереження ОСОБА_1 , без наявних не те повноважень, у присутності колег, самовільно здійснила їх відключення, у зв'язку із чим 20.12.2019 р. порушено дисциплінарне провадження стосовно вказаних дій позивача. Також підставою для порушення дисциплінарного провадження стала інформація начальника управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_3 в якій вказано про зустріч 17.12.2019 р. із трудовим колективом відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - Управління) та отримання пояснень від працівників відділу щодо втручання ОСОБА_1 в систему відеоспостереження. Водночас, 17.12.2019 р. позивач відмовилась надавати письмові пояснення з вказаного приводу. Також відповідач вказує, що 16.12.2019 р. відповідними посадовими особами Управління було проведено огляд п'яти камер відеоспостереження, які припинили працювати в кабінеті колишнього сервісного центру та кабінеті, де раніше розташовувався відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших громадян управління з питань виплати пенсії по вул. Алма-Атинська, 9, м. Чернівці. Під час вказаного огляду було встановлено, що камери не працювали внаслідок втручання в систему відеоспостереження, шляхом відкриття коробів та комутаційних коробок, в яких було здійснено відключення конекторів камер. Відповідач зазначив, що під час роботи дисциплінарної комісії дотримано порядок здійснення дисциплінарного провадження та досліджено всі обставини справи, докази та враховано пояснення - клопотання ОСОБА_1 , у зв'язку із чим 03.01.2020 р. внесено подання начальнику Управління із зазначенням обставин про підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку. У зв'язку із вказаним 13.01.2020 р. наказом начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства застосовано дисциплінарне стягнення відносно ОСОБА_1 , у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. Відповідач вказує, що в ході дисциплінарного провадження з'ясовано всі обставини справи, хронологію подій та досліджено всі матеріали справи, які стали підставою для звільнення позивача. Крім того, відповідач вказує, що в ході дисциплінарного провадження доведено вину ОСОБА_1 , яка полягає в самовільному втручанні в систему відеоспостереження. Також відповідач зазначив, що відеокамери, в роботу яких позивач самовільно втрутилась, перебувають на обліку Управління, однак у актах експертизи вказано їх найменування Atis AD-420IR24 white, DAHUA DH-IPC-K15P, а при взятті на облік вказано їх характеристики - 1/3 SONY CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m, та без зазначення розробника - DH-IPC-K15P. Відповідач вказав, що 16.12.2019 р. мало місце припинення роботи 3-х камер відеоспостереження, а станом на 18.12.2019 р. всього 5 камер відеоспостереження. За результатами експертизи було встановлено, що ремонт вказаних камер відеоспостереження неможливий.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вказало, що результати щорічного оцінювання позивача за 2017, 2018, 2019 роки не є обов'язковими документами, які залучаються до дисциплінарної справи, а їх відсутність не може свідчити про необ'єктивний розгляд комісією дисциплінарної справи. Крім того, дисциплінарна справа є складовою особової справи, де знаходяться результати щорічного оцінювання позивача та які були опрацьовані дисциплінарною комісією. Також відповідач вказав, що дисциплінарною комісією враховано відсутність застосованих до позивача дисциплінарних стягнень, в поданні дисциплінарної комісії наведені відповідні факти вчиненого дисциплінарного проступку, визначеного ст. 65 Закону №889-VIII та зазначено вид дисциплінарного проступку, передбачений п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, а саме: заподіяння шкоди державному майну.
В додаткових поясненнях відповідач вказав, що ФОП ОСОБА_2 не залучався до дисциплінарного провадження як експерт. Однак, пошкодженні камери були придбані у ФОП ОСОБА_2 та знаходились на гарантійному обслуговуванні, а тому й були передані йому для проведення обстеження 18.12.2019 року. На підставі вказаного відповідач зазначив, що акти сервісного центру «Цифра» не мають нічого спільного з висновком судового експерта, а є лише документами, які підтверджують здійснення обстеження відеокамер та їх технічного стану. Також відповідач вказав, що в довідках головного бухгалтера Управління вказано первісну вартість відеокамер, а тому вважає, що заподіяну матеріальну шкоду було встановлено.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 28.01.2020 р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
14.02.2020 р. до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.02.2020 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 16.03.2020 року.
В підготовче судове засідання 16.03.2020 р. сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. При цьому, 13.03.2020 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та 16.03.2020 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд поданих заяв в порядку письмового провадження. Розгляд справи призначено на 04.05.2020 року.
В підготовче засідання 04.05.2020 р. з'явились усі учасники справи. В підготовчому засіданні повернуто без розгляду клопотання відповідача про виклик свідків та з метою надання відповідачу можливості усунути недоліки у вказаних клопотаннях, в судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2020 року.
06.05.2020 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про виклик свідків в судове засідання та надано відеодоказ.
В підготовче засідання 07.05.2020 р. з'явились усі учасники справи. В підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідача щодо залучення відеодоказу. Також, суд задовольнив частково клопотання представника відповідача про виклик свідків, а саме свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . За результатами підготовчого засідання судом усною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2020 року.
В судове засідання 12.05.2020 р. з'явились усі учасники справи. Крім того, в судовому засіданні були допитані у якості свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_26 Інші свідки - ОСОБА_5 та ОСОБА_27 , не з'явились в судове засідання, належним чином були викликані. У зв'язку із необхідністю повторного виклику вказаних свідків та заявленим представником відповідача клопотання по відкладення розгляду справи, через зайнятість в іншому судовому засіданні, суд оголосив перерву до 06.07.2020 року.
В судове засідання 06.07.2020 р. з'явилась позивач. Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, однак надіслали до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Розгляд справи відкладено на 16.07.2020 року.
В судове засідання 16.07.2020 р. з'явились усі учасники справи. Крім того, в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому свідок ОСОБА_6 , не з'явився в судове засідання, належним чином був викликаний. Представники відповідача просили суд залишите без розгляду клопотання щодо допиту в якості свідка ОСОБА_6 , яке було задоволено судом. Також судом досліджено долучений до матеріалів справи відповідачем відеозапис. На підставі клопотання представника відповідача, в судовому засідання оголошено перерву до 20.07.2020 року.
В судове засідання 20.07.2020 р. з'явились усі учасники справи. За результатами розгляду справи по суті позивач підтримала заявлений позов, в той час як представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно відомостей трудової книжки позивача ОСОБА_1 з 15.05.2017 р. по 14.01.2020 р. перебувала на державній службі в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - Управління ). (том 1 а.с. 17).
Матеріали справи містять наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.05.2019 р. №150 про затвердження складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зі строком повноважень до 06.05.2022 року. (том 1 а.с. 69-70).
До матеріалів справи додано службову записку начальника управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_3 , в якій повідомляється, що 16.12.2019 р. о 09:19 год в кабінеті колишнього сервісного центру приміщення Управління по вул. Алма-Атинська, 9А, м. Чернівці, припинили працювати 3 камери відеоспостереження, внаслідок втручання в їх роботу ОСОБА_1 . (том 1 а.с. 21).
16.12.2019 р. посадовими особами Управління складено Акт, в якому зафіксовано припинення роботи п'яти камер відеоспостереження по вул. Алма-Атинська, 9А, м. Чернівці, внаслідок втручання в систему відеоспостереження, шляхом відкриття коробів та комутаційних коробок, в яких здійснено відключення конекторів камер. (том 1 а.с. 23).
До матеріалів справи додано письмові пояснення ОСОБА_12 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. була присутня при від'єднанні від мережі камер відеоспостереження, з функціонуванням яких працівники відділу з ретроконверсії не погоджуються. ОСОБА_13 вказала, що вважає факт відеозйомки працівника на робочому місці обробкою персональних даних особи. (том 1 а.с. 25).
Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_14 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16 грудня бачила, як відключали засоби відеоспостереження в кабінеті, знімаючи короби і від'єднуючи проводи. (том 1 а.с. 26).
Також матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_15 від 17.12.2019 р., яка зазначила, що 16.12.2019 р., прибувши на робоче місце до кабінету була свідком того, як відключали засоби відеоспостереження та аудіо нагляду. (том 1 а.с. 27).
Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_16 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. була присутня при відключенні в кабінеті відеоспостереження. (а.с. 28).
Також матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_6 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. була присутня на робочому місці, не звертала уваги на конфлікт в робочому колективі. (том 1 а.с. 29).
Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_5 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. була свідком того, як ОСОБА_1 вимкнула камери відеоспостереження та аудіофіксації. (том 1 а.с. 30).
Крім того, до матеріалів справи додано письмові пояснення ОСОБА_4 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. була свідком того, як ОСОБА_1 втручалась в систему відео та аудіонагляду. (том 1 а.с. 31).
Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_17 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. працювала на робочому місці, нічого іншого не бачила і не чула. (том 1 а.с. 32).
Також матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_18 від 17.12.2019 р., яка вказала, що 16.12.2019 р. о 09:42 не бачила як відключали відеокамеру, була на коридорі, розмовляла по телефону. (том 1 а.с. 33).
До матеріалів справи додано службову записку начальника управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_3 , в якій повідомляється, що 12.12.2019 р. о 08:42 год в кабінеті №6 приміщення Управління по вул. Героїв Майдану, 75, м. Чернівці, припинили працювати 2 камери відеоспостереження, після того як з ними контактувала ОСОБА_1 . ( том 1 а.с. 19).
Матеріали справи містять пояснюючу записку від 20.12.2019 р. начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства ОСОБА_28 , в якій повідомляється про самовільне відкриття 16.12.2019 р. коробів систем відеоспостереження по вул. Алма-Атинська, 9А, м. Чернівці, працівниками ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в присутності начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства та заступника начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства О. Матосова. (том 1 а.с. 24).
20.12.2019 р. наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області порушено дисциплінарне провадження, зокрема, щодо ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління. (том 1 а.с. 108).
До справи додано матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , сформованої 20.12.2019 року. (том 1 а.с. 105-162).
Матеріали справи містять скріншоти на яких в тому числі зображена ОСОБА_1 з камер відеоспостереження «Чернівці 6»: від 12.12.2019 р. 08:43 год, від 16.12.2019 р. 09:15 год, «КАМ 5»: від 16.12.2019 р. 08:42 год, 09:42 год. (том 1 а.с. 20, 22, 200-201).
До матеріалів справи додано Акти експертизи від 19.12.2019 р. №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, складені сервісними інженерами магазину «Цифра» ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо проведення огляду технічного стану відеокамер Atis AD-420IR24 white, S/N C2K171750204, C2H031080096, C2K171750191, C2K171750102 (вказано висновок: ремонт пристрою неможливий), DAHUA DH-IPC-K15P S/N 4E07458PAG5D392 (вказано висновок: не підлягає гарантійному обслуговуванню). (том 1 а.с. 34-38). Також матеріали справи містять акти прийому-передачі від 18.12.2019 р. та від 19.12.2019 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 вказаних відеокамер. (том 1 а.с. 172-173).
Матеріали справи містять довідки Управління та інвентаризаційний опис майна, в яких повідомляється, що станом на 20.12.2019 р. обліковуються відеокамери (4шт) загальною вартістю 988 грн з найменуванням 1/3 SONY CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m №112380003, №112380005, №112380006, №112380007 та відеокамери DH-IPC-K15P №112384976. (том 1 а.с. 39, 150, том 2 а.с. 173-176).
До матеріалів справи додано інформацію Управління від 23.01.2020 р. про перераховані кошти ФОП ОСОБА_2 за 2014-2019 р. за придбані товари та надані послуги, згідно укладених договорів. (а.с. 75-78).
Матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість з приводу придбання відеокамер 1/3 SONY CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m №112380003, №112380005, №112380006, №112380007 та відеокамери DH-IPC-K15P №112384976. (том 1 а.с. 176-179).
Також матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 містять характеристику позивача, наданої начальником відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій вказано, що ОСОБА_1 посадові обов'язки виконує на задовільному рівні, однак в роботі потребує нагадувань і високої міри контролю з боку керівника, проявляє низьку ініціативність та самостійність, надає перевагу виконанню легких завдань, на зауваження та критику реагує неоднозначно, емоційно та збуджено, має негативні відгуки з боку колег. (том 1 а.с. 109).
Крім того, до матеріалів дисциплінарної справи додано заяву працівників ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 від 27.12.2019 р., в якій вказано, що працівники відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства не вважають ОСОБА_1 конфліктною особою та не мають до неї негативних відгуків та претензій. (том 1 а.с. 94).
Згідно відомостей дисциплінарної справи ОСОБА_1 до позивача з 15.05.2017 р. не застосовувались дисциплінарні стягнення. (том 1 а.с. 110).
Матеріали дисциплінарної справи містять письмові пояснення позивача щодо безпідставності та незаконності здійснення відео- та аудіоспостереження за робочими місцями працівників відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління, а тому просила закрити дисциплінарне провадження. (том 1 а.с. 111-112).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих 10.01.2020 р., позивач заперечувала щодо втручання та пошкодження системи відеоспостереження Управління. (том 1 а.с. 159).
В матеріалах справи міститься інформація про ознайомлення 04.12.2019 р. ОСОБА_1 з тим, що в кабінеті, в якому знаходиться її робоче місце, ведеться аудіо- та відеоспостереження. (том1 а.с. 174).
До матеріалів справи додано результати виконання завдань ОСОБА_1 за 2018-2019 роки, за підсумками яких позивач отримала позитивну оцінку. (том 1 а.с. 202-205).
Згідно з інформацією Департаменту інформаційних систем та електронних ресурсів Пенсійного фонду України від 11.12.2019 р. обладнання засобами відео- та аудіо фіксації (за наявності) відповідно до п.4 розділу ІІ Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» від 30.07.2015 р. №13-1, визначено приміщення (зали), в яких здійснюється прийом та обслуговування громадян. (том 1 а.с. 89).
Згідно Протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади держаної служби категорій «Б» і «В» в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, стосовно факту самовільного втручання у систему відеоспостереження, від 02.01.2020 р., в якому рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. (том 1 а.с. 96-97).
03.01.2020 р. дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 складено подання з рекомендацією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. (том 1 а.с. 161).
13.01.2020 року наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №1-С застосовано з 14.01.2020 р. до ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». (том 1 а.с. 18).
До матеріалів справи додано колективний договір між адміністрацією Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та трудовим колективом на 2016-2019 роки. (том 2 а.с. 29-39).Також матеріали справи містять журнал ознайомлення позивача з Колективним договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. (том 2 а.с. 40-47).
Наказами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від квітня 2013 р. №55 та від 05.03.2018 р. №57 введено в експлуатацію відеоспостереження, зокрема, по вул. Алма-Атинська, 9А, м. Чернівці та затверджено порядок здійснення відеоспостереження. (том 2 а.с. 50-55).
Матеріали справи містять довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.01.2020 р, де визначено заробітну плату ОСОБА_1 за листопад 2019 р. в сумі 16897,51 грн та грудень 2019 р. в сумі 11651,66 грн (том 1 а.с. 56).
Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис, на якому, зокрема, зображено те, як ОСОБА_1 наближається по черзі до трьох камер відеоспостереження в кабінеті де вона працювала відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області після чого зображення зникає. (том 2 а.с. 79).
В судовому засіданні заслухано пояснення свідків: ОСОБА_4 - головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Іванюк О.М. - начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області; Виноградника В.О. (колишнього головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, звільненого з роботи разом з позивачем), ОСОБА_5 - головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Свідок ОСОБА_7 повідомила, що 16.12.2019 р. вона була свідком відкриття коробів відеокамер, біля яких знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який безпосередньо стояв на стільці біля відеокамери у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили, що 16.12.2019 р. бачили як ОСОБА_1 здійснювала втручання у систему відеоспостереження. Також свідки зазначили, що перебувають з ОСОБА_1 в ділових стосунках, конфліктних ситуацій з позивачем не виникало.
Крім того, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили, що 16.12.2019 р. після виявлення факту втручання ОСОБА_1 у систему відеоспостереження, відеокамери того ж дня не були оглянуті та не перевірялись на працездатність. Свідки повідомили, що камери були демонтовані за їх відсутності у позаробочий час. На даний час відеокамер у кабінетах, де стався цей випадок не встановлено.
Свідок ОСОБА_8 повідомив, що на робочому місці працівників відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області незаконно здійснювалось відео - та аудіо спостереження, що й призвело до виникнення конфліктної ситуації 16.12.2019 р, внаслідок чого відповідачем порушено дисциплінарні справи стосовно нього та позивача і в подальшому звільнено їх з роботи. При цьому, свідок вказав, що із позивачем вони працювали в різних кабінетах (№2,№3) одного відділу, його функції полягали у відцифруванні пенсійних справ, камера була розміщена над його робочим місцем, що могло спричинити розголошення персональних даних з пенсійних справ. Повідомив, що не втручався та не пошкоджував систему відеофіксації у кабінеті, де розташований відділ з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ст. 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року N 889-VIII (далі - Закон N 889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону N 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч.2 ст. 65 Закону N 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Згідно з ч.1 та ч.5 ст. 66 Закону N 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 04 грудня 2019 р. N 1039 (далі - Порядок N 1039).
Позиція суду щодо правомочності складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, затвердженої на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.05.2019 р. №150.
19.09.2019 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набрав чинності 25.09.2019 року. (далі Закон №117-ІХ).
Законом №117-ІХ внесено зміни до ст. 69 Закону N 889-VIII щодо складу та повноважень дисциплінарної комісії.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону N 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Згідно з абз.4 пп.2 п.3 Порядку N 1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".
Після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження формується дисциплінарна комісія у відповідності до вимог ст. 69 Закону N 889-VIII та пунктів 7-12 Порядку N 1039.
Згідно з п.п. 10-12 Порядку N 1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія. До роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці). Як експерти (фахівці) не можуть бути залучені посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження. У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
З аналізу вказаних норм слідує, що дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія, та утворюється разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження.
Таке нормозастосування також відповідає правовому висновку Національного агентства України з питань державної служби від 10.06.2020 р. №4331/10-20, який містить в матеріалах справи. (том 1 а.с. 142-144).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, в супереч вимог чинного законодавства, не було створено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та подій, які відбулись 16 грудня 2019 р., а тому склад комісії, визначений на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.05.2019 р. №150 та без урахування змін внесених Законом №117-ІХ, функціонував із порушенням вимог спеціального законодавства щодо порядку утворення.
Позиція суду щодо встановлених обставин під час здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .
Згідно з п.11 Порядку N 1039 до роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці). Як експерти (фахівці) не можуть бути залучені посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження.
На підставі наданих суду доказів, судом встановлено, що на обліку у відповідача перебували камери відеоспостереження із найменуванням 1/3 SONY CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m в кількості 4 штуки та з найменуванням DH-IPC-K15P в кількості 1 штука.
Водночас, під час проведення дисциплінарного провадження стосовно позивача, вказано про пошкодження ОСОБА_1 відеокамер Atis AD-420IR24 white 4 штуки та DAHUA DH-IPC-K15P -1 штука.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи додано Акти експертизи від 19.12.2019 р. №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, складені сервісними інженерами магазину «Цифра» ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо проведення технічного стану відеокамер Atis AD-420IR24 white, S/N C2K171750204, C2H031080096, C2K171750191, C2K171750102 (вказано висновок: ремонт пристрою неможливий), DAHUA DH-IPC-K15P S/N 4E07458PAG5D392 (вказано висновок: не підлягає гарантійному обслуговуванню).
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.Таким чином суд констатує невідповідність у найменуваннях камер відеоспостереження, які знаходились на обліку у відповідача та найменуваннях камер відеоспостереження, які були передані на експертизу сервісного інженерного магазину «Цифра».
Щодо доказової сили Актів експертизи від 19.12.2019 р. №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916 складені інженерами сервісного магазину «Цифра» та щодо залучення ФОП ОСОБА_2 до дослідження відеокамер, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 11 Порядку N 1039 до роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці).
Судом встановлено, що не заперечується відповідачем, що ФОП ОСОБА_2 не є експертом (фахівцем), який відповідно до п.11 Порядку N 1039 може бути залучений до дисциплінарного провадження. В матеріалах справи відсутні докази наявності повноваження у ФОП ОСОБА_2 здійснювати експертне дослідження відеопристроїв. Крім того, згідно інформації відповідача від 24.01.2020 р. вказано, що договір на проведення експертизи відеокамер не укладався. (том 1 а.с. 79)
А тому, складені Акти експертизи від 19.12.2019 р. №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, не відносяться до висновків експерта, який несе кримінальну відповідальність за складений висновок та надані пояснення. Таким чином, вказані документи не мають юридичної сили та не можуть бути використані в якості належних доказів.
При цьому, суд критично ставиться до вказаних актів експертизи та актів прийому-передачі від 18.12.2019 р. та від 19.12.2019 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 відеокамер, оскільки вказані документи містять невідповідності в найменуваннях відеокамер, які знаходились на обліку у відповідача.
З вказаних підстав неможливо встановити, що відеокамери, які знаходяться у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та камери, які вказані у актах експертизи від 19.12.2019 р. та актах прийому-передачі від 18.12.2019 р. та від 19.12.2019 р., є одними і тими ж самими відеокамерами.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у період з 2014-2019 р., на підставі укладених договорів з ФОП ОСОБА_2 сплачено коштів за придбані товари та надані послуги на загальну суму 350779,61 грн, що може свідчити про не об'єктивність вказаної особи, а тому документи надані ФОП ОСОБА_2 з приводу дослідження працездатності камер відеонагляду, не можуть бути взяті судом до уваги.
Щодо встановлених відповідачем обставин втручання ОСОБА_25 в систему відеоспостереження, суд зазначає наступне.
На підставі наданих суду матеріалів дисциплінарної справи суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача, пов'язаної з втручанням в систему відеоспостереження та пошкодження 5 камер відеоспостереження. Відповідачем на підтвердження пошкодження 5 камер відеоспостереження до матеріалів справи додано скріншоти, на яких серед іншого міститься зображення ОСОБА_1 поблизу камер (2 різні ракурси) і на віддалі.
Водночас, під час дисциплінарного провадження відповідачем зроблено висновки про пошкодження 5 камер відеоспостереження ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , однак не вказано які саме відеокамерикамери, ким саме з вказаних осіб було пошкоджено (відключенно). Також відповідачем констатовано пошкодження 5 камер без зазначення їх ідентифікаторів. Наведене свідчить про неповне відображення в протоколі засідання дисциплінарної комісії необхідних відомостей.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис, наданий відповідачем і підписаний електронним цифровим підписом, на якому, зокрема, зображено ОСОБА_1 яка наближається по черзі до камер, після чого відеозапис припиняється.
При цьому, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомили, що 16.12.2019 р. після встановлення факту втручання у відеоспостереження, відеокамери того ж дня не були оглянуті та не перевірялись відповідачем на працездатність. Свідки повідомили, що камери були демонтовані за їх відсутності у позаробочий час.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем здійснено демонтаж, огляд та виявлено пошкодження камер відеоспостереження без участі позивача та в присутності інших працівників, не задокументовано безпосередньо на місці та у визначений чинним законодавством порядок, виявлені пошкодження, не встановлено суму завданих збитків, що унеможливлює встановити причетність позивача до припинення роботи вказаних камер відеоспостереження та суму завданих збитків.
Щодо встановлених відповідачем інших обставин, які вплинули на прийняття рішення про припинення державної служби ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 та п.4 ч.2 ст. 73 Закону N 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень.
Згідно з п. 25 Порядку N 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до п. 33 Порядку N 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Судом встановлено, що під час звільнення позивача відповідачем не надано належної оцінки та не враховано обставини, що пом'якшують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби.
Суд звертає увагу, що згідно відомостей дисциплінарної справи ОСОБА_1 до позивача з 15.05.2017 р. не застосовувались дисциплінарні стягнення. Крім того, до матеріалів справи додано результати виконання завдань ОСОБА_1 за 2018-2019 роки, за підсумком яких позивач отримала позитивну оцінку.
Водночас матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 містять характеристику позивача, в якій вказано, зокрема, що ОСОБА_1 має негативні відгуки з боку колег. При цьому, позивачем додано суду та було надано дисциплінарній комісії заяву працівників ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 від 27.12.2019 р., в якій вказано, що працівники відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства не вважають ОСОБА_1 конфліктною особою та не мають до неї негативних відгуків та претензій. Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також зазначили, що перебувають з ОСОБА_1 в ділових стосунках, конфліктних ситуацій з позивачем не виникало.
З вказаного слідує, що під час дисциплінарного провадження відповідачем не було об'єктивно досліджено ситуацію з приводу втручання у роботу камер відеоспостереження, не було дотримано вимог п. 33 Порядку N 1039 та не надано належної оцінки усім обставинам, які повинні обов'язково бути враховані під час звільнення працівника, який є найсуворішим та крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Щодо визначення відповідачем кваліфікації дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
В оскаржуваному наказі від 13.01.2020 року №1-С застосовано з 14.01.2020 р. до ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону N 889-VIII дисциплінарним проступком є прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
При цьому, відповідач в підставах для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вказував на неправомірні дії ОСОБА_1 - самовільне втручання в систему відеонагляду, пошкодження камер відеонагляду.
Згідно вимог ч.2 ст. 77 Закону N 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Однак, з аналізу оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем не наведено стислого викладу обставин дисциплінарної справи і не зазначено юридичної кваліфікації проступку. Зазначене призвело до безпідставного та необґрунтованого звільнення позивача.
Щодо ведення відеоспостереження на робочому місці позивача, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про захист персональних даних» не допускає обробку персональних даних про особу, що є конфіденційною інформацією, без згоди відповідної особи, крім випадків, чітко визначених законом.
Таким чином, відеозйомка працівника на робочому місці, без його згоди, є неправомірним збиранням, зберігання використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Антовіч та Мірковіч проти Чорногорії» визначив, що відео спостереження за працівниками на робочому місці є значним втручанням в їхнє приватне життя, відповідно може бути виправдане лише за умови відповідності закону, наявності легітимної цілі та бути необхідним в демократичному суспільстві. Суд нагадав, що відеоспостереження, приховане чи ні, є серйозним втручанням в приватне життя працівника, додаючи, що національні суди не ставили питання поваги до приватного життя на перше місце, звертаючи увагу на інші чинники. Зокрема, камери для спостереження можуть бути встановленими в офіційних чи бізнес-приміщеннях з метою убезпечення людей чи майна, чи захисту конфіденційних даних. Суд зазначає, що в даному випадку такі заходи були вжиті не лише з метою захисту чи безпеки, а й з метою нагляду за працівниками. Звідси випливає, що така ціль як спостереження за робочим процесом не передбачена законом. Тому, ЄСПЛ визнав порушення статті 8 Конвенції.
Судом встановлено, що позивач не давала згоду на ведення відеоспостереження за її робочим місцем, що ставить під сумнів законність розміщених камер в кабінеті, де працювала позивач - в приміщенні відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства. Посилання відповідача на те, що відділ тільки переїхав на вул . Алма- Атинську, буд. № 9 і це був перший робочий день працівників в кабінетах, в яких не встигли демонтувати камери не може бути підставою для виправдання дій щодо неправомірного втручання в приватне життя працівників. Відповідачем не дотримано співмірності між необхідністю захисту майна та незазіханням на втручанням в приватне життя працівника. В даному випадку такі заходи були вжиті не лише з метою захисту чи безпеки, а й з метою нагляду за працівниками, а така ціль як спостереження за робочим процесом не передбачена законом.
При цьому, відповідно до ст. 73 КАС України, суд не приймає до уваги доводи та докази відповідача, з посиланням на журнал ознайомлення з Колективним договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку та інформацією про ознайомлення 04.12.2019 р. ОСОБА_1 з тим, що в кабінеті, в якому знаходиться її робоче місце, ведеться аудіо- та відеоспостереження, як на підтвердження надання позивачем згоди на ведення аудіо- та відеонагляду.
До справи відповідачем додано Список працівників головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які ознайомлені з Пам'яткою користування комп'ютерної технічки та про відеоспостереження, з якими ознайомилась й позивач. (том 2 а.с. 45-48). Крім того, у письмовому повідомленні відповідач повідомив, що у приміщеннях головного управління здійснюється відеоспостереження з метою забезпечення якісної роботи служби охорони - організації спостереження за зовнішньою та внутрішньою обстановкою, забезпечення збереження матеріальних цінностей, забезпечення безпеки персоналу і відвідувачів відповідно до наказу Головного управління від 01.04.2013 р. №55.
Суд наголошує, що наведені доводи та подані суду докази підтверджують виключно ознайомлення позивача із веденням аудіо- та відео спостереження в приміщеннях Управління та не можуть розцінюватись як надання згоди на ведення аудіо- та відеоспостереження. Тобто відповідач підмінив значення понять «ознайомлений з веденням відеонагляду» та «надаю згоду на ведення відеонагляду». В матеріалах справи відсутні докази, де позивач надавала згоду відповідачу на ведення аудіо- відео спостереження на її робочому місці.
Крім того, до матеріалів справи додано інформацію Департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів ПФУ від 11.12.2019 р., в якій повідомляється, що відповідно до п.4 розділу ІІ Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» від 30.07.2015 р. №13-1, визначено приміщення (зали), в яких здійснюється прийом та обслуговування громадян. Водночас, як встановлено судом, втручання в систему відеонагляду відповідачем вказано у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, зокрема й де знаходилось робоче місце позивача. Таким чином відповідачем не доведено правомірність ведення відеонагляду у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як і правомірність розміщення у вказаному відділі камер аудіо- відеоспостереження.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Водночас, позивачем наведено обґрунтовані доводи для задоволення позовних вимог.
З вказаних підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
При цьому, згідно з п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
В матеріалах справи міститься довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.01.2020 р. де визначено заробітну плату ОСОБА_1 за листопад 2019 р. та грудень 2019 р. на загальну суму 28549,17 гривень. (том 1 а.с. 56).
Судом встановлено, що в листопаді-грудні 2019 року було 42 робочих дні.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 679,74 грн (28549,17 грн / 42 робочих днів).
З матеріалів справи встановлено, що період вимушеного прогулу позивача з 14.01.2020 року (день наступний за днем звільнення) по 20.07.2020 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача на посаді) складає середньомісячне число робочих днів 139 днів.
З вказаного слідує, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 14.01.2020 р. по 20.07.2020 р. в сумі ?94483,86 грн (679,74 грн * 139 середньомісячне число робочих днів). При цьому, до негайного виконання підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць, що становить ?14274,54? грн (679,74 *21).
Одночасно суд наголошує, що відповідно до п. 3 Порядку № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Позиція суду щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, суд звертає увагу, що встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, суд звертає увагу, що наразі відсутні передумови та обставини вважати, що відповідачем не буде у добровільному порядку виконане рішення суду даній справі.
З вказаних підстав, суд вважає, що обставини для застосування судового контролю в даній справі відсутні.
Судові витрати
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Положення ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Приписами п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 5500 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 17.01.2020 р., та квитанцією про оплату послуг адвоката від 17.01.2020 р. в сумі 5500 гривень. (том 1 а.с.50-55).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнений від сплати судового збору, а тому не поніс таких витрат.
Таким чином, понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №1-С від 13.01.2020 року щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №23-0 від 13.01.2020 року про припинення державної служби ОСОБА_1 .
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 14.01.2020 року.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу 94483,86 гривень.
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5500 гривень.
7. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 14274,54 грн підлягає до негайного виконання.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне судове рішення складено 04.08.2020 року.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58022,код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна