03 серпня 2020 року справа № 580/1891/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
01.06.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративний позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі відповідач) в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги позивачу шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий Позивачем, відповідно до вимог п. 10 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, протягом двох місяців із дня прийняття рішення ДФС України.
- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що становить 384200 грн. 00 коп.
В обгрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що відповідно до Закону України «Про міліцію» має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід II групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Звернуто увагу, що листом ДФС України повернуто матеріали про виплату одноразової грошової допомоги до ГУ ДФС у Черкаській області для проведення відповідних виплат на виконання судових рішень. Крім того, зазначено, що в порушення вимог п.10 Порядку №850, ГУ ДФС у Черкаській області не виплачено грошову допомогу у двомісячний термін з дня прийняття рішення з підстав відсутності коштів закладених у кошторисі на зазначену мету. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової допомоги із зазначених підстав протиправною. В зв'язку із зазначеним позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.06.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що виплата грошової допомоги підлягає виплаті позивачу відповідно до Порядку №850, у відповідності до п.10 якого грошова допомога виплачується в порядку черговості в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Зауважено, що в кошторисі на 2020 рік не було передбачено даних виплат в достатній кількості, в зв'язку з чим виплату грошової допомоги буде здійснено після внесення ДФС України змін до кошторисних призначень ГУ ДФС у Черкаській області, в зв'язку з чим представник відповідача зазначив про необгрунтованість позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.03.2019р. серії 12ААБ №457622 позивачу встановлена II група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019р. у справі №580/2032/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області щодо відмови в складенні та подачі до Державної фіскальної служби висновку про виплату грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане із проходженням служби в органах ОВС;
- зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ, із визначенням розміру одноразової грошової допомоги, що полягає виплаті позивачу згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ, в редакції Закону від 13.05.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 і згідно «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, виходячи із розрахунку 200-кртаного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити цей висновок разом із іншими матеріалами до ДФС України для прийняття відповідного рішення.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 30.08.2019р.
02.03.2020р. В.о. голови ДФС України затверджено висновок ГУ ДФС у Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції ОСОБА_1 . Згідно висновку, призначена грошова допомога складає 384200,00 грн.
На запит представника позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідачем повідомлено, що виплата одноразової грошової допомоги позивачу буде здійснена після внесення ДФС України змін до кошторисних призначень ГУ ДФС у Черкаській області.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціатьний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України Про міліцію та Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Отже, статтею 23 Закону України «Про міліцію» передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.
Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015р. в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі та з підстав, визначених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».
Суд враховує, що наявність зв'язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та йому встановлено інвалідність, та проходженням служби в органах внутрішніх справ не заперечується відповідачами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За змістом статті 23 Закону України «Про міліцію» порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.
У зв'язку з прийняттям Закону України №208-VIII від 13.02.2015р. «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015р. №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до пунктів 9,10 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
З матеріалів справи судом встановлено, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції ОСОБА_1 (а.с. 16) затверджено В.о. Голови Державної фіскальної служби України С. Солодченком. Призначена одноразова грошова допомога, відповідно до вказаного висновку, складає 384200,00 грн.
Тобто, як вбачається судом із зазначеним обставин, відповідачем не заперечується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, натомість відповідачем у строки визначені п.10 Порядку №850 вказану допомогу позивачу не виплачено з тих підстав, що кошторисом ГУ ДФС у Черкаській області на 2020 рік не передбачено в достатньому обсязі коштів для виплати одноразової грошової допомоги.
З даного приводу суд зазначає, що зі змісту статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення відповідної соціальної виплати порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок чи компенсацій, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08 листопада 2005 року).
У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за попущення зобов'язання.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зазначена позиція узгоджується із позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладеною у постанові від 07 березня 2018 року по справі №464/5571/16-а (адміністративне провадження №К/9901/1844/17).
З огляду на викладене вище, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги після внесення ДФС України змін до кошторисних призначень ГУ ДФС у Черкаській області, в зв'язку з тим, що діючим кошторисом на 2020 рік не було передбачено коштів на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.
Правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, суд не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного та з огляду на приписи п.10 Порядку №850, відповідно до якого грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про його виплату, суд доходить висновку про доцільність визнання бездіяльності Головного управління ДФС у Черкаській області щодо не проведення виплати грошової допомоги позивачу - протиправною.
Крім того, з огляду на набуте позивачем право на виплату грошової допомоги, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обгрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Черкаській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу. З огляду на затверджений ДФС України розмір виплати одноразової грошової допомоги у сумі 384200,00 грн., одноразову грошову допомогу позивачу належить виплатити у затвердженому розмірі.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 12.07.2019 у справі № 810/1792/18 адміністративне провадження №К/9901/66331/18, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі застосування норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295. КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий Позивачем, відповідно до вимог п. 10 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, протягом двох місяців із дня прийняття рішення ДФС України.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ - 39392109) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одноразову грошову допомогу в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України та Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-ХІІ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що становить 384200 (триста вісімдесят чотири тисячі двісті) грн. 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко