05 серпня 2020 року Справа № 160/6733/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - позивач, АТ «Дніпровська ТЕЦ») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0039115530 від 02.06.2020 року винесене на підставі на Акту № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року «Про результати камеральної перевірки AT «Дніпровська ТЕЦ» з питань порушення термінів сплати (перерахування) рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки, контролюючим органом встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з екологічного податку за І квартал 2015 року, чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, за що податковим повідомленням-рішенням № 0039115530 від 02.06.2020 року застосовано штрафні санкції у розмірі 20 881,75 грн. Разом з тим, погашення податкового боргу з екологічного податку за І квартал 2015 року відбулося у І кварталі 2019 року, а саме: платіжними дорученнями № 2456 від 18.04.2019 року та № 3889 від 19.02.2020 року (як зазначено в акті камеральної перевірки № 24385/04-36-55- 30/00130820 від 30.04.2020 року) тобто, через 4 роки після самостійного визначення податкових зобов'язань, про що зазначено в спірному акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій, а отже нарахування штрафних санкцій здійснено без врахування строків давності, встановлених Податковим кодексом України. Крім того, позивачем зазначено, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
16.07.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з аргументами наведеними у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначив, що перевіркою термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку встановлено порушення вимог, визначених п. 57.1, 57.3 ст.57, п.257.5 ст. 257 та п. 250.2 ст.250 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку. Факт несвоєчасної сплати не заперечується позивачем, підстави застосування штрафних санкцій встановлені законом, а отже оскаржуване рішення прийнято в порядку та у спосіб передбачені законом.
27 липня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" зареєстроване 05.10.2001р.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.19-1.1.1, п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, у порядку визначеному п.57.1 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 розділу П Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Жидко Мариною Василівною, в приміщенні Кам'янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" код ЄДРПОУ 00130820 з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку. Про що складено відповідний Акт № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року.
Так, перевіркою виявлено, що погашення податкового боргу з екологічного податку за І квартал 2015 року відбулося у І кварталі 2019 року, а саме: платіжними дорученнями № 2456 від 18.04.2019 року та № 3889 від 19.02.2020 року тобто, через 4 роки після самостійного визначення податкових зобов'язань.
Актом камеральної перевірки Акт № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року встановлено, що AT «Дніпровська ТЕЦ» порушено строки сплати узгоджених податкових зобов'язань з екологічного податку за І квартал 2015 року, чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, за що податковим повідомленням-рішенням № 0039115530 від 20.06.2020 року застосовано штрафні санкції у розмірі 20 881,75 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлений позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Сторонами не заперечується, що позивачем в порушення положень пункту 31.1 статті 31 (строки сплати податку та збору), пункту 57.1. статті 57 (строки сплати податкового зобов'язання) Податкового кодексу України несвоєчасно сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання, що відповідно до пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірах в залежності від кількості календарних днів затримки сплати зобов'язання.
Разом з тим, за положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем визначені податкові зобов'язання у поданих Товариством податкових деклараціях з екологічного податку за І квартал 2015 року, за якими граничний строк їх сплати підпадає на травень 2015 року. Враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення - 02.06.2020 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року у справі № К/9901/34710/18, № 820/3544/17.
Крім того, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Таким чином, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.
Питання ж своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).
На відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред'явлення направлення на перевірку.
При цьому у відповідності до положень п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, вказує на те що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Водночас своєчасність сплати платником податків і зборів може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому ст. ст. 77, 78 Податкового кодексу України.
Відтак з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи те, що камеральна перевірка AT «Дніпровська ТЕЦ» була проведена з питань порушення термінів сплати (перерахування) за спеціальне використання води та екологічного податку» то Акт № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно, прийняте та підставі такого Акту податкове повідомлення-рішення № 0039115530 від 02.06.2020 року є неправомірним і підлягає скасуванню.
Дана правова позиція відповідає висновкам викладеним в постановах Верховного суду України від 24.01.2019 року в справі № 804/7289/15 (К/9901/28408/18), від 13.06.2019 року в справі № 813/449/17 (К/9901/32781/18), від 10.04.2020 року в справі № 826/5858/16 (К/9901/45955/18).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості та правомірності власних дій та рішень в раз судового їх оскарження, не доведено в належний спосіб наявності правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Суд доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0039115530 від 02.06.2020 року, яке було винесено на підставі на Акту № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року «Про результати камеральної перевірки AT «Дніпровська ТЕЦ з питань порушення термінів сплати (перерахування) рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку».
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявна банківська квитанція, які свідчить про сплату позивачем судового збору у сумі 2 102,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820, вул. Заводська 2, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вуд. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0039115530 від 02.06.2020 року винесене на підставі на Акту № 24385/04-36-55-30/00130820 від 30.04.2020 року «Про результати камеральної перевірки AT «Дніпровська ТЕЦ» з питань порушення термінів сплати (перерахування) рентної плати за спеціальне використання води та екологічного податку».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820) судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2020 року.
Суддя О.М. Неклеса